Чи дійсно штам "Дельта" такий небезпечний і чому реформа Уляни Супрун не була помилкою: інтерв’ю з Ігорем Кузіним

Чи дійсно штам "Дельта" такий небезпечний і чому реформа Уляни Супрун не була помилкою: інтерв’ю з Ігорем Кузіним

ТСН.ua

У МОЗ не впевнені, що ми розпрощаємося з COVID-19 до кінця 2022 року. Тому треба звикати до масок, соціальної дистанції і ретельного миття рук.

В Україні повним ходом вакцинують від COVID-19 організовані колективи. До того ж у більшості випадків щеплять Pfizer та AstraZeneca. У звичайних стаціонарних пунктах українцям доступна лише китайська вакцина CoronaVac, яку ще не визнало Європейське агентство з лікарських засобів (ЕМА). Тобто, вакциновані китайським препаратом не зможуть скористатися безвізом.

На щастя, окремі країни-члени Євросоюзу, як-от Австрія, Нідерланди та Кіпр одноосібно визнали CoronaVac та дозволили вакцинованим ним українцям безперешкодно в’їжджати за безвізом. Чого не скажеш про не менш популярні Італію та Францію. В той же час Євросоюз повністю відкрив свої кордони для Вірменії та Молдови. Причому у Вірменії, на відміну від України, немає безвізового режиму з ЄС.

У другій частині інтерв’ю ТСН.ua головний державний санітарний лікар Ігор Кузін розповів, коли Брюссель може визнати наші електронні сертифікати вакцинації, чому слід побоюватися штаму "Дельта" та чи встигне МОЗ реалізувати свій план щодо 10 млн щепленень до кінця літа.

- Віктор Ляшко пообіцяв, що за літо провакцинує 10 млн українців. Потім сказав, що обмовився, опустивши планку до 5 млн. Так 10 чи 5 млн щеплень?

- 10 млн щеплень. Але оскільки ми використовуємо двократну вакцинацію – це 5 млн людей.

- Тобто, 43 тис. щеплень на добу, правильно? Плюс-мінус, ми приблизно порахували…

- Навіть більше.

- Ми зараз скільки робимо?

- Наразі максимальна потужність і те, що ми бачили за деякими днями, то навіть до 100 тис. підходили. Однак, здається, там у вас щось неправильно з математикою. Бо те, що рахували ми, маємо виходити більш ніж на 120 тис. щеплень на добу. А в літній період навіть збільшувати.

- Тобто, встигнемо?

- Сподіваємося. Зараз ми трохи відстаємо. Однак я б не назвав це відставання критичним. Мобілізується багато доволі різних механізмів. Ми бачимо, що основною перепоною до адекватних темпів є саме факт наявності вакцини. Тобто, регіони можуть навіть більше, якщо запрацюють. Однак у них інколи буває недостатня кількість вакцин, вони не встигають доїхати, або вона ще розмитнюється чи проходить лабораторний контроль, тому вони зараз не використовують свої потужності на 100%.

На які вакцини від COVID розраховувати українцям

На які вакцини від COVID розраховувати українцям

- У Києві працює тільки один великий пункт вакцинації – це Міжнародний виставковий центр. Може відкрити ще декілька? Бо у містах поменше вже по кілька таких пунктів.

- Безумовно планується розширення. Швидше за все такі масові центри вакцинацій, принаймні влітку, будуть майже основним інструментом, який ми використовуватимемо. Механізм мобільних вакцинальних бригад і пунктів щеплення будемо залишати. Однак, що показують масові центри? Велика кількість людей може отримати вакцину досить швидко. Чому в Києві наразі працює один центр? Бо він перший і дуже великий. За рахунок розведення потоків пацієнтів, він може робити дуже велику кількість вакцин. Зараз ще немає такого попиту та кількості вакцин, щоб навіть МВЦ завантажити наповну. Деякі регіони вже перейняли цю практику. Спочатку вони дійсно спостерігали, дивилися, як працюватиме такий центр в Києві та інших великих містах. Нарешті вони ухвалили вірне рішення і відкривають подібні центри. Зазвичай десь два тижні йде на спостереження, яким же чином працює центр, треба відпрацювати механізм запису, обліку, де хто має сидіти, хто має розводити пацієнтів… Після двох тижнів центр виходить на рутинну вакцинацію. Такі великі місця, як МВЦ або стадіони, є більш ефективними. Більша кількість людей може зайти, дуже зручно їх розміщувати, вони не перетинаються, ризик інфікування всередині такого центру є мінімальним. Тому зараз навіть ті міста, які відкрили невеличкі 5-6 центрів, думають зробити один-два з великою пропускною здатністю.

