Доленосна зустріч у Женеві: як Швейцарія готується до приймання Байдена та Путіна

У швейцарській Женеві тривають останні приготування до саміту Джо Байдена та Володимира Путіна, за яким спостерігатиме без перебільшення весь світ. Перемовини відбудуться на старовинній віллі La Grange 18 ст. поруч із мальовничим Женевським озером (яке ще носить назву Леман). В місті безпрецедентні заходи безпеки, закрили всі ресторани та навіть небо від дронів. Проте місцеві кондитери вже встигли підзаробити, продаючи "торт миру" з прапорами США та РФ.

Зустріч Байдена з Путіним у Женеві – це фінальний акорд 8-денного європейського турне американського президента. До цього Байден звірив годинники та заручився підтримкою партнерів по Великій сімці, НАТО та ЄС. Попередньо на саміт Байдена та Путіна відвели 5 годин. Склад обидвох делегацій нараховуватиме мінімум 800 осіб. Акредитувалося понад 1200 журналістів.

ТСН.ua зібрав найцікавіші подробиці про те, чому Байден та Путін обрали для зустрічі саме Женеву, де власне відбудуться самі переговори та яких результатів очікувати нам, українцям.

Як готується Женева

Містяни не приховують захвату, що саме Женеві випала честь приймати саміт Джо Байдена та Володимира Путіна. Кажуть, що, напевно, не було стільки метушні від листопада 1985 року, коли в Женеві щодо ядерного роззброєння вперше зустрілися Рональд Рейган та Михайло Горбачов. Хоча й зізнаються, що через посилені заходи безпеки на місто чекає транспортний колапс.

Дійсно, заходи безпеки в Женеві просто безпрецедентні. Поки що біля Женевського озера вільно гуляють люди. Проте вже в середу, 16 червня, пішоходам, автівкам та човнам сюди зась. Навіть небо закрили для беспілотників. Порушників штрафуватимуть, самі ж апарати тимчасово вилучатимуть. Закрили також всі кафе та ресторани. Власники скаржаться, що це збитки, проте дякують, що саміт відбувається не на вихідних.

Однойменний парк, де розташована вілла La Grange, вже тиждень огороджений металевим парканом та колючим дротом. Від вчора на набережній чергують військові машини, встановлено також кілька радіолокаційних станцій швейцарської армії. Порядок у день саміту охоронятимуть майже 1 тис. поліцейських та ще понад 1 тис. військових.

Маєток La Grange також причепурили. Підфарбували старовинні двері та золоту ліпнину, на поли у кімнатах, де проходитимуть зустрічі, поклали килими, а всі три поверхи вже прикрасили букетами з біло-зелених квітів. Як пояснила влада Женеви, яка готує саміт, саме ці нейтральні кольори сприятимуть стриманості та вгамують емоції.

Історія та символізм

Від вівторка, 15 червня, Джо Байден вже в Женеві. У Швейцарію він прилетів з Брюсселя, де спочатку брав участь у саміті НАТО, а потім – у саміті США-ЄС, що відбувся вперше за сім років. Зупинився Байден у женевському готелі InterContinental, де власне і зустрілися вперше Рейган та Горбачов.

Тоді американський президент назвав генсека ЦК КПРС твердолобим більшовиком, а той його динозавром. Ще за рік вони зустрілися на саміті у Рейк’явіку, який фактично поклав край гонці озброєнь. А ще за п'ять років СРСР розпався. Байден і Путін зустрічаються за три роки до кінця другого терміну хазяїна Кремля. Так, поправками до конституції, які Путін провів через референдум, він може правити Росією ще до 2036 року. Проте 36 років тому ні Рейган, ні Горбачов не думали, що дуже скоро СРСР взагалі перестане існувати.

Чому Байден і Путін обрали саме Женеву? Адже в переліку можливих місць для зустрічі також були Гельсінкі, Відень та Рейк’явік. Так вже історично склалося, що зазвичай для американо-російських самітів обирається нейтральна країна. Нейтралітет Швейцарії було встановлено Конгресом у Відні ще 1815 року.

На долю швейцарської Женеви припала зустріч Дуайта Ейзенхауера та Микити Хрущова в часи "холодної війни". Метою тодішнього Женевського саміту 1955 року, в якому також брали участь Велика Британія та Франція, зниження міжнародної напруженості. Там, як не дивно, Хрущов заявляв про вступ в НАТО СРСР, а за рік до цього був готовий допустити об’єднання Німеччини за умови її подальшої нейтральності. Але ФРН вже вступила до Альянсу. 

Що? Де? Коли?

Особисто Байден та Путін знайомі давно. Востаннє вони бачилися 10 років тому в Москві, коли Байден був віцепрезидентом США, а Путін – прем’єром Росії. Тоді Байден сказав, що у Путіна "немає душі". А ще за 10 років, вже ставши президентом США, - що Путін "вбивця". Правда на пресконференції за підсумками саміту НАТО Джо Байден не став повторювати слова про "вбивцю" на адресу російського лідера.

Володимир Путін має прибути до Женеви безпосередньо в день саміту - у середу, 16 червня. Преса вже гадає, чи змусить він Байдена чекати. Адже всі знають про цю звичку хазяїна Кремля. Наприклад на перемовини з Ангелою Меркель 2014 року Путін спізнився на понад 4 години, чим встановив свій абсолютний рекорд.

