Чи буде "висіти" "Дія" та як порахують українців разом із Apple: інтерв’ю з Михайлом Федоровим

Дата публікації
Перегляди
12к
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Чи буде "висіти" "Дія" та як порахують українців разом із Apple: інтерв’ю з Михайлом Федоровим

Фото: ТСН.ua

Президент анонсував всеукраїнський перепис населення 2023 року. Михайло Федоров розповів, скільки за нього заплатимо ми з власної кишені.

Друге за рік безпрецедентне скупчення російських військ біля наших кордонів і небачена від 2014 року паніка через можливе широкомасштабне вторгнення Кремля оголила дуже багато проблемних питань. Напевно, найпоширеніше - а що, якщо Росія нам "покладе" Інтернет? Або, чи настільки добре захищені персональні дані українців, наприклад в "Дії"? 

У той самий час влада будує далекосяжні плани. Наприклад, обіцяє людям вже наступного року провести всеукраїнський перепис населення з допомогою найдорожчої компанії в світі - Apple. Звідки на це гроші? Останній перепис населення 2001 року проводився від квартири до квартири, і Apple не залучали. А головне - як забезпечити захищеність отриманих даних? 

Про все це ТСН.ua запитав у віцепрем’єра-міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. Наразі публікуємо другу частину нашого з ним інтерв’ю. 

Надійність "Дії"

- Чи реально хакнути "Дію"?

- Дія не зберігає персональні дані. Тому відповідь – ні. Ми це тестуємо зі світовими "етичними хакерами", постійно проводимо багбаунті, намагаємося знайти якісь вразливості, щоб зміцнити надійність Дії. Це робить і Пентагон, і Tesla, і SpaceX. Але ми так побудували архітектуру всієї Дії, щоб вона відображала інформацію, яка вже є реєстрах. Коли ви авторизуєтеся в Дії", вам підтягується закордонний паспорт або ID-картка з демографічного реєстру; водійське посвідчення – з реєстру МВС; COVID-сертифікат – з реєстру медичних даних.

Тобто, "Дія" – це певна платформа, яка взаємодіє з іншими реєстрами, підтягуючи по вашому податковому номеру різну інформацію. Неможливо якось вразити "Дію", щоб вплинути, пошкодити або викрасти ваші персональні дані, бо вони знаходяться в інших різних реєстрах. Атака на них – це вже інший вектор. Кібербезпека – це виклик 21 століття. Тому, звичайно, будуть намагатися атакувати портал, постійно знаходити якісь проблемні місця. І нам потрібно в це інвестувати. Ми зараз реально 80% часу займаємося кібербезпекою. 

- На тлі другого за рік безпрецедентного скупчення російських військ біля наших кордонів, українців цікавить таке: а що, якщо "Дію" зламають російські хакери і Кремль отримає доступ до персональних даних українців? Як Москва може використати це проти нас?

- Як я вже сказав, "Дія" не зберігає персональні дані – немає що хакнути. Це просто неможливо зробити. Така мета і була – побудувати "Дію" таким чином, щоб вона була безпечним продуктом. Ми розуміли, що багато мільйонів українців будуть нею користуватися. Після 2019 року витоків інформації взагалі не було. А до цього, згадайте, продавалися приватні бази даних банків. Дуже багато інформації було в мережі. Ми її максимально поблокували (зараз ви просто так це в Telegram не знайдете, а якщо хтось створить такий бот, він буде дуже швидко заблокований у соцмережах). 

- Час від часу з’являється інформація про начебто витік персональних даних українців, які хакери потім продають за чималенькі гроші. Тобто, все це були фейки? 

- Це збиралися дані зі старих баз даних, витоки з яких були до 2019 року, додавалася якась інформація з відкритих джерел, акумулювалася і потім під виглядом "свіжих" даних розповсюджувалася. Але, якщо це розповсюджується через хакерські форуми, то там вона швидко блокується.Те, що з’являється в соцмережах, ми постійно перевіряємо і намагаємося блокувати. Над цим працює СБУ, Нацполіція. У нас вибудувана система кіберзахисту в країні. Є Держспецзв’язку, яка відповідає за це, РНБО, де є Координаційний центр. 

