Афганістан під "Талібаном": що чекає на економіку країни, валюту та ринок наркотиків

Афганістан під "Талібаном": що чекає на економіку країни, валюту та ринок наркотиків

ТСН.ua

Головним бенефіціаром афганської кризи з великою ймовірністю стане Китай, який вже пообіцяв ватажкам талібів шалені інвестиції.

Минулого тижня в Афганістані відбулась зміна влади. 15 серпня ісламське терористичне угруповання «Талібан» зайняло столицю місто Кабул, захопили президентський палац, а чинний президент країни Ашраф Гані разом із найближчим оточенням втік за кордон. 19 серпня таліби оголосили про створення Ісламського емірату Афганістан.

Водночас Афганістан опинився в умовах міжнародної ізоляції. Країни Заходу та США не визнали владу талібів, припинили фінансову допомогу та заморозили усі активи країни, що зберігалися за кордоном.

Від 2001 року, коли американські війська зайшли в Афганістан і відсторонили від влади талібів, країна демонструвала економічне зростання. На початках економіка щорічно збільшувалась вдвічі, але в останні десять років на тлі зменшення обсягів міжнародної фінансової допомоги темпи зростання ставали усе меншими.

Як заробляв та на що витрачав кошти Афганістан

«Економіка Афганістану характеризується крихкістю і залежністю від світової допомоги», - таку оцінку дають фахівці Світового банку в огляді, оприлюдненому наприкінці травня, ще до захоплення країни талібами.

2009 року потоки фінансової допомоги Афганістану дорівнювали 100% ВВП, однак зі зменшенням західного військового контингенту зменшувались і фінансові дотації: 2020-го їхній розмір дорівнював лише 42,9% ВВП. Від 2003 до 2012 року Афганістан підтримував економічне зростання – щорічний приріст дорівнював 9,4%. Але зі зменшенням фінансових вливань сповільнився і розвиток економіки: від 2015 до 2020 років він становив лише 2,5% щорічно.

За оцінками Світового банку, загальний обсяг економіки Афганістані у 2020 році дорівнював 18,8 млрд доларів. Така ж економіка у Боснії та Герцеговині, де мешкають 3,3 млн осіб (в Афганістані – майже 40 млн осіб). ВВП на душу населення в Афганістані становить лише 509 доларів, і це у понад 5 разів менше, аніж в Україні.

Левову частку зароблених грошей попередня влада Афганістану витрачала на безпеку: у 2019 році такі видатки оцінювались Світовим банком в 28% ВВП.

Економічні експерти відзначають, що власними зусиллями Афганістан генерував лише близько 2,5 млрд доларів щорічно.

«В основному національне виробництво – це аграрний сектор. Вони мали невеликий експорт в сусідні країни, трималися за рахунок регіональної торгівлі. Загалом, Афганістан мало що виробляє. На території країни є великі запаси корисних копалин, але вони не розвідані і не розроблені: в уряду на це не вистачає грошей. Крім того, вони не особливо в цьому зацікавлені, а інвестори через нестабільність не бажають вкладати гроші в розробку родовищ кобальту, золота, міді, олова чи літію», - констатує в коментарі ТСН.ua експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу «Українського інституту майбутнього» Ілія Куса.

Рахунки заблоковано, допомогу припинено: що далі?

Європейські країни та США не визнають режим «Талібану»: припинили з Афганістаном офіційні дипломатичні стосунки, і, відповідно, фінансову допомогу. 19 серпня Міжнародний валютний фонд повністю призупинив пакет фінансової допомоги Афганістану. Вони не отримають 455 млн доларів спеціальних прав запозичень, які мали бути виділені Афганістану на подолання наслідків пандемії в економіці.

Активи країни, що зберігаються за її межами, зокрема і фінансові резерви, теж заблоковані. За даними МВФ, їхній обсяг наприкінці квітня становив близько 9,4 млрд доларів. З них близько 7 мільярдів доларів зберігається у Федеральній резервній системі США. Їх «Талібан» не отримає: 17 серпня про це заявив офіційний Вашингтон.

Відновлення фінансування та доступу до резервів Афганістану напряму залежить від налагодження дипломатичних стосунків з країнами Заходу. Опитані ТСН.ua фахівці прогнозують, що нову владу визнають, питання лише – коли.