- А в Києві де ще будуть великі центри?

- У Києві поки буде використовуватися МВЦ. Є ще декілька опцій та локацій. Тому, якщо вакцини буде достатньо, тоді ми вже зможемо дискутувати про відкриття ще одного.

- Добре, з великими містами зрозуміло. А що робити з райцентрами, вже не кажучи про села? Моїй мамі 68 років, живе у невеличкому містечку Сумської області. Її досі не щепили, бо немає чим.

- Говорячи про сільську місцевість, ми використовуємо переважно вже відкриті там пункти щеплень, де доступна вакцина CoronaVac виробництва Sinovac. Вона там і буде певний час використовуватися. Ми зараз знаходимося на четвертому етапі вакцинації відповідно до нашої дорожньої карти, коли перевага віддається вакцинації груп ризику. Але ключова група на четвертому етапі – це люди від 18 років, які мають хронічні неінфекційні захворювання. Це переважно та група, яка зараз вакцинується. Коли ми завершуємо цей етап, вакцинація відкривається для всіх груп населення з перевагою для груп ризику. Якщо наприклад у нас є черга, то в цій черзі ми маємо пріоритетно вакцинувати спочатку представників груп ризику, а потім усіх інших.

У деяких регіонах ми дійсно стикаємося з тим, що затримується або розвезення вакцини, або з рівня області не завжди вакцина доставляється або розраховується навіть на якісь віддалені міста та селища. Я б все ж таки радив звертатися на телефон гарячої лінії і повідомляти. Майже щотижня ми проводимо окремі селекторні наради з областями. Такі випадки обговорюємо з координаторами по логістиці або вакцинації в регіонах. Тому впевнений, що це або якась проблема локального характеру, або в доставці чи логістиці вакцини. 

- Пункти вакцинації в маленьких містечках все ж з’являться?

- Зараз працює біля тисячі пунктів вакцинації. Безумовно вони будуть відкриватися й далі. За дорожньою картою пункти вакцинації відкриваються майже в усіх селах і селищах. Тобто, це по суті пункт "рутинної" вакцинації, який тимчасово переводиться на вакцинацію від COVID.

- Багато нарікань на вакцинацію організованих колективів. Ви ж напевно чули: чому їх Pfizer, а нас китайським CoronaVac?

- Це напевно найбільш дискусійне питання. Ми розуміємо, що їх треба вакцинувати якнайшвидше. Це великі підприємства, які зокрема забезпечують економіку держави. Спочатку працював лише механізм запису, для них не була доступна вакцинація. З кінця червня вже запрацював механізм вакцинації самоорганізованих колективів, де не віддається перевага одній чи іншій вакцині. Тобто, вони вакцинуються тією вакциною, яка є зараз у тих вакцинальних центрах або бригадах, які будуть виїжджати на цей організований колектив. Якщо у них є в достатній кількості вакцина Pfizer, вони братимуть її, якщо Sinovac – то її.

Сподіваємося, що зможемо вирівняти цей відносно непропорційний розподіл за рахунок більшої кількості вакцини Pfizer, яка надходитиме до країни. Якщо раніше ми отримували її в доволі обмеженій кількості, то принаймні на липень – це майже мільйон доз. Організовані колективи, які зараз записані, і які подали відповідне звернення (зараз це максимум 350 тис.), будуть вакциновані всіма вакцинами. CoronaVac буде розподілятися переважно на пункти щеплень у віддалених населених пунктах, бо у нього трішки простіші умови по зберіганню і логістиці.

У МОЗ розповіли, коли Pfizer стане доступним для всіх українців

У МОЗ розповіли, коли Pfizer стане доступним для всіх українців

- Чи буде доступний Pfizer для всіх українців, коли до них дійде черга? Бо, знаєте, серед людей існує думка, що він кращий за CoronaVac.