Дивіться, коли ми говоримо про цифрову державу, звинуватити в тому, що є витік – перше, що спадає на думку, коли хтось має на меті почати інформаційну війну. Це перше, що будуть робити. Тому ми навіть попереджали, що це може відбутися, що будуть такі фейки. Наприклад, ми запустили послугу щодо сповіщення про кредитну історію. Коли ви берете кредит, перевірка вашої кредитної історії – це обов’язковий крок. Тепер ви отримуєте в "Дії" сповіщення, що перевіряється ваша кредитна історія. 

Взагалі за рік-два, коли перевірятиметься будь-яка інформація про вас у будь-якому державному реєстрі, ви отримаєте сповіщення. Уявіть, ви реєструєте бізнес, ФОП, і якась інформація про вас перевіряється в реєстрах. Якщо ви справді реєструєте ФОП, то розумієте, що це нормально. Але якщо ви нічого не робили, але бачите перевірку певною особою, ви можете її заблокувати. 

Або ви отримуєте медичну послугу, і перевіряються ваші медичні дані. Якщо ви щойно отримали щеплення і розумієте, що лікар із таким прізвищем вносить відповідну інформацію, і ви отримуєте відповідне сповіщення, то це нормально. А якщо ви в цей момент перебуваєте вдома і жодним чином не взаємодіяли з лікарем, який перевіряє вашу медичну історію, то зможете відреагувати. І люди (які це роблять в реєстрах – ред.) мають отримувати або штрафи, або це потрібно криміналізувати взагалі, що вони без вашого запиту і дозволу перевіряють ваші дані. Тоді, яка б країна не намагалася влаштувати проти нас кібер- або інформвійну, люди точно розумітимуть, що наразі з їхніми персональними даними все добре. 

- Коли почалося інформаційне нагнітання про можливий широкомасштабний наступ Росії, особливо після рішення США евакуювати сім’ї своїх дипломатів, серед українців одразу ж почали ширитися чутки: а що, якщо Росія "покладе" нам Інтернет? 

-  Це питання більше до Держспецзв’язку. Але я знаю точно, що вони готові до будь-якого сценарію. 

- Повертаючись до "Дії". Ми знаємо, що вона не має своїх баз даних. Їхнє створення не розглядається? 

- Ні. Технології розвиваються, атаки зростатимуть, як і захист. Атакують Facebook, Google, Amazon. Це реалії сьогодення, тому з точки зору довіри до цифрової держави, декомпозиції різних ризиків, ми навіть не розглядаємо це. 

- Тобто, зловмисники, якщо отримають доступ до "Дії", не оформлять на людину кредит без її відома? 

- Крім того, що "Дія" не має своїх баз даних, про що я вже сказав, вона не підключена до мікрофінансових установ. Тобто, неможливо звернутися до організації, яка займається мікрокредитування,  і через "Дію" онлайн або офлайн отримати кредит. Якщо ви в банку отримуєте кредит, для цього треба пройти фото- або відеоверифікацію, бо ви перевіряєтеся антифрод системою самого банку. Плюс треба згенерувати "Дія.Підпис" на основі вашої біометрії та фото в реєстрі в режимі реального часу. Тобто, на сьогодні цифрові документи більш захищені, ніж паперові. Бо коли ви підписуєте будь-який документ в електронному вигляді (наприклад, якась транзакція з банком), в "Дії" відображається  історія підписання. А з паперовими документами ви навіть не згадаєте, де що залишили чи підписували. Тому це ні технічно, ні нормативно, без участі людини, її біометрії, електронного підпису, неможливо. Українці точно можуть бути спокійними за процес використання "Дії" під час отримання різних послуг. 