«Країни, яким не принципово, який в Афганістані режим та хто там контролює владу, – Росія, Китай, Індія, Пакистан чи Іран, швидше зможуть налагодити офіційні дипломатичні стосунки з режимом талібів. Натомість країни Заходу матимуть серйозну моральну дилему, тож, ймовірно, визнають їх пізніше, за умови, що таліби не будуть вдаватись до серйозних та неприпустимих дій – приміром, до масових розстрілів населення», – прогнозує Ілія Куса.

За його словами, з огляду на політичну логіку, таліби зацікавлені в утриманні влади, тож намагатимуться тримати баланс: з одного боку, вони демонструватимуть світові, що вони інші і проводити помірковану політику, а з іншого – не зраджуватимуть інтересів фракцій всередині руху.

Ілія Куса відзначає, що перші зв’язки з іншими державами «Талібан» налагодив ще до захоплення влади в Кабулі. Так, неофіційні контакти були з Китаєм, Росією, Іраном, Пакистаном, Катаром та навіть із США. Також фахівець звернув увагу на заяву від верховного представника Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Жозефа Бореля: попри те, що ЄС не визнає «Талібан», вони фактично захопили владу в Афганістані, і з ними «доведеться говорити».

«Прогнозую, що перші повідомлення про дипломатичне визнання влади «Талібану» (з боку країн Заходу – ред.) з’являться упродовж року», - каже він.

Афганістан у майбутньому: економіка – китайська, безпека - російська

Загалом, як кажуть опитані ТСН.ua економісти, влада «Талібану» буде значно менше залежати від міжнародної фінансової допомоги, аніж їх попередники.

«Інвестиції, які виділяли США, йшли в основному на фінансування грантових організацій, утримання системи адміністративного управління, реформування афганської армії. За рахунок американських грошей збагачувався лише вузький прошарок еліт Афганістану, тоді як до пересічних громадян ця допомога практично не доходила – місцеві не побачили нових доріг, залізниць, інфраструктурних об’єктів чи промислових підприємств», - пояснює в коментарі ТСН.ua економічний експерт Олексій Кущ.

Парадоксально, але в перспективі Афганістан може розраховувати на значно більші інвестиції, які будуть йти від Китаю та країн Перської затоки (насамперед, Катару), аніж у попередні роки вкладали в Афганістан США та Європа.

Відповідно, саме Китай може стати головним бенефіціаром афганської кризи. Як пояснює Ілія Куса, експансії Піднебесної сприяють не лише наявні стосунки з лідерами «Талібану», а й його геополітичні інтереси – Афганістан важливий для Китаю в контексті реалізації глобальних ініціатив «Один пояс – один шлях» і «Великий шовковий шлях».

Олексій Кущ оцінює майбутні інвестиції Китаю в Афганістан у десятки мільярдів доларів. За його словами, інвестиції підуть передусім на інфраструктурні проекти (дороги, логістичні маршрути, склади, водоканали, системи енергозабезпечення), аби реалізувати транзитний потенціал Афганістану як сполучника між Центральною та Південною Азією, і в афганську економіку – сільське господарство, переробку, текстильну промисловість та видобуток природніх копалин.

«Китай, на відміну від американців, не ставить жодних ідеологічних вимог, на кшталт розвитку демократичних інституцій чи свободи слова. Якщо Афганістан за талібів керуватиметься законами шаріату – китайці не будуть проти цього виступати. Вони спокійно сядуть з ними за стіл перемовин», – пояснює фахівець.

Водночас, Ілія Куса нагадує, що «Талібан» і Китай декілька місяців тому вже досягнули домовленостей, які передбачають міжнародне визнання Афганістану, інвестиції в економіку країни і фінансову допомогу. Натомість таліби мають не чіпати політично чутливе для Китаю питання уйгурів (корінне населення Сінцзянь-Уйгурського автономного округу Китаю, яке сповідує іслам).

Ще одна причина, чому Китай інвестуватиме власні кошти в Афганістан – «іміджева». За словами Олексія Куща, Китай може стати першою великою державою, що досягнула успіху в Афганістані. До того ж, м’якою силою, за допомогою інвестицій і фінансових вливань, на відміну від Британської імперії, Радянського Союзу та США, які приходили в Афганістан з військовою окупацією і зазнавали там поразки.