- Мені здається, що ця думка хибна. І я б радив вакцинуватися зараз. Ми входимо в осінній період. Він є складним. Ми будемо стикатися зі звичайними ГРВІ, грипом, парагрипом та іншими вірусами, а також з коронавірусною хворобою. Тому раджу вакцинуватися зараз, щоб у кожної людини був максимум часу на формування адекватного власного імунітету. І вакцинуватися тією вакциною, яка доступна зараз. В залежності від того, чи належить людина до тієї чи іншої групи ризику, їй доступна та чи інша вакцина. Безумовно, чим далі ми йтимемо до осені та зими, матимемо більш розширений перелік вакцин і в більшій кількості. Але до цього часу ризик інфікуватися є набагато страшнішим, ніж час очікування більш кращої на думку пацієнта вакцини. Якщо це принципова позиція, краще звернутися до свого сімейного лікаря або до експертів за роз’ясненням щодо різниці між цими вакцинами. Як на мене, вони всі ефективні, безпечні і показують науково доведену ефективність. 

- Нарешті дійшли до штаму "Дельта". Давайте заспокоїмо, або, навпаки, налякаємо українців щодо цього штаму. Чи дійсно він такий небезпечний? 

- Ми маємо розуміти, що вірус дійсно мутує. І він мутуватиме й далі, бо це рнк-вмісний вірус, який мутує найшвидше. Ми будемо отримувати інформацію про нові штами. ВООЗ зробила кілька дуже важливих речей. Перша – ми не називаємо віруси по країні походження, бо це може дискредитувати державу, яка виявила той чи інший штам. Тому вірус "Дельта" має таку назву. Друге – ВООЗ встановлює певний перелік штамів, які викликають занепокоєння, проводяться дослідження або збір додаткової інформації, щоб подивитися, чим вони відрізняються від інших.

Спочатку штам "Дельта" викликав занепокоєння. За ним відбувалися певні спостереження. Що про нього відомо зараз? Він доволі швидко заміщує всі інші штами. Якщо наприклад у нас є звичайна популяція, циркулював звичайний "дикий" штам (тобто, первинний, "уханський"), то штам "Дельта" його заміщує і дуже швидко поширюється в популяції. Він передається від людини до людини  в 1,6 раза швидше, ніж звичайний вірус. Але найголовніше, коли людина інфікується цим мутованим штамом, вона частіше потребує інтенсивного лікування. Тобто, частіше виникає дихальна недостатність, людина потребуватиме кисню або перебування в палаті інтенсивної терапії.

Країни, які зараз стикнулися з цим штамом, реєструють не лише цифри підвищення рівня захворюваності, а й значне зростання навантаження на інтенсивні палати лікування. І це є ключовим з точки зору протидії цьому вірусу. Деякі країни також повідомляли, що потенційно цей вірус може впливати на ефективність вакцини. За наявними зараз даними інфікування цим штамом дійсно може пробивати захист організму від вакцини. Він знижує ефективність тієї чи іншої вакцини. Однак це зниження варіюється в межах від 5% до 7%. Тобто, якщо ми казали, що вакцина захищає на 80%, то у разі інфікування "Дельтою" - це 72-73%. Але тим не менше вакцинація будь-якою вакциною, яка зараз дозволена і використовується в світі, захищатиме від ризику померти або госпіталізації, незважаючи на штам. Наразі невідомо і не було доказових даних щодо підвищення ризику реінфікування цим штамом.

Ключовим напевно зараз для нас і системи громадського здоров’я є забезпечення готовності країни до приходу цього штаму, наростити темпи вакцинації. Ми маємо працювати з організованими колективами, щоб не допустити поширення цього штаму. Окрему стратегію треба обирати для шкіл і навчальних закладів. Ми наближаємося до 1 вересня. Наприклад Велика Британія реєструвала спалахи "Дельти" переважно в навчальних закладах шкільного або дошкільного типу.

- Чи виноситиме МОЗ на Кабмін пропозицію щодо обмеження в’їзду з країн, де поширюється "Дельта". Маю на увазі передусім Росію.