- Вперше "Дія" серйозно зламалася, коли тестувався пілот "ковідної тисячі". Так, ви вже сказали, що "Дія" не має власної бази даних, а просто підтягує документи з реєстрів. Чи є в планах оновлення цих самих реєстрів, щоб вони не "висіли" разом із "Дією"? Підраховували, скільки на це треба грошей?

- Ми спеціально запускаємо всі послуги через бета-тестування. Ми розуміли, що "єПідтримка" буде наймасовішою послугою за всю історію. На сьогодні вже понад 8 млн українців отримали цю послугу. Ми самі себе навантажували, шукали прогалини роботи всіх систем. Тому здавалося, що протягом кількох годин щось нестабільно працює. Насправді після виходу з бета-тестування жодної проблеми зі стабільністю "Дії" до сьогодні не було.

Новинки в "Дії": шлюб у смартфоні та оформлення авто онлайн

Новинки в "Дії": шлюб у смартфоні та оформлення авто онлайн

Навіть коли були атаки і 80 сайтів вимкнули, щоб локалізувати проблему, застосунок "Дія" як працював, так і працює. Щодо реєстрів, ми їх поступово оновлюємо. Зараз працюємо над платформою реєстрів, яку зможуть підтримувати розробники різних компаній. Наприклад, ми впроваджуємо правило, що кожна дія чиновника має бути закріплена електронним підписом. Тоді видно, хто, що змінював, яку інформацію і навіщо. Саме це і стане потім фундаментом для запуску послуги, де ви бачите через push-сповіщення, хто переглядає ваші персональні дані. 

- Ви ж напевно бачили сюжет "1+1" про кіоск в Ірпені, де алкоголь і цигарки продавали за "ковідну тисячу". Як так вийшло? Чи було щось подібне до цього? Що зробило Мінцифри, щоб запобігти повторенню таких випадків?

- Власник цього кіоску отримав термінал, який за своєю діяльністю начебто продає книжки. У нас працює антифрод-система, яка за лічені години знаходить подібні кейси. Ще до виходу вашого сюжету ми дуже швидко це заблокували в Ірпені. Ми моніторимо медіа, соцмережі, де пропонуються подібні послуги. Наприклад є випадки, коли певний бізнес різко почав займатися книжками. Ми зупинили вже біля 200 таких прикладів. Тобто, коли ми це бачимо, одразу ж сповіщаємо відповідні органи і блокуємо. Це відбувається і з Covid-сертифікатами. Таке є на кожному напрямку. 

- Будемо сподіватися, що такого більше не буде…

- Це точно буде, але ми швидко на це реагуватимемо. 

- Ми на порозі впровадження ще 500 гривень за бустерну дозу. "Висіти" "Дія" буде чи ні? 

- Хочу повернутися до вашого попереднього питання. Ми не "висіли", а самі себе навантажували під час бета-тестування. Для цього воно й існує, щоб все перевірити, знайти проблеми і їх вирішити. Коли ми вийшли з бета-тестування, нічого не "висіло". Тому і під час запровадження 500 грн за бустерну дозу "висіти" нічого не буде. Ми добре ставимося до існування проблем, не приховуємо їх. Не можна будувати щось велике, і щоб при цьому все було ідеально. Подивіться, до речі, як ми змінили "Дія.Підпис". Пам’ятаєте треба було крутити головою? Було багато скарг. Ми бачили аналітику, що, наприклад, люди старшого віку не можуть отримати цю послугу. Ми її змінили, і тепер не потрібно крутити головою. 

- Я своїй мамі робила "Дія.Підпис" для податкової, два рази кліпнув очима  і готово. Наразі в "Дії" понад 14 млн користувачів. У вас є статистика за віковими групами? Зрозуміло, що молоді там найбільше. Але цікаво, як застосунок опанували люди старшого віку, особливо після запуску COVID-сертифікатів.