«Прогнозую, що найближчим часом китайські гроші підуть в Афганістан усіма можливими каналами – як офіційними, так і напівофіційними і тіньовим. Таліби можуть отримати дуже багато грошей, але за умови, що вони не почнуть експортувати радикалізм в Середню Азію», – каже Олексій Кущ.

До того ж, як відзначає Ілія Куса, у Китаю немає жодної зацікавленості у сфері безпеки в Афганістані, тож вони спробують перекласти цю функцію на плечі Туреччини чи Росії, яка залюбки скористається шансом посилити свою військову присутність в Центральній Азії.

Насамкінець, в економіку Афганістану вливатимуть кошти країни Перської затоки. Як пояснює Олексій Кущ, їм це потрібно з геополітичних мотивів – задля впливу на Іран. «Прогнозую, що Катар та інші країни затоки направлятимуть кошти насамперед політичній верхівці країни», – каже фахівець.

Афганські наркотики: що станеться з ринком

Китайські інвестиції принесуть Афганістану фінансовий результат не раніше, аніж за п’ять років, прогнозують експерти. До того часу таліби займатимуться тим, що приносить найбільше доходу. У Афганістані таке заняття, фактично, одне – вирощування маку та продаж наркотиків.

За різними підрахунками, ринок опіоїдів в Афганістані оцінюється від 2 до 6 мільярдів доларів на рік залежно від кліматичних умов: коли посуха – врожайність маку суттєво падає. До того ж, за останні 20 років виробництво наркотиків в Афганістані зросло в 40 разів. Як каже Ілія Куса, у 2019-му році там виробили майже 7 мільйонів тонн опіоїдів, що стало максимумом з 2009 року.

«Дійсно, є інформація, що деякі командири талібів «кришують» наркотрафік в країні. Проте інші виступають жорстко проти наркотиків, оскільки згідно ісламських канонів, вживання та виробництво наркотиків – це дуже великий гріх. Тож частина талібів виступає за повну заборону опіоїдів. До речі, такий досвід «Талібан» вже має – в 1990-х роках вони реально викорінили наркоторгівлю, причому дуже жорстко і жорстоко – за це навіть вбивали людей», – каже фахівець.

Він додав, що таліби заробляли на продажах опіоїдів, але дохід від їх реалізації був не основним джерелом фінансування руху. Основними джерелами доходів були податки, які вони збирали з мешканців підконтрольних територій, зовнішні фінансові вливання (від Пакистану) та контрабанда.

«Наркотики були третім за обсягом джерелом заробітку. Можливо, за останні роки вони стали другим. У 2009 році оцінювалось, що таліби на опіоїдах заробляли під мільярд доларів в рік», – каже Ілія Куса.

Викорінити виробництво наркотиків в Афганістані, на думку фахівця, талібам буде дуже складно: вирощування маку та виробництво опіатів є найлегшим і, фактично, безальтернативним способом заробити нормальні гроші для жителів сіл.

«Вирощування фруктів та овочів – значно складніше і небезпечніше. По-перше, їх на відміну від маку, не можна довго зберігати. По-друге, їх треба відвозити в місто, а дороги – небезпечні, або їх просто немає. Тож до вирощування маку, виробництва опіатів та їхнього експорту залучена велика кількість людей. Без розбудови інфраструктури і економічних стимулів для населення викорінити нарковиробництво талібам буде дуже важко», – каже Ілія Куса.

Водночас, на думку Олексія Куща, таліби можуть піти іншим шляхом – максимальної легалізації наркотиків за моделлю Болівії, де офіційно дозволено вирощувати і продавати коку. До того ж, на думку фахівця, це не стане каменем спотикання у стосунках з Китаєм.

«Прогнозую, що вирощування маку в рази збільшиться. Однак, якщо Китай запропонує їм інфраструктурні та економічні проекти, від яких вони будуть отримувати значно більший прибуток, аніж від наркоторгівлі, їх зацікавленість до незаконних галузей різко зменшиться. Але зрозуміло, що на розвиток інфраструктурних проектів може знадобитись від 5 до 15 років. Тож найближчі 15 років потік опіоїдів з Афганістану до Європи та США буде лише зростати. А за нової економічної моделі вже піде зниження», – прогнозує фахівець.

Наступна публікація