- Ця постанова ухвалена і вже діє з 00:00 2 липня. Поки що такі обмеження встановлені щодо чотирьох країн: Португалія, Велика Британія, Індія та РФ. Це ті країни, де стрімке поширення саме "Дельта" штаму. Для людей, які прилітають або приїжджають із цих країн запроваджене додаткове тестування швидким тестом на виявлення антигену до паспортного контролю. При цьому люди можуть мати з собою свідоцтво про вакцинацію або негативний ПЛР-тест, що є додатковим запобіжником не пропустити інфіковану людину на територію України. Така норма вже діє і швидше за все, що ми будемо постійно переглядати цей перелік країн, оскільки все більше і більше держав каже про поширення "Дельти" саме на їх території. Вже 92 країни повідомили, що зареєстрували у себе цей штам. Однак лише чотири мають швидке поширення, великі спалахи і навантаження на систему охорони здоров’я.

- Ви згадали про вакцинацію дітей. Навіть у США ще не рекомендовано на офіційному рівні щеплювати дітей та підлітків. Коли це може статися?

- Pfizer вже змінив свою інструкцію і дозволив використання з 12 років. Наразі інформація про вакцинацію дітей є обмеженою. Є декілька статей, опублікованих китайським урядом, про вакцинацію дітей від 3 років. Є кілька міжнародних статей щодо досліджень вакцинації дітей та підлітків. Зараз ця інформація вивчається. Остаточне рішення ухвалюватиме національно-технічна група експертів з питань імунізації – ключовий дорадчий експертний орган МОЗ, де представлені кращі експерти в сфері імунізації. Вони проводять щотижневий огляд всіх наукових досліджень у світі, вивчають кращий досвід і рекомендують МОЗ змінювати або ні ті чи інші підходи. Перед початком навчального року ми маємо розуміти тактику щодо вакцинації дітей та підлітків.

- Тобто, не можна сказати, що до 1 вересня провакцинують хоча б підлітків?

- Це залежатиме від інформації, яка буде доступна, проаналізована, і яке рішення рекомендуватиме національно-технічна група експертів.

- А коли почнеться комерційний продаж вакцини?

- Наразі жоден із фармацевтичних світових виробників не оголошує якісь терміни поставки вакцини на приватний ринок. Основна домовленість навіть на міжнародному рівні – забезпечити потреби урядів. Лише після цього виробники зможуть передавати вакцину для комерційного використання. Наразі потреби урядів ще не закриті і до кінця року закриті на 100% не будуть. Тому вакцина принаймні до кінця цього року на приватному ринку з’являтися на законних підставах не буде. Або з’являтимуться якісь інші вакцини, які зараз прицільно розробляються або тестуються саме з комерційною метою. Такі дослідження вже є, коли береться загальновідомий алгоритм векторної або мРНК-вакцини, модернізується і запускається її комерційне виробництво. Але там також проходять три етапи клінічних випробувань. Такі вакцини можуть з’явитися на комерційному ринку. Однак ще жодна з таких комерційних пропозицій не була доведена до кінця.

Що українцям треба знати про штам "Дельта"

Що українцям треба знати про штам "Дельта"

- Ви сказали, що потреби урядів ще повністю не закриті. З таким успіхом вони ніколи не будуть закриті, бо повторна вакцинація необхідна вже за рік. Це буде нескінченний процес.

- Все правильно. І дійсно, зараз немає загального бачення, який цикл вакцинації обирати на наступні періоди. Чому це важливе питання? Деякі уряди країн рекомендують, розглядають і вже на серйозному рівні ухвалюють рішення про введення бустерної дози. Що це таке? Людина отримала дві дози стандартного щеплення і через пів року отримує ще одну додаткову підсилюючу. Це дозволяє отримати більш довготривалий імунний захист і відповідь. У такому випадку людина може не вакцинуватися півтора або два роки. Це один із сценаріїв ревакцинації. Інший сценарій – коли людина отримала базовий курс (два щеплення) і за рік має отримати ще два щеплення. Дослідження з вивчення імуногенності, тривалості цього імунітету ще тривають. Коли отримаємо хоча б попередні результати від країн, які почали використовувати бустерні дози, зможемо виробити ту чи іншу стратегію щодо ревакцинації. Поки фокусуємося на тому, що навіть у бюджетному запиті закладаємо аналогічну кількість вакцин, яка була в рамках цього року.

"Ковідні" паспорти

- Хто відповідальний за розробку українського сертифікату вакцинації? Коли він буде "синхронізований" з ЄС? Бо вже кінець червня, так і літо закінчиться.

