Артистичне плавання: як українські "русалки" готуються до Олімпіади в Токіо

Артистичне плавання: як українські "русалки" готуються до Олімпіади в Токіо

Фото: Віталій Ткачук

Щоби добре танцювати у воді, кожен свій рух вони відточують на суші.

Їх називають русалками. Вони вміють затримувати повітря на кілька хвилин і робити під водою складні танцювальні па верх ногами. Артистичне плавання - одна з українських олімпійських надій на Ігри в Японії. Під час попередніх змагань дівчатам не вистачило кількох сотень бала, щоби зійти на п'єдестал. Цього разу сподіваються, що пані фортуна буде більш прихильна.

Продовження циклу "Шлях до Токіо" 11 червня в сюжеті ТСН.19:30.

В синхронному плаванні люстерко басейну в чомусь нагадує танцювальний паркет. В цьому дуже красивому і граційному виді спорту Україна поки не має олімпійської медалі. Минулої олімпіади наші дівчата зупинилися за крок до бронзи, цьогоріч хочуть як мінімум один цей крок таки ступити.

Щоби добре танцювати у воді, кожен свій рух вони відточують на суші.

Фізична підготовка, акробатика та хореографія. Всесвітня федерація 4 роки тому перейменувала цей вид спорту на артистичне плавання. В Україні ж офіційно його досі називають - синхронним.

Розминку починають із дихальних вправ. І це важлива частина тренування. Під водою дівчата пропливають щонайменше півсотні метрів. Уміння затримувати під водою надовго дихання необхідно, щоби показувати тривалі елементи.

"Потрібно встигнути вдихнути, а ще при цьому посміхатися. Потрібно вміти, навіть якщо набрав з водою повітря, далі виконувати", - говорять учасниці збірної України з синхронного плавання Владислава та Марина Алексієви.

"Гармонійний вид спорту. Все поєднується: гнучкість, сила, динаміка, затримка, як в йозі, затримка дихання. Тобто все є. Це складності. Але насправді, вони як дельфіни. У них дуже великий об'єм легенів", - пояснює тренерка збірної Світлана Саідова.

Музику вони чують навіть під водою. У басейні встановлені спеціальні колонки.

Олімпійська збірна із синхронного плавання тренується в Харкові. По кілька разів на день. По сім годин у воді. Попри карантин і закритий басейн, їм усе ж таки вдалося вдало виступити на чемпіонаті Європи - 4-ри золотих і стільки ж срібних медалей. Їм вдалося вибороти дві олімпійські ліцензії - виступатимуть у групових змаганнях та дуеті.

34-річна Ксенія Сидоренко серед тих, хто їде в Токіо по медалі. Згадує Ріо-де-Жанейро 16-го року. Тоді українським синхроністкам до п'єдесталу не вистачило кілька сотень бала. Ксенія вже хотіла йти зі спорту. Але передумала.

"Навіть, якщо колись там трошки втомлюєшся, не хочеться, ти згадуєш, що це все-таки олімпійська медаль. І йдеш. Заради неї готовий на все", - ділиться вона.

Новини України: наші синхронниці готуються до Олімпійських ігор в Японії

Новини України: наші синхронниці готуються до Олімпійських ігор в Японії

Артистичним плаванням вона займається 25-ть років. Визнає - це дуже красивий, але дуже виснажливий вид спорту. Ти маєш бути сильною, витривалою, і водночас красивою і стрункою. Усе життя на суворій дієті й постійно контролювати вагу. 

Як майже всі спортсмени - вони рідко бувають удома. Тренування, спортивні збори і змагання. Вони цінують ці рідкісні дні, які проводять із рідними.

Настя Савчук - дворазова чемпіонка Європи і триразова бронзова призерка Чемпіонату світу. Теж мріє про олімпійську медаль. Рідним залишається тільки підтримувати, вболівати, а часом навіть приховувати проблеми, аби не нервувати і не відволікати.

Кожен рух, кожен поворот голови, рук, ніг - наразі в харківському басейні відточують олімпійську програму. Усе має бути бездоганно.

Головними конкурентками в Токіо українські дівчата вважають збірні Японії та Росії. Але впевнені, цього разу ніякі сотні частки бала не стануть на заваді до омріяної олімпійської медалі.