82-річна жінка допомагає бійцям в промислових масштабах:вдома відкрила цільний "цех"
Жінки сподіваються: військові, які отримують такі подарунки, відчувають підтримку і що про них піклуються.
82-річна Валентина Мініна шиє подушки для бійців
82-річна Валентина Мініна із Житомирщини шиє подушки для військових для сну в казармах, окопах і навіть у танках. Починала разом із сусідкою, а тепер їй допомагає ще кілька місцевих жінок. За майже рік виготовили понад три тисячі подушок, йдеться в ТСН.
Валентина Миколаївна зранку і до ночі проводить за шиттям подушок вже майже рік. Каже, вони легкі та компактні, вміщаються у спальні мішки і зручні для сну навіть в окопах.
Коли почалася повномасштабна війна, рідне містечко жінки масовано обстрілювали росіяни. Валентина Миколаївна виїхала на Хмельниччину, там виготовляла окопні свічки та тушкованку для бійців. А як повернулася додому, взялася за подушки. Спочатку їх робила удвох із сусідкою - різали свої старі речі, щоб була тканина і наповнювач. Зрештою, матеріал почали привозити волонтери та місцеві мешканці. Роботи було так багато, що знадобилася допомога ще кількох жінок.
Спільними зусиллями вони уже виготовили понад три тисячі подушок. На це вже пішло понад кілометр тканини і майже тонну синтапону.
Жінки сподіваються: військові, які отримують такі подарунки відчувають підтримку і що про них піклуються. У Валентини Миколаївни і в самої на війні кілька близьких родичів. Щоб підбадьорити військових 11-річна онучка Олени - Вероніка пише листівки і вкладає у пришиті до подушок кишеньки.
Крім м’яких для відпочинку, нещодавно на замовлення волонтерів, почали виготовляти і подушки з водонепроникної тканини. “Десь вони біжать, десь їм треба в окопі сховатися, то вони на цю подушку можуть сісти просто”, - пояснює жінка.
почали виготовляти і подушки з водонепроникної тканини.
Хоча у Валентини Миколаївни погіршився зір, а від постійного сидіння за шиттям болить нога, справи полишати не збирається. Каже, разом із іншими майстринями шитимуть подушки аж до перемоги. “Щоб живі повернулися, щоб не було сиріт, щоб не було калік, щоб все було добре”, - каже жінка.
Живуть майстрині у військовому містечку, тому тут захисникам допомагають майже усі. Співробітники місцевого ліцею плетуть маскувальні сітки і костюми-кікімори. А учні нещодавно назбирали 36 тисяч гривень на потреби збройних сил. Наскільки важлива допомога військовим - розуміють і дорослі, і діти. Лише за останній рік у боях за Україну загинуло дев’ятеро випускників ліцею. Саму ж будівлю постійно нівечать окупанти.
Читайте також:
Міни знаходять і під час приїзду втретє: сапери вже понад рік очищають Київщину