- Питання перетину державного кордону з документом про проведену вакцинацію викликало великий ажіотаж на світовому рівні. Законодавство країн виявилося не зовсім готовим, щоб взаємовизнати ці медичні довідки або формати сертифікатів інших держав. Зараз вироблений наступний алгоритм. Є рекомендації ЄС, що країни визнають перелік змінних або полів вакцинального сертифікату, який дозволяє безперешкодно подорожувати саме Євросоюзом.

Міністерство цифрової трансформації разом із МОЗ зараз працюють над тим, щоб інформація по пацієнтам в електронній системі охорони здоров’я дозволяла генерувати електронний цифровий сертифікат, який буде дійсним на території ЄС. Були проведені тестування (для вирішення питання сумісності з європейськими вимогами), перемовини, такий сертифікат видаватиметься через застосунок "Дія". Україна має реальні шанси стати першою з держав не членів ЄС, яка повністю гармонізувала ці підходи по взаємовизнанню сертифікатів.

Другий напрямок – це тимчасові рішення, які дозволяють громадянам України подорожувати, маючи якусь стандартизовану довідку. Було прийнято рішення, що у нас є міжнародний сертифікат про вакцинацію. Це так звана жовтенька книжечка, яка затверджена постановою Кабміну. Разом із МЗС ми домовилися, що будь-яка країна світу визнаватиме такий сертифікат, якщо там будуть прописані певні речі. Вимоги до виписування таких сертифікатів доведені до лікарів. На прохання пацієнта сімейний лікар видасть паперову форму довідки, яка відповідатиме вимогам, визнаними іншими державами.

І останній, третій напрямок – взаємне визнання сертифікатів або документів прицільно від держави до держави. Ми стикаємося з тим, що деякі держави запроваджують власні унікальні сертифікати або ресурси. Зараз тривають перемовини майже з кожною країною із залученням МЗС, щоб ми майже в ручному порядку визнали форму сертифіката країни. Ми навзаєм їх просимо, що український сертифікат виглядає таким чином, і, будь ласка, визнавайте його також. Зараз вже є домовленості майже з десятком країн, які визнають українські сертифікати або довідки.

- Але це ж не країни ЄС…

- Євросоюз буде послуговуватися електронним сертифікатом. Допоки електронний сертифікат не запрацює, ЄС також визнає ось ці жовтенькі книжечки. Цифровий сертифікат ЄС дозволить робити це швидше. Бо це буде не лише сертифікат про вакцинацію. За тим самим алгоритмом працюватиме сертифікат про негативний результат ПЛР-тестування або про те, що людина перехворіла.

- Спочатку говорили, що до 1 липня синхронізація цифрових сертифікатів точно відбудеться. Зараз вже кажуть, що до кінця літа. Це не через нас? Затримка там, у Брюсселі?

- Це не через нас. До 1 липня відбулися тестові налаштування системи і обмін, зокрема, тестовою інформацією. Зараз ми можемо говорити, що наша система дійсно готова до генерації таких сертифікатів і визнання в інших країнах. На жаль, законодавство ЄС є доволі бюрократичним. Ми це знаємо і по роботі EMA (Європейське агентство з лікарських засобів – Авт.), і по визнанню вакцин… Тому зараз м’яч на боці ЄС. Зі свого боку інфраструктура та система підготовлені таким чином, щоб ми мали змогу швидко запустити електронні носії, мати перехідний період і забезпечити подорожування людей, які потребуватимуть службових відряджень або відпочинку в ЄС із паперовою формою, яка буде визнаватися на рівні цих держав.

- Українці мають безвіз. У вакцинованих CoronaVac українців теж безвіз. Але європейське EMA не визнає китайський CoronaVac. Чи не вважаєте ви це нечесним? Адже китайська вакцина рекомендована ВООЗ. Проте Брюссель позбавляє вакцинованих ним українців права скористатися безвізом.

- Давайте подивимося на цю ситуацію трохи з іншого боку. Будь-яка вакцина, яка була рекомендована ВООЗ, десь місяць-півтора проходила погодження ЕМА, яка працює з відставанням. І це трохи різні речі. Бо ВООЗ визнає майданчик, дієву  речовину, сам факт того, що ця вакцина ефективна, що були проведені адекватні дослідження. ЕМА більше фокусується на регуляторних питаннях.

