Безпека в Чорному морі: чому в НАТО відмовилися зупинити повзучу анексію Росії

Безпека в Чорному морі: чому в НАТО відмовилися зупинити повзучу анексію Росії

ТСН.ua

НАТО має брати на себе лідерство і відповідальність за те, що відбувається в Чорному морі, де поки що лідер Росія.

Україна та Румунія домовляються про створення військового альянсу в Чорному морі. Відбувається це на тлі чергової відмови країн-членів НАТО створити спільний військово-морський підрозділ (умовну флотилію) для протидії агресивним діям Росії, до якої могли б увійти Румунія, Болгарія та Туреччина. 

Ідея не нова. Бухарест вже виходив із нею на саміт НАТО 2016 року, проте рішення заблокувала Болгарія. Принаймні офіційно. А неофіційно - Франція та Німеччина. Все через Росію. Париж та Берлін не хочуть зайвий раз дратувати Москву. І це було ще до добудови Росією Керченського мосту. 

Зараз Кремль фактично окупував Чорне море, використовуючи його як плацдарм для подальших військових інтервенцій. Румунія, яка також має вихід до Чорного моря, дуже добре розуміє: якщо Україна не витримає російської навали, то отримає Москву вже на своєму кордоні. Тому Бухарест як ніхто зацікавлений у військовій співпраці з Києвом. Проте і на цьому шляху є перешкоди. 

ТСН.ua розбирався, що Україні та Румунії заважає нарешті створити військовий альянс для протидії Росії, та що про це думає НАТО. 

Київ-Бухарест

Із часу Бухарестського саміту НАТО, де Києву та Тбілісі відмовили у наданні Плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО, минуло 13 років. А питання, яке Володимир Зеленський поставив Джо Байдену, стало навіть ще актуальнішим: "Чому Україна досі не в НАТО?". 

Сумнозвісний Бухарестський саміт 2008 року проходив у будівлі румунського парламенту - найбільшого в світі, збудованого за наказом комуністичного диктатора Ніколає Чаушеску. По завершенню будівництва він мав вийти на "президентський балкон" і виголосити промову. Проте не судилося. Першим і єдиним, хто це зробив, став Майкл Джексон. Але без курйозів не обійшлося. Він переплутав Бухарест із Будапештом. 

Не можна сказати, що в Румунії відсутній російський вплив. Проте кремлівська пропаганда тут не має "вдячних" споживачів. Та й після початку російської військової агресії 2014 року, соцопитування показували, що понад 60% румун сприймали війну в Україні як загрозу Румунії. Ще більше виступали за збільшення військових витрат країни. Хоча після запуску США нового наземного комплексу ПРО в Румунії, Росія збільшила свій дезінформаційний вплив. 

Після незаконного зведення Росією Кримського мосту питання безпеки для Румунії загострилося ще більше, бо Кремль розгорнув повзучу анексію Чорного та Азовського морів. Офіційний Бухарест, будучи членом НАТО, неодноразово виходив до союзників з ініціативою зміцнення безпеки Чорноморського регіону, збільшивши присутність військових кораблів Альянсу аж до створення спільної флотилії.

Проте щоразу окремі країни-члени НАТО, які не хочуть зайвий раз провокувати Росію, казали: "Якщо ми створимо спільну флотилію в Чорному морі для протидії Росії, це означатиме, що у нас з нею є конфлікт. А це не так. Тому в цьому немає сенсу". Тому ні на саміті Альянсу 2016 року, ні цього року в Брюсселі відповідного рішення не ухвалили. 

Джерела в румунському уряді прямо сказали ТСН.ua, що НАТО на це плювати.  

"Ми ще до України та Грузії говорили, що Росія - це загроза. Одразу після 2014 року Бухарест почав думати, як ізолювати слона (Росію - Авт.) в кімнаті. А після 19 вересня (виборів до Держдуми - Авт.) містер Путін мабуть стане ще сильнішим. Щодо флотилії, яку не зовсім правильно так називати, маємо пораду для наших українських колег: переключіть ціль, не робіть це проти когось, а робіть для співпраці з іншими - з Болгарією, Румунією, Туреччиною та Грузією. І тоді буде легше досягти єдності серед всіх країн-членів Альянсу", - підкреслює джерело. 

Військовий альянс

Україна не є членом НАТО. Проте, якщо б флотилія все ж таки була створена, Україна та Грузія могли б доєднатися, як партнери. Але, за словами президента Центру запобігання конфліктів і їх раннього попередження Юліана Кіфу, Україна все ще далеко від НАТО. 