- Давайте подивимося на статистику "єПідтримки": 15% з 8 млн користувачів – люди старше 60 років. Це непоганий показник. Люди старшого віку все більше і більше приєднуються до "Дії". Логічно, що спершу приєдналися найбільш готові до технологій. А зараз цифровізація поступово проникає все глибше, ми з вами долучаємо своїх родичів. І мова ж не лише про "Дію". Люди в цілому починають користуватися мессенджерами, телефонувати по відео, відправляти різні цікаві вітання на свята… Незрозуміло звідки вони беруться у Viber. Тобто, люди все більше стають цифровізованими. І це нормальна тенденція не лише для України. 

- Ви неодноразово казали, що "Дію" хочуть купити. Так продається чи ні?

- Зараз ми не працюємо над тим, щоб комусь щось продати. 

- А якщо багато запропонують? Дуже багато?

- В залежності від того, що потрібно буде від нас. Якщо йтиметься про допомогу впровадження подібного проєкту в іншій країні, то зараз ми сфокусовані на тому, щоб в Україні все в першу чергу відцифрувати. Це наше завдання – для цього ми тут працюємо. Якщо питання в продажі технології - це інше. Це окремий великий проєкт, яким треба займатися, вибудовувати менеджмент. Зараз ми сфокусовані на тому, щоб кожен українець зміг користуватися цифровою державою. Але запити постійно надходять. 

- А з яких країн? 

- Думаю, це не дуже публічна тема для тих країн, які з нами спілкуються, бо це, можна сказати, геополітичне питання. 

- З одного боку, це може бути сприйнято кимось, як зрада. Проте, з іншого, на цьому держава могла б добре заробити. 

- І це дуже круто з точки зору розвитку бренду нашої держави. Україна експортує не деревину чи якісь природні ресурси, що є також добре, а й інтелектуальну власність. І це точно добре. Це гарне питання, я згоден, цим треба займатися. Але тоді, коли все у нас вдома буде відцифровано. 

- Так вже сталося, що держава в смартфоні в "особі" "Дія" стала єдиним позитивним здобутком Зеленського. Можливо, вам вже пропонували повести "Слугу народу" на наступні парламентські вибори?

- Ні. Мова взагалі не йде про вибори. Я працюю в уряді, не пов'язаний з партією жодним чином. Я сфокусований на тому, щоб реалізувати все до 2024 року, про що ми з вами говорили. 

Інтернет в Інтерсіті 

- Минулого тижня разом з операторами ви перевіряли якість інтернету на трасі Київ-Пирятин. Проте, я вам скажу, що навіть в Києві з цим є проблеми. А потяги? Коли нарешті там з’явиться нормальний Інтернет? 

- У нас є ціль – до 2024 року покрити країну інтернетом на 95%. Це і мобільний, і фіксований інтернет. Зараз оператори активно над цим працюють. Ми для цього створюємо певні умови. За півтора роки роботи 2,7 млн українців вперше отримали4G інтернет. А 9 млн апгрейднулися з EDGE на 4G. Ми ж з вами як аналізуємо? Якщо десь немає 10 секунд інтернету – все пропало. А у мене є родичі, які живуть у маленькому населеному пункті на кілька тисяч населення, і лише нещодавно у них з’явився мобільний Інтернет. 

Зараз ми сфокусовані на дорогах, бо там покриття тільки починає з’являтися. І я згоден, що з Інтернетом у залізничному транспорті взагалі біда. До кінця цього року всі міжнародні траси за ліцензійними умовами мають бути покриті операторами. Якщо вони цього не зроблять, є ризик втрати ліцензій. До середини 2024 року вони мають до 90% за ліцензійними умовами покрити країну 4G. Але ми хочемо, щоб це було 95%. Тому ми активно над цим працюємо, ухвалюємо необхідні закони, перезапускаємо регулятора, закон про телекомунікації ухвалили. Зараз нарешті встановлюємо поняття, що таке якісний Інтернет. 

- А що таке якісний Інтернет? 