Зараз документи щодо CoronaVac перебувають в ЕМА. Сподіваємося, що він буде погоджений і прийнятий ЕМА до використання. Весь світ каже: те, що рекомендовано ВООЗ є базисом для визнання іншими організаціями. В той же час ЄС надає право кожній країні ухвалювати окреме рішення про визнання тієї чи іншої вакцини. Тому зараз йде прицільна робота з країнами-членами ЄС про визнання CoronaVac. Особливо з тими, де в нас велике транспортне сполучення. Ми маємо розуміти, що тип вакцини не має ставати перепоною для вільного подорожування або перетину кордону.

З боку ЄС ми стикаємося зараз із тим, що через бюрократичні перепони інколи навіть відбуваються порушення міжнародного законодавства. Таке відбувається у всьому світі. І це напевно вже предмет політичних перемовин, зовнішньо-економічних відносин. Впевнений, що ЕМА і Єврокомісія все ж таки докладуть максимум зусиль, щоб не порушувати права людини, не дискредитувати ту чи іншу вакцину або того чи іншого виробника, і все ж таки зменшать цю бюрократичну частину процесу реєстрації вакцини.

- Що вам відомо про невизнання Євросоюзом AstraZeneca індійського виробництва? Минулого тижня був скандал, коли громадян Індії, вакцинованих цією вакциною, не пустили до ЄС. Чи були такі випадки серед українців?

- Ми знаємо, що така історія з громадянами Індії існує. Зараз вона вивчається, чому була відмова, або які регуляторні механізми сприяли тому, що цим людям відмовили. Щодо відмови українцям у в’їзді офіційних повідомлень не було. Але ми проаналізуємо ситуацію з громадянами Індії і подивимося, що треба зробити чи на яке законодавство звернути увагу, щоб такого не сталося.

- Чи "вічні" сертифікати вакцинації?

- На термін дії. У кожного документа він є. Якщо говорити про вакцину, зараз мова йде про те, що це рік. Якщо ми говоримо про факт одужання людини від COVID-19 – це пів року, ПЛР-тест – це 72 години. Якщо говорити не про термін дії, а про саме явище, то коронавірус з нами ще принаймні на півтора роки щонайменше. Ми маємо сформувати не лише адекватний рівень вакцинованих людей або колективний імунітет на рівні нашої країни. Такий рівень імунітету має бути сформований на рівні світу. Лише тоді ми можемо казати, що ця інфекційна хвороба йде на спад чи переходить в якийсь інший формат. Тому, я не думаю, що ми розпрощаємося з цим до кінця 2022 року. І нам вже треба потроху звикати і до масок, і до того, що ми маємо дотримуватися соціальної дистанції, частіше мити руки… Це допомагає запобігати й іншим інфекційним хворобам.

Про МОЗ та реформу

- Ви на посаді рівно місяць. Віктор Ляшко говорив, що "перші 100 днів його заступники працюватимуть за прописаними індикаторами, а далі на них чекає розмова за результатами". Які індикатори у вас?

- Перший – План дій уряду, де є доволі чіткі індикатори по охопленню рутинними щепленнями. Це один із показників.

Другий – розвиток системи громадського здоров’я на рівні країни. Зараз відбуваються досить важливі реформи. Ми нарешті перейшли від розпорошеної системи, централізуємо функцію епідбезпеки. З 1 липня на рівні всієї країни запрацювали обласні центри контролю та профілактики хвороб. Раніше вони називалися обласними лабораторними центрами МОЗ. Однак зараз це не лише зміна назви, а й зміна функціоналу. Це єдині структурні підрозділи, які підпорядковані МОЗ і займатимуться питаннями контролю інфекційних та неінфекційних хвороб. Тобто, це повноцінні CDC (центри з контролю та профілактики захворювань) на рівні кожної області. Тому другий для мене індикатор – це завершення реформування, розробка нормативних документів, що дозволять їм адекватно працювати в подальшому, враховуючи супровід цієї реформи.

