Чому Захід не ставить на перемогу України: "Велика сімка" і тінь Путіна — санкції, ППО та заморожені російські активи

Чому Захід не ставить на перемогу України: "Велика сімка" і тінь Путіна — санкції, ППО та заморожені російські активи

Підсумки саміту G7 для України: більше ППО, санкцій проти Росії та використання заморожених російських активів. / Фото: ТСН.ua

Зустріч лідерів G7 в Італії, яка стартувала в четвер, 13 червня, та перший установчий Саміт формули миру в Швейцарії 15-16 червня мають нарешті окреслити подальшу стратегію Заходу в підтримці України на третьому році війни з Росією.

У четвер, 13 червня, в перший день саміту G7 в Італії Україна підписала одразу дві безпекові угоди – зі США та Японією. І, якщо перша анонсувалася давно, то домовленості з Токіо стали несподіванкою. Обидві угоди, строком на 10 років, передбачають посилення санкційного режиму проти Росії, фінансову, а зі США – й військову допомогу, адже відповідно до своєї конституції Японія не може надавати збройну підтримку третім країнам.

Але, найголовніше, на відміну від всіх попередніх 16 угод, підписаних з іншими країнами, "Двостороння безпекова угода" зі США буде затверджена в американському Конгресі через спеціальну резолюцію. Щоправда, в березні цього року французький парламент також голосував за безпекову угоду з Україною, що не передбачає жодних юридичних зобов’язань щодо її обов’язкового виконання.

За словами Володимира Зеленського, який особисто був в Італії, головний результат саміту G7 для України, – це більше ППО. Хоча й з цим є свої неприємні для Києва нюанси. Але справжнім проривом можна вважати рішення "сімки" щодо створення спеціального фонду допомоги Україні на $50 млрд, який сплачуватиметься з доходів, що генерують заморожені російські активи. Перші гроші ми отримаємо вже до кінця 2024 року, проте досі незрозуміло, чи підуть вони на закупівлю зброї, чи суто на окремі проєкти підтримки та відбудови.

Тож що цей саміт G7 в Італії приніс Україні? Чому найсильніші лідери світу не можуть запропонувати нам більшу підтримку? Та чому вони не ставлять на повну перемогу України у війні з Росією? ТСН.ua розкаже в цьому тексті.

Саміт G7: розкіш, політична слабкість і хаос

Цьогорічний саміт G7 проходить у 5-зірковому готелі Borgo Egnazia серед оливкових гаїв та гір на узбережжі Адріатичного моря. 2012 року ледь не весь Голлівуд святкував тут весілля Джастіна Тімберлейка та Джессіки Біл. На відпочинок сюди приїздили Мадонна та родина Бекхемів.

"Цього разу тут зупинилися й державні діячі. Деякі (у своїх апартаментах – ред.) мають приватні сади й басейни, якщо Джастін Трюдо чи Олаф Шольц встигнуть почати свій день зі швидкого занурення, перш ніж поринути в офіційні справи", – пише The Independent.

Від офіційних самітів чи то "сімки", чи то "двадцятки" всі зазвичай очікують якихось глобальних рішень, орієнтирів і дороговказів, принаймні на найближчий рік. Проте саміт G7 в Італії 13-14 червня таким точно не стане. Хоча на виборах до Європарламенту (ЄП) 6-9 червня й перемогла правоцентристська й проукраїнська Європейська народна партія, ТСН.ua вже писав, що тенденція загальноєвропейських виборів за останні 10 років очевидна – відбувається політичний зсув вправо.

У Франції гостра політична криза. Після перемоги на виборах до ЄП ультраправого "Національного об'єднання" проросійської Марін Ле Пен президент Макрон розпустив парламент, призначивши дострокові вибори на 30 червня, які, за опитуваннями, саме і виграє партія Ле Пен. Якщо так і буде, Еммануель Макрон отримає опозиційний уряд і Національні збори, які блокуватимуть не лише його рішення, а й подальшу допомогу Україні.

Німеччина теж політично розділена. ТСН.ua вже писав, що на виборах до ЄП там переміг опозиційний до СДПН канцлера Шольца блок ХДС/ХСС, який послідовно підтримує надання Україні далекобійних ракет Taurus, закликаючи уряд збільшити військову допомогу. Проте другою фінішувала проросійська "Альтернатива для Німеччини". І, якщо подивитися на мапу Німеччини щодо голосування за ХДС/ХСС та "Альтернативу для Німеччини" за регіонами, важко не помітити, що за останню голосували переважно жителі Східної Німеччини, розділивши таким чином країну майже за кордоном ФРН та колишньої НДР. І хоча у Шольца вже публічно відкинули можливість оголошення дострокових парламентських виборів, як це зробив Макрон у Франції, тиск на канцлера зростає.