"Деякі європейські політики не хочуть турбувати Росію. Але це не означає, що вони будуть грати на її стороні. Проте якщо ви мене чесно запитаєте, чи всі (члени НАТО - Авт.) готові взяти Україну на борт, виключаючи виконання всіх зобов’язань для вступу, я б сказав ні. Якщо ви підготовлені, відповідаєте всім критеріям, то зможете скористатися шансом, коли настане момент, криза чи щось станеться в Росії, що дозволить зробити цей крок. Перше і напевно найголовніше - це переконати в надійності країни та її інституцій. Ви бачите, що відбулося в Афганістані. Тому друга ваша найбільша проблема - це корупція - це другий комунізм", - каже ТСН.ua Кіфу. 

У вересні минулого року Україна та Румунія підписали міжурядову угоду про військово-технічне співробітництво. В рамках цього, на тлі чергової відмови НАТО створити спільну флотилію в Чорному морі, спільний військово-морський підрозділ можуть обговорювати Бухарест та Київ окремо. І, за словами  джерел ТСН.ua в уряді Румунії, такі розмови тривають. 

Заступник директора Центру армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь підтверджує ТСН.ua, що після 2014 року в рамках НАТО румуни пропонували створити спільний військово-морський підрозділ. Проте Болгарія заблокувала цю ініціативу, заявивши, що це буде дратувати Росію. 

"На цьому в рамках НАТО ця ідея чомусь не порушувалася. Україна ж постійно про це говорить. Допоки Альянс провалив свою місію в Чорному морі. НАТО має брати на себе лідерство і відповідальність за те, що відбувається в Чорному морі, де поки що лідер Росія. Вона формує порядок денний, а не НАТО. Для цього треба створити постійно діюче командування Альянсу, яке плануватиме підготовку й використання сил НАТО в Чорному морі. Румунія — наш головний союзник тут. У нас однакові інтереси, ми однаково оцінюємо загрози, нам треба нарощувати співпрацю", - каже ТСН.ua Михайло Самусь. 

За словами експерта, можна уникнути політичного аспекту (щоб не дратувати окремі країни-члени НАТО - Авт.), зосередившись на максимально практичних і конкретних речах.  

По-перше, якщо не всі країни-члени НАТО політично готові до створення спільних підрозділів, можна відкрити трастовий фонд для реалізації спільних або національних програм військово-морських спроможностей, щоб змінити баланс сил у Чорному морі. 

По-друге, важливим кроком було б створення спільної системи комплексного висвітлення обстановки в Чорному морі, коли б Україна та Румунія обмінювалися інформацією з усіх можливих сенсорів (надводних, повітряних та підводних сил РФ), щоб у нас була об’єднана система фактично розвідки в Чорному морі.

По-третє, розвивати спільні проєкти кораблебудування. "У румунів є своя корветна програма, у України — своя. У нас є свої крилаті ракети, а у румунів поки що немає. Можливо румунам будуть цікаві британські ракетні катери, які зараз розробляються для України. Чому б це не зробити спільно?", - підсумовує Михайло Самусь. 

До чого тут освіта 

Джерела в уряді Румунії говорять ТСН.ua, що раніше Чорне море було для НАТО просто важливим. 

"І це все. Зараз Чорне море - це частина євроатлантичної стратегічної безпеки. Подивіться на фінальне коммюніке саміту Альянсу в Брюсселі", - зазначає джерело, додаючи, що Бухаресту не потрібне стратегічне партнерство з Україною засноване виключно на безпеці.  

Румунські урядовці не приховують, що досі ображені на Україну за ухвалений 2017 року закон про освіту, який серед іншого передбачає поступове збільшення викладання українською мовою для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. 

"Ухвалення в Україні закону про освіту 2017 року спровокувало загострення в українсько-румунських відносинах. Румунська сторона болісно сприйняла обмеження для навчання румунською мовою, а президент Румунії Клаус Йоганніс відклав свій візит до Києва на невизначений період. Щоправда, на відміну від Угорщини, Бухарест не пішов шляхом ескалації і зосередився на переговорах. Примітно, що діалог між фахівцями з Міносвіти виявився більш плідним ніж діалог політиків і, зрештою, протокол із двосторонньої співпраці у сфері освіти близький до ухвалення. Це звісно, не вирішує усіх проблем, але, принаймні, відкриває шлях до відновлення повноцінного президентського діалогу", - пояснює ТСН.ua заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук. 

Заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар сказав ТСН.ua, що наразі переговори між Україною та Румунією по протоколу щодо двосторонньої співпраці у сфері освіти завершені. Він має покласти край чотирирічній суперечці щодо українського закону про освіту. Хоча румунські посадовці кажуть, що навіть ухвалення Україною закону про середню освіту минулого року не зняло претензій Бухареста. 

"Наразі сторони завершують підготовку цього документа до підписання, проте до цього домовилися не оприлюднювати його зміст", - підсумував Боднар. 

НАТО складно прийняти країну, де є військовий конфлікт: посол Німеччини в Україні

НАТО складно прийняти країну, де є військовий конфлікт: посол Німеччини в Україні
Наступна публікація