РФ б’є по складах: які товари зростуть в ціні й чим запасатися

Терор цивільних, особливо у прифронтових областях — якою тепер знову стала й Київщина — триває: росіяни продовжують бити по наших автозаправках, нафтобазах і цивільних складах із дитячими іграшками, книжками та продуктами харчування.

Коли Україну може накрити хвиля високих цін і дефіциту, чи встигне бізнес перебудувати логістичні маршрути, аби пересічні покупці цього не відчули, і що кажуть посадовці, які відповідають за продовольчу безпеку країни, йдеться у сюжеті ТСН. Тижня.

Порожні полиці у супермаркеті наші журналісти зафільмували буквально вчора. Тут мали б бути крупи, макарони, сіль та цукор. Щоправда в інших відділах — усього повно. То що ж це — локальна проблема однієї з мереж чи системна? І чи варто скупитися прозапас? Давайте розбиратися.

У цьому столичному гіпермаркеті справді всі товари на місцях. В овочевому відділі — відсутня хіба що певна зелень — кінза наприклад. Усе через масовані атаки росіян. Під час повітряних тривог магазин зачиняється і персонал йде в укриття.

«Наші партнери-постачальники готові забезпечити необхідні обсяги. Але часті повітряні тривоги, не сприяють швидкому процесу логістики та викладення товару», — каже в.о. директора гіпермаркету Галина Бойченко.

Тому продукти виставляють ось так — на палетах. До речі, з психологічної точки зору це має заспокоїти. Люди бачать, що продуктів багато і не варто хвилюватися. Щоправда, тут є певні обмеження — не більше ніж 6 одиниць певного товару в руки — захист від панікерів.

«У нас діє це обмеження, але у нас на плакатах вказані адреси для оптових покупців, які можуть за нею звернутися та купити необхідну кількість товарів. Це потрібно для того, щоб товар був фізично наявний у магазинах та його не забирали повністю оптові покупці», — пояснює в.о. директора гіпермаркету

Самі ж покупці просто намагаються заскочити в магазини між постійними тривогами.

«Тут у магазин спробуй ще потрапити. Просто олія закінчилася, я купив. Ну, зазвичай, купую одну, а зараз дві купив. У нас завжди було, що пачка лежить відкрита і пачка закрита, а так, щоб прямо збільшити, щоби там на три роки, потім черв’яки заведуться», — каже один із покупців.

Удари по логістиці

За вісім місяців 2026 року Київ та Київський регіон втратив більше складів, ніж за 4 роки повномасштабного вторгнення. За даними Winhub, це 60% складів. Із 2022-го по 2025 роки втрачено 600 тисяч квадратних метрів. А лише цьогоріч — 900 тисяч квадратів.

«Разом в Україні було 5 млн кв.м складських площ. Знищено 2,1 млн кв.м. А залишилося приблизно 2,9 млн кв.м. Тобто практично 50% вищих класів. А якщо взяти складські приміщення великих підприємств по всій країні — це будуть ще десятки мільйонів квадратних метрів різних класів», — зазначає Руслан Шостак, власник мережі супермаркетів.

І додає:

«…в країні є тисячі підприємств, які замінять улюблений вами товар. Єдине, що може статися, — ви купите необхідний, але не ваш улюблений товар і не у вашій улюбленій торговельній мережі. Але потерпіть».

Певні мережі зазнали більших втрат від ударів російських дронів, інші — менше. Але перебудовувати логістику постачання мусять усі. Довоєнна система була доведена до ідеалу, цифровізована і мала купу логістичних вузлів.

«Зараз ми маємо ситуацію, як на мене, дуже складну. +по суті, біля кожного обласного центру у нас з вами, а подекуди і біля районного є ці логістичні центри. Тепер мережі супермаркетів мають вибудувати нові логістичні ланцюжки — з одного боку значно безпечніші, але з іншого дорожчі і повільніші у використанні», — пояснює економіст Олег Пендзин.