Британія теж на порозі виборів. У травні прем’єр Ріші Сунак розпустив парламент – дострокові вибори відбудуться вже 4 липня. Опитування свідчать, що перемогу здобудуть лейбористи, тому 14-річне правління консерваторів добігає кінця. В опозиційній наразі Лейбористській партії обіцяють не послаблювати підтримку України, наголошуючи на "перенаправленні заморожених російських активів на підтримку України та наданні Києву чіткого шляху до членства в НАТО". Проте до виборів 4 липня та після них у Британії пануватиме політичний хаос.

США теж на порозі виборів, за якими спостерігає весь світ. Америку почало лихоманити ще восени минулого року. І першою на собі це відчула Україна – військова та фінансова допомога була заблокована на сім місяців. Проте й після її проходження в Конгресі всі рішення щодо України й війни з Росією Адміністрація Байдена зважує крізь призму виборів у листопаді, особливо на тлі вироку суду присяжних щодо його сина Гантера. Вже не кажучи про можливу перемогу Дональда Трампа, якої ключові західні столиці бояться як вогню.

Тож, як бачимо, цьогорічний саміт G7 навряд чи продемонструє силу та єдність "Великої сімки". "Ослаблені лідери Заходу збираються в Італії, щоб обговорити некерований світ" – саме з таким заголовком вийшла стаття The New York Times про саміт G7. The Wall Street Journal назвала свою статтю "Побудова Байденом альянсів тестується Трампом як вдома, так і за кордоном", бо лідери найсильніших економік світу, принаймні крім Джорджи Мелоні (яку WSJ називає єдиною "некульгавою качкою" серед лідерів G7), мають справу з розчарованими виборцями в своїх країнах, які хочуть бачити у владі сильних політиків, більше орієнтованих на внутрішні проблеми. Зі схожою статтею вийшло й видання Politico, назвавши її "Шість кульгавих качок і Джорджа Мелоні: зустрічайте склад G7 2024 року".

Переважна більшість провідних західних ЗМІ вказує на політичну слабкість чинних очільників семи найбільших економік світу, крім прем’єрки Італії, яка впевнено зберігає лідерство. Навіть рейтинг уряду Фуміо Кішіди в Японії впав до рекордно низького рівня, а сам він може втратити свою посаду на виборах восени. Тому гарантувати Україні подальшу беззастережну й непохитну підтримку лідери G7 звичайно можуть, проте до того моменту, поки не втратять владу, або не перепідтвердять її на виборах.

Тінь Путіна: Захід не знає, що робити

П’ятизірковий готель Borgo Egnazia, де проходить цьогорічний саміт G7, розташований в регіоні Апулія, найбільшим містом якого є Барі. Ще до пандемії COVID та початку повномасштабного російського вторгнення сюди полюбляли приїжджати росіяни на відпочинок. Відоме це місто ще й тим, що тут є базиліка Святого Миколая, де зберігається частина його мощей, привезених сюди ще в XI ст. Звісно, що Кремль не міг цим не скористатися. 2003 року Путін подарував Барі статую Святого Миколая, яку встановили біля базиліки, а поруч повісили мідну табличку "про дружбу з російським народом", підписану особисто Путіним. Зараз українці, які проживають в цьому регіоні, борються, щоб її прибрали.

Тема Росії, війни та підтримки України була центральною на саміті G7 в Італії. І не лише з огляду на російський вплив у цій країні, який потроху відходить у минуле.

Першою знаковою подією ще напередодні зустрічі "Великої сімки" на узбережжі Адріатичного моря стало запровадження США найпотужніших за останній час санкцій проти російської Мосбіржі, через яку Кремль частково фінансував свою оборонку, що обвалило торги доларами та євро. У перший день саміту "Великої сімки" росіяни в різних містах вишикувалися в довжелезні черги до обмінників, а Центробанк РФ заявив, що відтепер китайський юань буде основною іноземною валютою Росії. Як це можливо на практиці, особливо в умовах, коли після запроваджених американських санкцій присутні в Росії "дочки" китайських банків припинили зовнішньоторговельні розрахунки в доларах і євро, наразі невідомо. Проте точно зрозуміло, що це збільшить залежність Росії від Китаю.

Друга важлива для України подія – це, звісно ж, підписання безпекових угод з Японією та США. Вони, як і всі 15 аналогічних домовленостей з іншими країнами, не передбачають відправлення американських військ до України. Це останнє, що зробить Джо Байден, принаймні поки що. Іноді здається, що це для його Адміністрації навіть більша "червона лінія", ніж вступ України до НАТО. До того ж такого типу угоди не мають юридично зобов’язувального характеру, бо не ратифіковані парламентами країн як міждержавні угоди. За це Офіс президента в Україні багато хто критикує. А на практиці це дуже нагадує угоди, які Київ намагався підписати з окремими країнами ЄС, щоб заручитися підтримкою якомога більшої кількості держав, що підтримують наше членство в Євросоюзі.

