День тих, хто не чує: як це - жити у повній тиші, та як допомогти таким людям не відчувати себе особливими

День тих, хто не чує: як це - жити у повній тиші, та як допомогти таким людям не відчувати себе особливими

Pexels

Людей, які користуються в Україні жестовою мовою, - понад 200 тисяч.

Почути шум дощу або голос матері: для більшості - це звичні речі, а для когось - недосяжна мрія. Нині у світі живе близько 30 мільйонів людей, які мають порушення слуху. Частина з них - не чує взагалі. Сьогодні – міжнародний день тих, хто не чує.

Про це 25 вересня ідеться в сюжеті ТСН.19:30.

У кафе Катерина вдивляється у меню. Показує жестами. Що вона хоче замовити, бариста Юлія розуміє не одразу. Продавчиня каже, обслуговувати клієнтів, котрі живуть у світі без звуків, уже звикла.

Спілкуватися з Катею можна за допомогою блокнота і ручки. Але це довго. Тож дівчина телефонує до спеціального сервісу. Порозумітись допомагає перекладач жестової мови Ілля.

"У мене бабуся з дідусем не чують. Тож виходить, що я з дитинства знаю жестову мову", - каже Ілля.

Катерина втратила слух у 8 місяців після хвороби. Нині їй 25.

"Великих проблем під час спілкування з людьми, що чують, я не маю. Можу написати або ж сфотографувати те, що, наприклад, хочу придбати. З образами майже не стикалася", - зазначає Катерина.

Новини України: у світі живе близько 30 мільйонів людей, які мають порушення слуху

Новини України: у світі живе близько 30 мільйонів людей, які мають порушення слуху

Людей, які користуються в Україні жестовою мовою, - понад 200 тисяч. В одному з ліцеїв Київщини учні її вивчають факультативно. Опановувати мову дітям, які не чують, допомагає Віра. Вона і сама навчилась цього нещодавно:

"Ми спілкувалися з людьми, які є носіями жестової мови. Ми знайшли словники жестової мови. І так ми потрошку знаходили знання з різних джерел".

Учні навіть створили власний інтернет-ресурс. Щоб за потреби порозумітися з тими, хто позбавлений слуху.

Одеса. Роман Харчук під пильним наглядом учительки жестової мови записує сурдогід для місцевого музею. Його завдання - пояснити мовою жестів сенс написаних картин. Чоловік теж не чує. І наскільки такі люди обмежені у відвідинах подібних закладів - добре знає.

"У музеї дуже важко. Бо багато стилів і художніх напрямів. Люди, що не чують, просто не знають цих слів. Тож їм завдяки Інтернету доводиться шукати та вивчати відповідні значення", - зазначає Роман.

Наступна публікація