«А отже, коли немає великих центральних логістичних хабів, які зберігають цю продукцію, тобто чи виробнику, який має там переробку, чи переробці, потрібно збільшувати кількість автомобілів, які мають системи охолодження, це затрати. Потрібно збільшувати кількість доїздів до ретейлу, тобто, якщо ми говоримо, по передачу продукції з коліс, відповідно, цей ланцюжок тягне за собою досить такі серйозні логістичні витрати», — додає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Що подорожчає

І все це закладуть у вартість товару. Частково. Але про ціни трошки згодом. Утім купуємо ми харчі звісно не лише в супермаркетах. Це доволі специфічний сегмент міст-мільйонників.

45% постачання, це сільськогосподарський ринок, майже половина.

Ринки та ярмарки — наповнені свіжими овочами, фруктами, яйцями, м’ясом та молочкою. Все можна знайти. Продавці запевняють, так буде і надалі.

«Городи знищити неможливо! Борщовий набір буде завжди. А що м’ясо, що з ним станеться. Зарізали свиню, продали. Домашнє — буде все. Так що з голоду не помремо», — запевняє продавчиня.

На ринку теж ажіотажу із запасання продуктів не бачимо.

А от що ще тішить, так це ціни на овочі. Зараз розпал збирання, тож деякі можуть трошки і подешевшати. Проте це ненадовго. В листопаді продукція поїде на зберігання. А це витрати на логістику, електроенергію, яку нам обіцяють росіяни вимкнути. Тож ціни підростуть.

За даними Асоціації виробників молока, в осінній-зимовий період молоко може піднятися в ціні більше, ніж на 20%. І, власне, тут удари по логістичних складах відіграють дуже велике значення. Чому? Тому що це, взагалі, продукт, який потребує лінії охолодження від виробництва до реалізації.

Тож чим складніший продукт у збергіанні, тим він буде і дорожчий.

«Через відсутність надходження валютної виручки, яка теж обумовлена відсутністю потужності експорту аграрної продукції, ми будемо бачити часткову девальвацію гривні, вона буде тягнути за собою ціну», — уточнює Денис Марчук.

Фактор пального

Одна з логістичних складових — це безпосередньо пальне. Росіяни вибили у нас майже всі нафтобази. Але із його постачанням ми впоралися. Утім вибивання АЗС по трасах і містах, а також безпосередньо в столиці ускладнює логістичний ланцюжок.

Утім експерти заспокоюють. Атака по заправках — це видовищно, але ніякої глобальної проблеми створити не може.

«Якогось дефіциту чи у нас не буде вистачати АЗС, такого немає. Це ніяк не впливає на постачання, досить мереж по збуту пального, тому ніякого сенсу немає», — запевняє експерт паливного ринку Дмитро Льовушкін.

Щодо непродовольчих товарів, які завозять з-за кордону — то звідси йде логістичний гігант. Maersk Україна припиняє роботу з терміналом у Борисполі. Це один із найбільших у світі операторів морських контейнерних перевезень. А це і одяг, і побутові та господарчі товари, меблі, будівельні товари, зокрема і для фронту.

Утім певні висновки зроблені і за підсумками зустрічі президента Володимира Зеленського із бізнесом визначені наступні антикризові кроки:

• Розширення пільгового кредитування на великі підприємства, які втратили активи внаслідок атак.

• Резервна міжнародна логістика. Бізнес пропонує створювати митні склади на території прикордонних країн ЄС для зберігання товарів, призначених для України.

• Децентралізація складів всередині України. А ще спрощення доступу бізнесу до вільних державних і комунальних складських приміщень.

В чому маємо бути певні — так це у тому, що дефіциту продуктів точно не буде. Ви завжди знайдете необхідне не в цьому, так в іншому магазині чи ринку. Доставка товарів і посилок — довша, але їде, хоч і з певними ризиками. Тож доводиться звикати до нових логістичних реалій.

Раніше повідомлялося, що Київ готує запаси їжі та води на випадок тривалих відключень.