Бронювання від мобілізації: хто і як може отримати у 2026 році

В Україні триває воєнний стан і мобілізація. Призову на військову службу під час мобілізації підлягають військовозобов’язані віком від 25 до 60 років, за винятком тих, хто має відстрочку або бронювання.

ТСН.ua розповідає, хто може отримати бронювання від мобілізації у 2026 році, як його оформлюють, хто має подавати документи та які нюанси потрібно враховувати під час зміни роботи.

Що таке бронювання військовозобов’язаних

Бронювання — це спеціальний механізм відстрочки від призову під час мобілізації. На відміну від звичайної відстрочки, його підставою є не сімейні, особисті чи інші життєві обставини військовозобов’язаного, а його професійна значущість для держави.

Порядок бронювання військовозобов’язаних визначається статтею 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та постановою Кабінету Міністрів України №76.

Кого можуть забронювати від мобілізації

Бронювання поширюється на працівників підприємств, установ та організацій, які визнані критично важливими для забезпечення потреб Збройних сил України, інших військових формувань або для функціонування економіки.

Водночас військовозобов’язаний не може самостійно звернутися для оформлення бронювання. Процедуру має ініціювати роботодавець.

Хто оформлює бронювання

Бронювання працівника здійснює роботодавець. Керівник критично важливого підприємства, установи чи організації або уповноважена ним особа подає необхідну інформацію через портал «Дія».

Таким чином, працівник не може самостійно подати заявку на власне бронювання. Він залежить від того, чи має його роботодавець статус критично важливого підприємства та чи прийме рішення подати його кандидатуру на бронювання.

На який термін надається бронювання під час мобілізації

Для працівників критично важливих підприємств бронювання може надаватися строком до 12 місяців.

Після завершення цього періоду процедуру необхідно проходити повторно, якщо працівник і надалі має відповідати умовам для бронювання.

Чим бронювання відрізняється від відстрочки

Бронювання та відстрочка є різними механізмами, хоча в обох випадках військовозобов’язаний отримує тимчасовий захист від призову під час мобілізації.

Основна відмінність полягає у підставі для отримання такого захисту та в тому, хто ініціює оформлення.

Відстрочка є індивідуальним правом військовозобов’язаного. Вона може бути пов’язана з його станом здоров’я, навчанням, сімейним статусом, необхідністю догляду за близькими та іншими обставинами, передбаченими законодавством. Оформлення відстрочки має ініціювати сам громадянин.

Бронювання натомість пов’язане з роботою людини на критично важливому підприємстві, в установі чи організації. Процедуру розпочинає роботодавець, а саме бронювання прив’язане до конкретного місця роботи.

Чи можуть заброньованого направити на ВЛК

Військовозобов’язаних, які мають чинну відстрочку від призову або бронювання, не направляють на проходження медичного огляду ВЛК.

Це передбачено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року.

Водночас законодавство передбачає винятки. Військовозобов’язаний із чинною відстрочкою або бронюванням може пройти медичний огляд, якщо:

• приймається на військову службу за контрактом

• був визнаний обмежено придатним та не пройшов повторний медичний огляд, крім осіб з інвалідністю, які були визнані такими у встановленому порядку

• самостійно виявив бажання пройти медичний огляд

Що буде з бронюванням під час зміни роботи

Окрему увагу варто звернути на ситуацію, коли заброньований працівник переходить з одного критично важливого підприємства на інше.

Навіть якщо людина звільняється з одного критично важливого підприємства і одразу працевлаштовується на інше, це не гарантує безперервного захисту від мобілізації.

Юристка Адріана Чвартацька пояснила, що на практиці між припиненням старого бронювання та оформленням нового може виникнути певний проміжок часу.

Підставою для анулювання бронювання є звільнення працівника. Водночас інформація про припинення трудових відносин має пройти кілька етапів: роботодавець передає відомості про звільнення до Пенсійного фонду України, після чого вони потрапляють до реєстру бронювання.

Після цього бронювання анулюється — зазвичай упродовж 24 годин.

Чи працює старе бронювання під час переходу на нову роботу

Певний час після звільнення інформація про попереднє бронювання може ще залишатися в системі. Однак розраховувати на це як на гарантований захист не варто.

Законодавство не передбачає гарантованого перехідного періоду протягом якого військовозобов’язаний автоматично залишався б захищеним від мобілізації після звільнення.

