"Було непорозуміння": чому айтівця, який відмовився спілкуватись російською, не взяли на роботу

Дата публікації
Перегляди
10к
Поділитись:
WhatsApp
Viber
"Було непорозуміння": чому айтівця, який відмовився спілкуватись російською, не взяли на роботу

Фото: УНІАН

Українська мова все ще залишається перепоною в роботодавців.

Айтівець Богдан Мельник дістав відмову від потенційного роботодавця через небажання пошукача розмовляти з колегами в київському офісі російською мовою. Рекрутка, яка проводила перший етап співбесіди, дізнавшись про це, переговори з потенційним працівником  відразу припинила.

Як повідомляється 18 січня в сюжеті ТСН.19:30, Богдан  добре володіє англійською, за потреби - з іноземцями - не відмовлявся від російської, але з примусом до російської стикнувся вперше.

"Для будь-якої людини, в якої є почуття гідності, така ситуація буде обурливою. Багато російськомовних колегто мене підтримали. Їх теж обурює така політика дискримінації за мовною ознакою", - говорить він.

Після розголосу цієї історії в соцмережах Богданове листування з рекруткою в телефоні  зникло. А от у   коментарях користувачі писали, що у  цього роботодавця це не перша  відмова  саме через мовну ознаку.

У компанії ж впевнені - жодного порушення немає.

"Було непорозуміння. Вакансія, з якою працювала наша колега, була в команду, в якій також працюють фахівці з Білорусі, Казахстану та Росії. Проблема, гадаємо, в тому, що в кандидата склалося враження, що нібито в компанії не розмовляють українською мовою. Хоча насправді, йшлося про міжнародну команду окремо взятого проєкту", - зазначив співзасновник IT-компанії Олександр Орлов у письмовій відповіді.

Тим часом в історії з Богданом Мельником юристи бачать порушення низки законів і радять скаржитись, як мінімум, до чотирьох структур.

Столичного айтівця не взяли на роботу через українську мову

Столичного айтівця не взяли на роботу через українську мову

На столі в мовного омбудсмена дискримінаційні скарги поки що не часті. Торік їх було близько десятка. Хоча припускають, випадків може бути в рази більше.  Але кількість скарг могла б уплинути хіба що на статистику звернень.

"Оскільки  заявник не перебуває на цей момент у трудових відносинах із цією фірмою, на жаль, констатувати порушення нашого закону ми не можемо", - зазначив заступник керівника секретаріату уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко.

Своєю чергою Богдан Мельник хоче, щоб ця історія  стала наукою для інших роботодавців. 

Нагадаємо:

В Україні набрали чинності правки до закону про рекламу. Законодавці збільшили штрафи та чітко прописали критерії, за що будуть карати. Нововведення торкнуться і  роботодавців – в оголошеннях про прийом на посаду забороняється пропонувати роботу лише жінкам або чоловікам та вказувати вік кандидата.

Читайте також:

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.

Наступна публікація