Проте, не встигли Україна та США підписати цю "Двосторонню безпекову угоду", як західні ЗМІ написали, що Дональд Трамп в разі своєї перемоги на президентських виборах у листопаді може з неї вийти.

"Двостороння безпекова угода передбачає, що США допоможуть Україні зміцнити її ОПК, координувати майбутні потреби Києва в зброї та наблизити Україну до вступу в НАТО. Ця угода формалізує поточну підтримку Києва з боку Вашингтона щонайменше на наступне десятиліття. Але є головна заковика: угода, укладена між чинними адміністраціями США та України, не буде ратифікована Конгресом. Якщо колишній президент Дональд Трамп знову прийде до Овального кабінету в січні, він може розірвати угоду, відмовившись від зобов’язань Вашингтона", – пише Politico.

Про це написали й інші впливові західні медіа. Проте, навіщо Трампу, якщо він переможе на виборах, виходити з "Двосторонньої безпекової угоди" з Україною, яка навіть не має юридичної сили? І чомусь ніхто не розглядає варіанту, що він може запропонувати нову угоду, яку вже точно ратифікує Конгрес. Знаючи непередбачуваність Трампа, таке теж цілком вірогідно.

Третя знакова подія саміту "Великої сімки" – це новий кредитний фонд підтримки України на $50 млрд, який погашатиметься коштом доходів, що генерують заморожені російські активи. За словами Олафа Шольца, це чіткий сигнал Путіну, що він не може просто відсиджуватися, сподіваючись що фіскальні проблеми в країнах, які підтримують Україну, одного дня дозволять йому виграти цю війну.

Щоправда, хоча політично лідери G7 і схвалили рішення про створення цього фонду, практично досі є багато невирішених нюансів. Напередодні Олаф Шольц та Еммануель Макрон фактично поставили Джо Байдену ультиматум: або США теж беруть на себе юридичні зобов’язання щодо погашення частини кредитного фонду на $50 млрд, а не лише країни ЄС (бо саме в бельгійському депозитарії Euroclear зберігається понад 190 млрд заморожених російських активів), або вони виходять з цих домовленостей. На умовах анонімності європейські дипломати коментували західним ЗМІ, що Вашингтон хоче покласти всю повноту відповідальності за погашення цих боргів на європейські країни, а американські компанії, які матимуть право наповнювати цей фонд, на цьому зароблятимуть. Проте, за останньою інформацією, США погодилися взяти на себе частину зобов’язань з покриття цього кредитного фонду.

Четверта й остання подія саміту G7 для України – це ППО. Крім додаткових систем IRIS-T та SAMP/T, які нам пообіцяли вже найближчим часом, ми дуже активно лобіюємо отримання Patriot, бо саме вони здатні збивати балістичні ракети.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус пообіцяв передати Україні систему Patriot – вже третю за весь час повномасштабної війни від ФРН. Ще одну нам обіцяли надати США. Під час спільної пресконференції із Володимиром Зеленським на саміті G7 в Італії Джо Байден особливо підкреслив, що спершу США постачатимуть Patriot Україні, а вже потім тим країнам, які їх замовляли.

Західні ЗМІ писали, що ще одна система Patriot — друга, яку США нададуть Україні — надійде з Польщі, де вона захищала ротаційні сили американських військ, які повертатимуться до США. Проте в четвер, 13 червня, очільник Пентагону Ллойд Остін заявив, що Вашингтон не має таких планів. Сталося це після заяв заступника голови Міноборони Польщі Цезарія Томчика, що Варшава з цим не погоджується, бо батарея Patriot (невідомо, чи йшлося про передавання Україні всієї батареї, а це вісім пускових установок, чи лише однієї системи – ред.), яка дислокується в Польщі, захищає логістичний хаб у Жешуві, через який до України надходить значна частина військової допомоги.

"Ми – країна, через яку проходить більшість військової допомоги, де за останні два роки тричі порушували повітряний простір крилатими ракетами, що коштувало життя двох громадян, країна, яка має не лише ключове значення для постачання України, а й для всієї системи стримування та підготовки можливої ​​оборони на східному фланзі", – зазначив глава Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера.

G7 може зробити сильно боляче банкам, які допомагають Росії обходити санкції

G7 може зробити сильно боляче банкам, які допомагають Росії обходити санкції

Повʼязані теми:

Наступна публікація