День білої тростини: з якими перешкодами стикаються люди, які не можуть бачити

Дата публікації
Поділитись:
WhatsApp
Viber
День білої тростини: з якими перешкодами стикаються люди, які не можуть бачити

ТСН.ua

Близько 100 тисяч українців мають проблеми із зором, а ще 35 тисяч незрячі взагалі. Міжнародний день "білої тростини" відзначають сьогодні у світі. Покликаний він привернути увагу до проблем, які постають перед людьми із вадами зору. І мають нагадати, що такі люди потребують створення спеціальних умов, щоби відчувати себе у суспільстві належне.

Про це15 жовтня йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Проблеми з пересування містом виникають іще на порозі будинку, каже незрячий Михайло Новосецький: "Можна впасти, можна покалічитись".

Розбитий асфальт, хаотично запарковані авто або розгепані сходи в дворах, без провідника обійтися надто складно. Тому часто такі люди просто залишаються вдома. Але пан Михайло працює, і щодня їздить на роботу. У будинку таких як він - п'ятеро. Тож вони не раз зверталися в міську раду, щоб облаштували подвір'я направною плиткою.

"Нам завжди відповідають: у плані ви є. Але коли той план будуть реалізовувати, один Господь Бог знає", - говорить заступник голови Українського товариства сліпих Михайло Новосецький.

Лише в столиці - 17 об'єктів товариства сліпих, із них облаштовано тільки два. А буває, інфраструктура є, і хороша, новенька, але веде в нікуди. Найближчий до неї маршрут для незрячих - будівля через дорогу, але тактильна плитка туди не веде, закінчується ще до підземного переходу, який знайти самотужки не можливо.

"Офіс нашої організації, у них реабілітаційна робота, творча. Там близько 380 осіб. І тут зовсім недалеко, від метрополітену, ми вже просимо роками, аби тут проклали тактильну плитку, але нам кажуть, що воно все у планах", - нарікає Михайло Новосецький.

Новини України: у світі відзначають Міжнародний день білої тростини

Новини України: у світі відзначають Міжнародний день білої тростини

Людей із порушеннями зору в Україні понад 100 тисяч, а тотально незрячих іще 35 тисяч. Вони працюють у найрізноманітніших галузях: на промислових заводах і швацьких фабриках, масажистами, перекладачами або вчителями. Але нерідко роботу кидають через відсутність інфраструктури, каже Денис Петров, який із цим бореться в інший спосіб:

"Я працюю з дому, перекладач, здебільшого англійською. Важливо, щоб був Інтернет і можливість сісти за столиком".

Найбільша проблема для чоловіка - громадський транспорт.

"Дуже часто водіям тролейбусів здається, що автоінформатор заважає і його треба вимкнути або зробити тихіше, і в результаті можна трохи загубитись", - нарікає незрячий Денис Петров.

Як це працює в інших країнах, наприклад Франції: громадський транспорт зупиняється чітко під знаком зупинки, автоінформатор працює гучно. Якщо є вказівник шрифтом Брайля - він на одній, визначеній висоті. Крім того, входи до метро, лікарні чи бібліотек мають звукові маячки, а світлофори озвучені.

Дедалі частіше щось схоже з'являється і в Україні, але замало, потрібно більше. А маршрути тактильно-направної плитки - варто уточнювати в тих, для кого їх зводять.

Автор
Сергій Моргун
Дата публікації
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Наступна публікація