Крім того, новий роботодавець не може відразу оформити бронювання, якщо в системі працівник ще значиться заброньованим за попереднім місцем роботи.

Спочатку має завершитися процедура анулювання старого бронювання. Лише після цього нове підприємство може подати документи для оформлення нового статусу.

Заява подається через портал «Дія», а її розгляд може тривати до 72 годин.

Таким чином, працівнику, який переходить на інше критично важливе підприємство, спочатку доводиться чекати на припинення попереднього бронювання, а потім — ще до трьох діб на оформлення нового.

«Саме цей період є найбільш ризиковим для військовозобов’язаного. Відповідно, існує ризик отримання повістки та мобілізація», — зазначила Адріана Чвартацька.

Коли бронювання можуть анулювати ще до звільнення

Водночас бронювання працівника в окремих випадках можуть припинити ще до його фактичного звільнення.

Підприємства повинні дотримуватися встановленого ліміту щодо кількості працівників, яких вони можуть забронювати.

Тому якщо компанія хоче оформити бронювання на іншого працівника замість того, хто планує звільнитися, вона може спочатку анулювати чинне бронювання цього працівника, а вже потім подати документи на нового співробітника.

Отже, в окремих ситуаціях бронювання може припинитися ще до фактичного звільнення — щоб підприємство не перевищило дозволену кількість заброньованих працівників.

Юристка наголошує, що під час переходу з одного підприємства на інше необхідно враховувати проміжок часу між припиненням попереднього бронювання та оформленням нового. Розраховувати на те, що новий статус автоматично почне діяти з першого робочого дня, не варто.

В Україні переглядають статус критично важливих підприємств

Нагадаємо, в Україні розпочали масштабний перегляд статусу критично важливих підприємств. Вони мають повторно підтвердити свій статус та відповідати актуальним вимогам, щоб не втратити право бронювати своїх працівників від мобілізації.

Про можливі зміни та те, хто ризикує втратити статус, розповів юрист Нікіта Муренко. За його словами, однією з причин перегляду статусу критично важливих підприємств є велика кількість заброньованих працівників, водночас держава має потребу в додатковій мобілізації.

«Коротка відповідь на питання, навіщо це зробили: зарезервованих працівників дуже багато, а державі потрібно мобілізувати людей. Що було не так із самою процедурою — сказати складніше. Вона була досить прозорою та зрозумілою», — наголосив Муренко.

Водночас, за його словами, сама процедура визначення підприємств критично важливими потребує передусім цифровізації.

Наразі оформлення відповідного статусу залишається переважно ручним: підприємство має зібрати необхідні документи та подати їх на перевірку.

Водночас процес бронювання працівників уже переведено в цифровий формат — через портал «Дія».

«Бронювання відбувається через портал „Дія“: подають інформацію про працівника, після перевірки надходить відповідь про бронювання. Усе досить прозоро. Так само можна було б організувати й процедуру отримання підприємством статусу критично важливого», — пояснив юрист.

Які вимоги висувають до підприємств

За словами Нікіти Муренка, для бізнесу змінилися як пакет документів, так і критерії відповідності. Однією з найбільш помітних змін стало підвищення вимоги щодо середньої зарплати працівників — майже до 26 тисяч гривень.

Крім того, існує дві процедури: підтвердження вже наявного статусу критично важливого підприємства або отримання нового рішення.

«До 1 вересня кожне підприємство, яке наразі має цей статус, має підтвердити, що відповідає новим вимогам», — пояснив Муренко.

Водночас підприємство може не підтверджувати чинний статус, а одразу подати документи на отримання нового рішення ще на один рік. Який варіант обрати, залежить від того, коли саме закінчується чинний статус підприємства.

Юрист навів приклад: якщо компанія отримала статус критично важливого у травні 2026 року і він чинний до травня наступного року, Муренко радить до 10 серпня підтвердити відповідність новим критеріям. Це дозволить зберегти статус до завершення його дії.

Якщо ж чинний статус закінчується вже у вересні, за словами юриста, доцільно одразу подавати документи на отримання нового рішення. Пакет документів для обох процедур значною мірою однаковий.

«Водночас підприємство може не підтверджувати чинний статус, а відразу повторно подати документи для отримання нового рішення ще на рік. Тут усе залежить від того, який варіант обере саме підприємство», — пояснив Нікіта Муренко.