Черга на чергу і довідки на довідку: військові з пораненнями відчувають ще й справжню "ампутацію" справедливості
Для бійців намагають спростити процедуру проходження військово-лікарської комісії, але термінів, коли все запрацює, немає.
Талончики, черга на чергу, паперові довідки, нуль інформації - це неповний перелік, із чим доводиться стикатися пораненим військовим під час лікування, йдеться в ТСН.
Військово-лікарські комісії - інколи як знущання з воїнів. Наприклад, щоб лікуватися далі, поранений має кожні 30 днів подовжувати відпустку. Тобто, їздити до частини і брати на це дозвіл.
Від 6 ранку до брами військового шпиталю один за одним підтягуються армійці. Поранені військові збираються так рано, щоб записатися в чергу на чергу і так щоранку.
Один із бійців із черги розповідає, що зараз вона вже зменшилися, а влітку військові ночували у своїх машинах, щоб бути першими. “Якщо ти приходиш о 5, о 6 ранку, ти там уже ближче до сотні. Я перевіряв. Бо я тоді приїхав о 5 ранку записуватися, вийшов 80-м”, - каже Дмитро.
Він з Лисичанська, де пішов у тероборону, а в червні дістав поранення – осколки у всіх кінцівках і голові. На щастя, нетяжкі, але в лікарні під час обстеження у Дмитра знайшли онкологію. Після операції Дмитро пройшов три курси хіміотерапії, а далі на нього чекало ще одне випробування - ВЛК – військово-лікарська комісія. “Щоб стати в чергу до травматолога або до хірурга, це треба було талончик брати, яких на десь там, тоді влітку, 80 штук на день. Черга ж була 200 чоловік і так кожного ранку. Вентиляції жодної, солдати всі в формі, люди пріють, деякі непритомніли”, - розповідає Дмитро.
Він повернувся на фронт, однак в грудні підірвався на міні, і вибух відірвав частину ноги. Найголовніший документ для пораненого – це довідка про обставини отримання травми. За неї Дмитру довелося пройти іще один бій. “На одну довідку треба ще одна, навіть дві. Там має бути рапорт і сам наказ про проведення розслідування”, - розповідає боєць.
Розслідування – опис усіх деталей, в якому місці, стані, хто є свідками отримання поранення. Хто це має робити, Дмитро не знав. Дмитру довелося писати рапорт до командира бригади і через 5 днів розслідування таки почали. Про існування ж Фонду протезування, де зараз лікується в приватній клініці безкоштовно, дізнався взагалі через знайомих.
Саме там зараз проходить реабілітацію і десантник Андрій, який отримав поранення під Мар’їнкою. Сам вичитав у законодавстві, що може проходити ВЛК за місцем проживання, а не чекати тижнями у своїй медроті в Миколаєві. “У мене зламана лопатка, там м’язи розбиті, нерви побиті, осколки і я маю чекати 2 місяці”, - розповідає він.
Зіткнувшись із бюрократичною машиною особисто, відомий адвокат, а зараз військовий - Масі Наєм вирішив цю проблему вирішувати системно. Разом із правозахисницею Любов Галан вони створили ГО «Принцип». На сайті організації вже доступний навігатор для поранених військових. Тут зібрані відповіді на всі основні питання – як проходити ВЛК, про що треба повідомляти свою частину, як оформити довідку, як вона виглядає тощо. У “Принципі” кажуть, головна проблема не у довідках або їх кількості. “Проблема в тому, що їх не можна відсканувати і кудись відправити. Немає маршруту відправки. Немає інфраструктури. Її немає між різними органами, які відповідальні за ті чи інші документи”, – пояснює правозахисниця Любов Галан.
Інша проблема – що документи – що у шпиталях, що у військових частинах – всі паперові. З одного кабінету до іншого їх треба носити руками. У командуванні медичних сил ЗСУ розповіли, що процес оцифрування почали. “Основні документи, які повинні циркулювати, ми намагаємося оцифрувати. Але є певні моменти з нашої нормативно-правовою базою. Якщо ми хотя б частину цих документів відцифруємо, і змусимо пересуватися електронною мережою з відповідними ступенями захисту – це вже буде дуже легше”, – каже Дмитро.
Аби прибрати зайву бюрократію з процесу проходження ВЛК, створена міжвідомча група, завдання виявилося із зірочкою. Над цим спільно працюють Міністерства цифрової трансформації, оборони, охорони здоров’я, ветеранів, командування медичних сил. Аби розвантажити військові медзаклади – відкрито 340 ВЛК на базі цивільних медзакладів.
Утім точної дати, коли ж поранені військові припинять стояти в чергах і перевозити папери, як кур’єри, немає. Здається, цей процес забере не один місяць. Забере у тих, хто як не дивно, хоче повернутися на війну. “Війна вона не тільки калічить, вона ще й прив’язує. Всі хлопці, всі мої побратими, кого я знаю, 90 відсотків будучи пораненими, вони збираються повертатись”, – каже Андрій.
Їм лишилось лише перемогти... чергу.
Читайте також:
У Дніпрі медики в дивовижний спосіб рятують очі бійцям і цивільним, які постраждали від вибухів
Освідчення в ефірі ТСН: боєць зробив пропозицію коханій, з якою пройшли бої в Маріуполі і полон