«Боюсь на вулиці розмовляти українською»: що не так у ставленні поляків до України

Після того, як низка українських посадовців офіційно повернула Польщі державні нагороди цієї країни, українці, які там мешкають та працюють, зазначають, що рівень недружнього ставлення з боку окремих поляків у побуті дещо підвищився.

«Але таке явище на моє переконання взагалі не пов’язане з тим, що президент України та посадовці повернули нагороди. Недружелюбне ставлення насправді розпочалось набагато раніше, після тих подій на польській залізниці, коли місцеві фермери навмисно висипали з вагонів українське зерно (йдеться про події лютого 2024 року — Ред.). Я не знаю про підгрунтя тих подій, не фермер, але саме після цього ставлення до українців дещо змінилося. До цього ситуація була зовсім іншою», — розповів у коментарі для ТСН.ua українець Роман А., який мешкає та працює у Польщі від 2014 року.

За його словами, і він, і деякі інші українці навіть у провінціальному польському містечку через таке ставлення намагаються зайвого разу не афішувати свій український акцент.

«Є побоювання, що через це можна отримати стусанів на вулиці. Наприклад, я перестав брати слухавку в людних місцях та у громадському транспорті, тому як український акцент та польський помітно відрізняються. Навіть якщо ти гарно знаєш польську», — каже Роман.

До цього він додає, що останнім часом у громадських місцях з’явились красномовні надписи, які свідчать про ставлення окремих поляків до українців.

«Наприклад, у деяких центральних переходах написано, що жоден українець нам не брат. Але при цьому більшість поляків, приміром, на роботі спілкуються достатньо нейтрально та не висловлюють ворожнечі», — каже українець.

Скільки триватиме конфлікт Польщі з Україною

Скільки триватиме така напруга та чому саме вона виникла — про це свою думку у коментарі для ТСН.ua висловив політолог Максим Несвітайлов.

«Насправді у нього (конфлікта — Ред.) є декілька рівнів. Є питання міжнаціонального сприйняття. Відомо, що протягом не одного століття українські землі входили до складу Речі Посполитої. Польша тоді вважали їх своїми. Українці не були представлені у Сеймі, українська мова та культура не розвивались. Була досить складна ситуація для українства», — наводить історичну довідку політолог.

Та продовжує: «Досі тягнеться те, що поляки нібито нащадки польської шляхти. Звичайна історія для імперської митрополії, яка вважає себе вищою. Якщо дивитись на сьогодення, то Україна раптом опинилась у центрі уваги. У світі кажуть про українську хоробрість, про українську завзятість, Україна на порядку денному. Вже не виходить зображати українців виключно як работяг, котрі приходять збирати полуницю чи пакувати продукти у коробки. Цей нюанс породжує те, що українці нібито забирають у поляків роботу. Ця історія розкручена політиками. Коли у світі був COVID-19, поляки відправляли чартерні рейси, щоб привезти українців. Польська економіка була не у кращому стані».

Крім того, Максим Несвітайлов вважає за необхідне зазначити: «Якщо подивитись на цифри, то можно побачити, що на кожний злотий, який поляки витрачають на соцдопомогу українцям, українці приносять до польського бюджету 5 злотих. Політики все це розуміють».

На думку Несвітайлова, у Польщі зараз провокується конфронтація і робиться це для того, щоб згуртувати електорат:

«Емоції, якими найлегше керувати — це страх, ненависть і злоба. Це політичний момент. Якщо говорити про економічний момент, то варто зазначити, що економіка Польщі тримається на трьох основних стовпах: логістика, аграрна промисловість та машинобудування. В Україні розвинена логістика, а після повномасштабного вторгнення ще більше розвинулась. Якщо Україна стане членом ЄС, то Польша може перестати бути логістичним центром Східної Європи. Ним стане Україна. Польська аграрна сфера повністю дотаційна. Якщо Україна вийде на цей ринок, то отримає перевагу. Щодо машинобудування — тут ми не великий конкурент».

Скільки може тривати напруга у відносинах Польщі та України

«Тут все залежить виключно від Польщі. Те, з чого розпочалась ця віха конфлікту — це виключно вибір Польщі. У нас і до цього називали іменами Бандери та Шухевича проспекти, вулиці. Поляки самі обирали, за що зачепитись і знайшли. Ми не можемо будувати нашу політику та систему з урахуванням того, а чи не образяться поляки. Як подолати напругу? Якщо Польща буде готова розмовляти, то Україна піде на цей діалог. Україна одразу продемонструвала, що не хоче того, щоб конфлікт збільшувався. Непублічний візит керівника Офісу президента Кирила Буданова був спробою погасити цей конфлікт на самому початку. Відправили самого спокійного, врівноваженого. Але поляки вочевидь не були налаштовані», — аналізує ситуацію Несвітайлов.

Доля українців у Польщі найближчим часом

На це питання політолог відповідає так: «Я не думаю, що буде внутрішня серйозна ескалація. У українців, які перебувають у Польщі, є можливість повернутися до України або поїхати в іншу країну. Вони там не перебувають у режимі закритих кордонів. Маємо надію, що конфлікт не дійде до вкрай високого рівня, але деякі заяви поляків не просто обурливі…»

Нагадаємо, раніше повідомлялось про те, що розсварило Україну та Польщу. Дипломатичний скандал навколо ордена Білого Орла набирає обертів: Польща ризикує зірвати мільярдні контракти на відновлення України та вже знизила свій авторитет у світі.