Дрони над Майданом: генерал розкрив новий план Путіна з атаками по Києву

Росія змінила тактику повітряних атак на Київ. Противник два дні поспіль атакує столицю у ранковий час, вдень і ввечері, коли на вулицях — тисячі людей, які їдуть на роботу, йдуть по справах або перебувають на заняттях у школах. Як результат, через ворожу атаку діти змушені сидіти в підвалах, робота зупиняється, а сполучення між лівим і правим берегами столиці обривається — зупиняється метро.

Експерти наголошують, що Київ до кінця війни залишатиметься для Путіна ціллю №1, тому не варто сподіватися, що російські атаки на місто припиняться.

Мета ворога — паралізувати життя Києва та економіку

На думку військового експерта Ігоря Романенка, ранкові та денні дронові атаки по Києву свідчать про зміну тактики противника. До таких ударів росіяни ретельно готуються, організовують їх з максимальною користю для себе і шкодою для нас. Противник визначає орієнтовний склад засобів для нападу та перелік об’єктів, по яких має намір завдати удару.

«Раніше росіяни били по максимуму по всій Україні та робили це переважно в нічний час. Але до такого режиму атак наша система оборони, та й звичайні громадяни швидко адаптуються. Українці, а в цьому разі — кияни, шукають і знаходять шляхи до виживання в таких важких умовах. Росіяни це добре знають і бачать, бо проводять регулярну розвідку щодо ситуації у місті. Їхня мета — змінювати складники цих повітряних ударів так, щоб максимально погіршити ситуацію у Києві, зробити наслідки атак боліснішими, щоб мати можливість руйнувати нашу економіку, тобто заганяти людей на години до укриттів і не давати їм можливості для нормального життя», — розповідає ТСН.ua Ігор Романенко, військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці та заступник начальника Генштабу (2006–2010 рр.).

До цього експерт додає, що Кремль постійно змінює підходи до атак по Києву. Росіяни розпочинали їх у різний час ночі: на світанку, опівночі або намагалися розтягнути на всю ніч. Цим противник прагнув позбавити киян елементарного — спокою і нічного відпочинку.

Чому Росія перейшла до «дешевого» терору

«Росіяни відмовилися від одночасних ударів по всій Україні, у них не вистачає засобів, щоб бити максимально по низці об’єктів. Тому б’ють по окремих регіонах. Вибірково атакувався Одеський регіон, потім завдавали ударів по Львову та області, після цього перейшли до Волині. Удари завдавалися протягом тижня, але вони були методичними та постійними. До атак ворог підключав БпЛА й балістику, але засобів для постійних масованих атак у Путіна вже немає. Саме тому росіяни переходять до дешевших засобів нападу — „Шахедів“ — і змінюють час здійснення своїх атак», — пояснює експерт.

Щодо Києва, то атаки на столицю росіяни намагаються робити регулярними, щоб не давати мешканцям можливості перепочити. Ціль цих атак — морально виснажити мешканців, а ще більше — виснажити сили ППО.

«Кияни звикли, що росіяни атакують місто більше вночі, вдень атак було менше. Зараз ситуація почала змінюватися. Це, безумовно, впливає на обслугу частин ПРО та ППО, які працюють цілодобово. Якщо в інших видах військ є можливість виведення у резерв, то у захисників неба такої можливості немає. Вони працюють позмінно, але цілодобово. А це величезна напруженість моральна і психологічна, дуже втомлюються очі від контакту з моніторами та під час роботи по повітряних цілях. Бійцям потрібно перелаштовуватися на новий час, коли ворожі атаки стають більш ймовірними», — розповідає генерал-лейтенант.

«Путінський гуманізм» як елемент пропаганди

За словами експерта, раніше Путін прагнув продемонструвати «гуманний підхід», заявляючи, що б’є по українських підприємствах у нічний час, коли там нібито немає людей.

«Але все це була винятково пропаганда, бо росіяни завдавали ударів і по житлових будинках, і по цивільних об’єктах. Ну і, зрештою, ранкові атаки по Києву, коли діти вже в школах, а люди — на роботі, свідчать про те, що „путінський гуманізм“ закінчився. Хоча насправді його ніколи не було», — зауважує Ігор Романенко.