Третій – законопроєкт про систему громадського здоров’я. Без нього ми на жаль не зможемо зрушити з місця жодну реформу в країні. Четвертий – розвиток біокластеру. Якщо цей напрям у нас запуститься, ми зможемо гарантувати фармацевтичну незалежність держави. П’ятий – розвиток системи біобезпеки та біозахисту. Звучить, як щось страшне, однак це треба переформатувати в систему, яка стане зрозумілою, ефективною і здатною швидко реагувати на будь-які надзвичайні ситуації.

- Президент Зеленський чесно визнав, що медреформа в Україні не зроблена. Чи була реформа Уляни Супрун помилкою?

- Основний фокус реформи Уляни Супрун – зміна моделей фінансування. Мені дійсно подобається ця ідеологія. Мова йшла про те, що ми змінюємо саму ментальність лікаря, що робота має бути оплачена. І в залежності від того, що я роблю, і як я це роблю, я отримаю більше або менше. Ця філософія мала призвести до підвищення якості медичної допомоги.

Єдина проблема – ми починаємо хороші реформи, а потім міняємо людей, бо щось пішло не так. Реформа недоведена до кінця. Тому її базова філософія трохи втрачена. Ми змінили механізми фінансування, але не запустили механізм контролю якості за наданням цієї медичної допомоги. Тому лікар, який має більше декларацій, отримує такі ж самі кошти, як і лікар, який має таку ж саму кількість декларацій, але працює детально з дотриманням всіх протоколів із кожним пацієнтом. Тому компонент з якості медичної допомоги маємо запускати.

- Багато хто каже, що найбільшою помилкою реформи Супрун була ліквідація СЕС…

- Це абсолютна неправда. Що таке ліквідація СЕС? Санітарно-епідеміологічна служба була ліквідована 2012 року. Я мав якраз досвід праці в Державній санітарно- епідеміологічній службі і пішов звідти 2012 року саме через те, що вона реформувалася. Мені було незручно і некомфортно працювати в цій структурі. Так склалося, що я повернувся за 9 років. Однак реформування або переформатування СЕС жодним чином не було пов’язано з пані Уляною Супрун. Це рішення кінця 2011 року. І тут важливо зауважити, що реформа навіть СЕС також не була доведена до кінця.

Найбільша проблема полягала в тому, що навіть маючи інфраструктуру, люди, які 9 років працюють в постійно реформованій структурі втрачають будь-яку надію на закінчення реформи. Коли виникає надзвичайна ситуація, їм треба мобілізуватися, швидко реагувати, а вони деморалізовані, у них немає адекватних навіть юридичних механізмів реагувати. Тому основна проблема навіть не в тому, щось хтось конкретний розвалив чи ухвалив це політичне рішення. Мова напевно про те, що реформа не була доведена до кінця. Якраз зараз це треба робити.

- Віктор Ляшко заявив, що цьогоріч у застосунку "Дія" з’явиться кабінет пацієнта. Це щось на кшталт того, що вже 10 років діє в Туреччині? 

- Застосунок "Дія" і сама концепція цифровізації переходить зараз на трохи інший рівень. Скрізь можна пред’явити електронний документ або паспорт. Така діджиталізація – дуже добре рішення, особливо, коли охорона здоров’я є частиною цього процесу інформатизації. Ми розуміємо, що електронна система охорони здоров’я буде створюватися роками. Ми наповнюватимемо цю інформаційну базу персональною інформацією, даними про щеплення, хронічні захворювання… Зараз електронна система охорони здоров’я не дозволяє всім людям отримати швидкий доступ до своєї медичної історії. Це пов’язано з тим, що сама архітектура не дозволяє швидко розділити права доступу, щоб мінімізувати ризик несанкціонованого доступу. Тобто, медична інформаційна система дає ваші персональні дані і доступ має лише лікар.

- У мене ще є така товстенька книжечка, де записана вся моя історія…

- Так. Але маємо надію, що вона буде в цифровому форматі. Зараз ідеться про те, що якась частина медичної інформації, яку треба швидко отримати або мати завжди під рукою, буде конектитися із застосунком "Дія" і пацієнт зможе її отримати. Але лише в тому разі, коли він дав згоду, що його медична інформація може перетікати з однієї системи в іншу.

Принаймні 32% українців перехворіло на COVID – МОЗ

Принаймні 32% українців перехворіло на COVID – МОЗ
Наступна публікація