За час повномасштабного вторгнення ЗСУ знищили понад 2 000 російських танків – це більше, ніж є на озброєнні п’яти європейських країн НАТО. Однак, за красномовною статистикою стоїть ключове питання: коли ж у Росії закінчиться техніка та ракети?
Росія перекидає в Крим ракетні комплекси С-300. Ці протиповітряні комплекси рашисти перестроюють на стрільбу по наземним цілям. Справа в тім, що бити прицільно такі ракети майже не здатні, а от викошувати цивільне населення вдаривши посеред вулиці чи дитячого майданчика можуть легко, йдеться в ТСН.
Та поповнення кримського арсеналу терористичної зброї є знаковим,адже ці ракетні установки Росія перевезла із Сирії. У провінції Масьяф ще навесні фіксували комплекс С-300, але вже в серпні – порожня місцина. Натомість ці системи ППО помітили в сирійському порту Тартус. Наприкінці серпня звідти прибуло судно, яке пришвартувалось до військових причалів Новоросійська. А оскільки це залізяччя саме не стріляє, то згідно моніторингу повітряного простору, за останні дні російський Ту-154 двічі літав із Москви до Сирії.
Аналітики стверджують, Путін перекидає із Сирії і людський ресурс для війни в Україні. Звісно ці факти Кремль не озвучує, бо зрада свого вассала Башара Асада не вкладається в наратив «всьо ідьот по плану». Не викликає сумнівів, що у нас вистачить ресурсів для перемоги – ресурсів не лише матеріальних, а й інтелектуальних, моральних – цитата Матвієнко.
От тільки всі ці впевнені заяви розбиває один простий факт – для продовження війни в Україні Росія здає Сирію. Країну, на яку поклала мільярди нафтодоларів і десятиліттями заливала кров’ю.
Деградація російського ВПК уже не викликає сумнівів,що Путін вкачував мільярди не у власні розробки, а в іноземні комплектуючі. Вся його військова модернізація – це переорієнтація ключових виробників на роботу під іноземне обладнання. Реальна кількість військової техніки - це велика загадка. Десятиліттями офіційно ніде не встановлена точна кількість ні машин, ні ракет, ні снарядів. Час від часу лиш просочуються цифри поповнення арсеналу.
В 2010 року річне розширення артилерії складало на рівні півтора мільйона. А вже в 2017-му – показник поповнення реактивних снарядів зафіксували на позначці в понад 10 000 одиниць. Наприклад зараз російські топ-чиновники активізувалися в гастролях по військових об’єктах. Дмитро Медведєв, наприклад, зненацька опинився на пороховому заводі у місті Пермь, який в травні постраждав від хлопків через необережне паління загадкових осіб. Цей завод випускає реактивні системи залпового вогню, відомі як «Град» чи «Смерч», саме вони зараз тероризують українські міста.
Показовими є цифри модернізації і виробництва важкої техніки. Наприклад, десять рокі тому, згідно звітів в Росії, оновлювали до 650 танків і бронемашин на рік. Минулого року «Уралванонзавд» рапортував про поставки на рівні 50 одиниць. Що буде цього року – невідомо, враховуючи повідомлення про призупинення роботи цього гіганта.
Що ж зберігається на складах зведених ще до холодної війни – величезна загадка навіть для самих росіян. Та одне абсолютно зрозуміло, що там зберігаються музейні експонати. Тому що у протистоянні минулого і майбутнього – зброї Другої світової і засобів для ведення війни 5-того покоління перевага штучного інтелекту над тувінськими мародерами безумовна.
Тож метушливе перекидання Кремлем засобів убивства з відсталих Білорусі, Ірану чи Сирії, звичайно ще може збільшити кількість сирен у наших містах, але абсолютно не здатне вплинути на фінал цієї війни. До речі , і сирени не факт - із 5 ракет запущених днями по Дніпру – збиті всі п’ять.
Читайте також:
"Піддались пропаганді": чеська влада не підтримала мітинг прихильників Росії