Саміт Байдена з Путіним у Женеві має розпочатися о 13:00 за місцевим часом (о 14:00 за Києвом) та пройде у три етапи. Спочатку президенти США та РФ матимуть переговори у вузькому колі, потім - у розширеному. Після обіду розмова на найвищому рівні у розширеному форматі продовжиться з перервами на чай, каву або перекур (відомо, що Сергій Лавров палить).

Зустріч віч-на-віч, як і спільна пресконференція самітом не передбачені. Американський та російський президенти спілкуватимуться з журналістами окремо. Першим до преси вийде Володимир Путін. Вже відоме в Україні американське видання Axios із посиланням на власні джерела повідомило, що Байден збирав експертів (враховуючи колишніх співробітників адміністрації Трампа), що опікуються темою Росії, для консультацій. Саме вони йому порадили не виходити з Путіним на спільну пресконференцію.

Найімовірніше все через токсичний шлейф сумнозвісного саміту 2018 року в Гельсінкі. Тоді зустріч Дональда Трампа з Володимиром Путіним нічим хорошим для Вашингтона не закінчилося. Спочатку Трамп понад 2 години розмовляв з Путіним лише в присутності перекладача. Потім на спільній пресконференції він публічно поставив під сумнів дані розвідки США про втручання Росії в американські вибори, сказавши, що вірить Путіну.

Що обговорять

Варто нагадати, що запропонував Путіну зустрітися саме Байден на тлі найбільшого від 2014 року скупчення російських військ біля українських кордонів, що знизило градус напруги та відвернуло ризик повномасштабного російського вторгнення.

На саміті НАТО Байден вже встиг заявити, що США не шукають конфлікту з РФ, а він особисто вважає Путіна достойним суперником. Разом із цим Байден ясно дасть Путіну зрозуміти, що є червоні лінії. І одна з них – це суверенітет і територіальна цілісність України. Ну а топтема на порядку денному США – це кібератаки з боку Росії.

Адміністрація Байдена неодноразово заявляла про свій підхід щодо Росії: стримування з одночасною співпрацею в тих сферах, де можна налагодити діалог. Судячи зі складу російської делегації, Путін хоче покласти на стіл все - від Сирії до України. З очільником Кремля до Женеви летять міністр закордонних справ Сергій Лавров, керівник Генштабу Валерій Герасимов (автор так званої доктрини Герасимова про гібридні війни, яка стала передвісником окупації Криму та Донбасу), замглави АП РФ Дмитро Козак, який курує в Кремлі Україну та Молдову, а також спецпредставник президента по Сирії Олександр Лаврентьєв.

Проте, напевно, найбільшим каменем спотикання стане "Північний потік-2". Нагадаємо, що відмова адміністрації Байдена від санкцій проти швейцарської компанії, яка відповідає за будівництво "Північного потоку-2", та її керівника дозволила росіянам та німцям добудувати газогін.

Старший науковий співробітник Brookings Institution Стівен Пайфер у коментарі ТСН.ua зазначив, адміністрація Байдена чітко дала зрозуміти, що виступає проти "Північного потоку-2", але не готова санкціонувати німецькі та європейські компанії, оскільки це перешкоджає бажанню Вашингтона відродити відносини з Берліном та Європою після чотирьох важких років президентства Дональда Трампа (до речі, 95% трубопроводу було прокладено саме за Трампа).

"Вступити в бій з Німеччиною та ЄС за "Північний потік-2" не допомогло б зовнішньополітичним цілям США і могло б знизити зусилля щодо побудови єдиних західних позицій, зокрема щодо санкцій проти Росії за конфлікт проти України. Зараз уряд США розраховує, що Берлін розробить політику, яка б була на користь Україні, яка втратить найбільше, якщо/коли "Північний потік 2" запрацює", – підкреслює Пайфер.

У той же час старший науковий співробітник Європейської ради зовнішніх відносин Густав Грессель каже ТСН.ua, що американці не послаблювали санкції проти "Північного потоку-2", а тимчасово не імплементували їх. Тобто, закон про захист енергетичної безпеки Європи (PEESA), за яким Держдепартамент кожні 90 днів має подавати до Конгресу нові санкційні списки, все ще діє і Байден може запровадити санкції, якщо захоче.

Але, з одного боку, Байден хоче побачити, чи зможе домовитися про це. Бо, на відміну від Трампа, він вважає, що зможе виграти торгову війну з Китаєм лише в тому випадку, якщо ЄС виступить на стороні США у майбутній битві за реформу глобальної торгівлі та інвестицій.

"Тому він не хоче карати Берлін, поки не дізнається, що звідти виходить. З іншого боку, німецький уряд хоче виграти час, щоб завершивши будівництво трубопроводу до виборів в Бундестаг (наприкінці вересня – Авт.), а потім сподівається, що решта світу сприйме це як факт. Це теж не станеться. На мою думку, адміністрація Байдена хоче тримати санкційну карту в рукаві, щоб стримати німців від експлуатації трубопроводу, а потім домовитись про більш постійну, конструктивну домовленість з наступним німецьким (не цим) урядом, який встановить обмеження та умови експлуатації газопроводу для збереження транзиту газу через Україну. Якщо німці продовжуватимуть бути неконструктивними щодо газу та Китаю, вони все одно отримають санкції", - підсумовує Густав Грессель.