- Простими словами, це коли людина без проблем може спілкуватися по відеозв’язку та користуватися контентом будь-якого типу та об’єму. Для цього потрібна сучасна інтернет-інфраструктура. Минулого року, до речі, до оптичного Інтернету було вперше підключено 3 тис. сіл завдяки нашому проекту “Інтернет-субвенція”. Це 1 млн українців, які ніколи не мали можливості підключитися до фіксованого інтернету. Це 6 тис. об’єктів соціальної інфраструктури, підключених вперше до швидкісного Інтернету: школи, пожежні, лікарні. Я дуже часто їжджу туди, спілкуюся, не розумію, як взагалі діти до цього могли навчатися. І нам треба дуже швидко вирішити це питання. Разом з операторами ми сформуємо зараз план щодо покриття Інтернетом найпопулярніших маршрутів Інтерсіті. На це треба значні інвестиції, окупність яких мінімальна. Бо дорого будувати мережу, а користувачів, порівняно з містами, мало. Легше в населених пунктах поставити вежі, де є значно більший попит на послуги. Тут перший крок має зробити держава щодо розвитку інфраструктури. Разом із операторами ми сформуємо план, який з’явиться в найближчі місяці. Бо інші країни не чекають і вже забезпечують покриття навіть на залізниці. 

- Вже працюють над розробкою 6G…

-  Так, вже йдуть певні розробки щодо цього. Але спочатку ми забезпечимо якісне покриття де його взагалі немає, запустимо 5G по всій країні. І лише після цього будемо розглядати наступні покоління технологій, які мають більш вузьке використання. 

Як рахуватимуть українців

- Всеукраїнський перепис населення разом з Apple. Чому саме Apple? 

- Коли ми були в Каліфорнії, в офісі Apple ми зустрічалися з Тімом Куком – менеджером найдорожчої в світі компанії. Вони мали досвід перепису в США спільно з урядом. І вони запропонували нам допомогу (технічну, спеціалістами), бо знають, що Україна це робитиме. Тому ми з ними про це комунікуємо, у нас є підписаний  меморандум. Зараз займаємося трансформацією служби статистики, планом перепису населення в цілому. Він буде іноваційним, де буде і онлайн-, і офлайн-раунд, і раунд номер нуль (реєстровий). Тобто, ми хочемо зробити якісний перепис, але при цьому зекономити мільярди гривень, щоб гроші не витрачалися на вітер. 

- Останній перепис 2001 року проводився власними силами, від квартири до квартири, і нічого страшного, ніякого Apple не було. 

- Так і зараз ще точно не йдеться про якусь компанію, яка братиме в цьому участь. Проте, думаю, треба працювати з найкращими. Бо, наприклад, ті, кому Apple вже допоміг, зекономили від 500 млн до 1,4 млрд доларів. У них є певні розрахунки, як оптимізувати час, правильно зробити онлайн-раунд. Тобто, це економія грошей на фаховій підтримці. 

- Перепис відбуватиметься через "Дію"? 

- У нас є консалтинговий проєкт, ми залучили консалтингові компанії, робимо стратегію перепису. Будемо окремо її презентувати, бо зараз ще вирішуємо, який це буде інтерфейс: "Дія" чи щось інше. Але точно буде онлайн-раунд. Погодьтеся, що за 20 років життя змінилося, ми стали більш мобільними, пандемія зараз, люди почали менше комунікувати і більше робити щось онлайн. Тому онлайн-раунд є важливим етапом перепису. 

- Скільки на це витратять коштів? У вас є хоча б попередні цифри? Бо в проєкт бюджету-2020 закладали 3,4 млрд грн.

- Я тоді не займався переписом. Не можу це підтвердити. Точно знаю, що гроші не були використані. Але, думаю, це буде в рази менше. Я це вже бачу завдяки онлайн-раунду і допомозі Apple. 

Перепис населення: як 2023 року рахуватимуть українців

Перепис населення: як 2023 року рахуватимуть українців

Повʼязані теми:

Дата публікації
Перегляди
12к
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Наступна публікація