Експерт пояснює, що атаки по Києву поодинокими (реактивними) дронами свідчать про те, що росіяни хочуть тримати місто в напруженості постійно, навіть завдяки одному БпЛА, бо тривогу в разі такої загрози оголошують у всьому місті, щойно повітряна ціль бере курс на столицю.

Багатьох цікавить: чому російським дронам вдається прорватися до міста.

«Тому що стовідсоткової оборони немає в жодній країні світу. А тим більше, в разі масованих атак. У нас просто не вистачає достатньої кількості засобів для збиття та боєприпасів до них. І ворог, на жаль, цим користується», — зазначає Ігор Романенко.

Розвідка перед ударом та маніпуляції з маркуванням на Майдані

Генерал-лейтенант не виключає, що під час двох останніх ранкових атак серед поодиноких дронів були розвідувальні.

«Цілком можливо. Росіяни проводять розвідку перед завдаванням удару, під час удару та дорозвідку після нього. Вони це роблять весь час, залучаючи різні види розвідок: наземну, радіотехнічну, радіолокаційну, повітряну, космічну, агентурну. Всі вони працюють увесь час для того, щоб зібрати інформацію, з цього починається формування чергового повітряного удару», — пояснює Романенко.

Противник з’ясовує стан об’єкта, який його цікавить, паралельно вивчає стан власних засобів, доповідає керівництву для ухвалення рішень за таких умов. Вирішує, якими засобами та по яких цілях бити, ставиться попереднє завдання: чим, як і коли бити. Лише після цього вище військово-політичне керівництво викладає своє бачення атаки та ухвалює остаточне рішення щодо удару, враховуючи наявні засоби.

«На виконання постійних масованих ударів у росіян не вистачає засобів, і така „нестача“ існує вже тривалий час. Але вони вишукують можливості та збирають потуги для таких ударів. Наприклад, додають балістику до атаки дронами», — зауважує експерт.

Під час останніх ранкових атак російський дрон був збитий у самому центрі Києва. Уламки впали поруч зі стелою на Майдані Незалежності. Було багато розмов щодо нового російського дрона «Ланцет», який начебто міг дистанційно керуватися оператором під час атаки на Київ. Згодом цю версію спростували, мовляв, росіяни спеціально додали до дрона, який збили, частини іншого з хибним маркуванням, щоб ввести нас в оману.

«Важко сказати, що це було. Я не любитель гадати на кавовій гущі. Є уламки БпЛА, їх мають дослідити фахівці та зробити відповідні висновки. Тут, як на мене, питання в іншому, і воно принципове: що цей засіб нападу долетів до самого центру Києва. Тому нам потрібно робити так, щоб „воно“, як би не називалося, більше не долітало до центру столиці. Робити по-максимуму, щоб такі наміри противника не реалізовувалися», — каже генерал-лейтенант.

Іспит від Путіна для України та НАТО

Експерт не виключає, що атака дронами на центр Києва була саме показовою, мовляв, подивіться, що ми можемо — літаємо над Хрещатиком і Майданом. Це у стилі Путіна.

Ігор Романенко проводить паралель з атакою РФ на Польщу 10 вересня 2025 року, коли росіяни завдали групового повітряного удару, використовуючи понад 20 БпЛА, але бойової частини у дронах не було.

«Тобто Путін провів іспит для сил ППО НАТО, і вони його не склали — збили лише три БпЛА. Маючи потужні винищувачі та сучасні комплекси для збиття балістики, європейці відреагували дуже кволо. А це була саме розвідка, перевірка, як реагуватиме Європа в разі реальної атаки. Путін зрозумів, що європейці вагатимуться — піднімати винищувачі чи ні, що їх потужні комплекси для збиття балістики не прикриті силами малої ППО і можуть бути знищені. Лише французи відреагували адекватно, збивши російські дрони на підльоті до бази підводних човнів. Тому ця атака на Київ могла бути винятково для російської публіки, якій Путін вчергове намагався продемонструвати власну потугу. З цього потрібно зробити висновок і не допускати подібного», — підсумовує Ігор Романенко.