Дивні тендери та закупівлі вдвічі дорожче за ринок: відомий державний банк потрапив у гучний скандал

Поки мільйони українців жертвують останнім на дрони, медицину та іншу допомогу Силам оборони, всім відомий державний банк може втрачати сотні мільйонів гривень на сумнівних закупівлях.

Що приховує голова тендерного комітету «Ощаду», топбанкір Олег Стринжа? Як проходять тендери цього держгіганта і хто насправді відповідальний за них? Як державний бюджет може втрачати шалені гроші і хто має бути покараним за корупцію?

Про це йдеться у розслідуванні у проєкту «Хапуга.ua».

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ШОК! Як відомий український банк втрачає мільйони гривень на сумнівних закупівлях? Хапуга.UA

Блекаути по всій країні змусили майже кожного українця, компанії та держустанови вкладати гроші в енергонезалежність. Банки — не виняток. Закупити безперебійні системи для тисяч відділень по всій країні — затія, звісно, не з дешевих. І це добре, здається, вирішив дехто в державному «Ощадбанку» і зробив процес закупівлі ще дорожчим. 200 мільйонів гривень — саме стільки «Ощадбанк», схоже, переплатив за свою «енергонезалежність».

«Чому ми кажемо „схоже“ — тому що справу маємо з людьми досвідченими, щодо справ яких навіть слідчі і детективи не перший місяць ламають голови. Але журналісти спробують їм допомогти», — йдеться у матеріалі.

Аналіз тендерної документації: ринкові 150 тисяч проти 419 тисяч від держбанку

У серпні та вересні 2024 року державний «Ощадбанк» оголошує про закупівлю акумуляторів та інверторів. Загальна вартість двох контрактів становить 329 мільйонів 500 тисяч гривень. Гроші шалені, на них можна накупити комплектів акумуляторів з інверторами щонайменше вдвічі більше, ніж в «Ощаду» є відділень.

В обох закупівлях державний банк заклав ціну за один комплект українського акумулятора з китайським інвертором у 419 250 гривень. Проте на той час ціни на аналоги були ледь не втричі дешевшими.

Порівняльна характеристика вартості обладнання на ринку:

• Ціна аналога світового лідера (Deye): ~90 000 грн за батарею;

• Ціна інвертора на ринку у 2024 році: ~60 000 грн;

• Реальна ринкова вартість комплекту: ~150 000 грн;

• Ціна закупівлі, затверджена «Ощадбанком»: 419 250 грн.

Ринкові 150 тисяч проти 419 тисяч, які запропонував, схоже, заздалегідь визначений виробник. Помітна різниця у ціні, правда? Конкретну модель акумуляторів — саме цього виробника — як голова тендерного комітету визначив Олег Стринжа. Втім, «Ощадбанк» у тендерних вимогах взагалі не передбачав закупівлю еквіваленту, тобто аналогічних виробів з такими ж технічними характеристиками.

У тендерній документації Олег Стринжа затвердив Україну як єдину можливу країну-виробника. Здавалося б, добре — патріотизм, захист національного виробника! Ось тільки є суттєвий нюанс — тендер прописали під конкретну модель акумулятора під маловідомим брендом Revention.

Більше того, такої моделі на 14,4 кВт на ринку просто не існує — ні на сайті виробника, ні у офіційних дилерів. А за телефоном, вказаним на офіційному сайті, на питання про саме ці батареї журналістам дали несподівану відповідь.

Діалог журналістів із менеджеркою магазину Revention:

• Журналіст: «Підкажіть, будь ласка, мене цікавить акумуляторна батарея PowerCube Enterprise 14,4 кВт».

• Менеджерка: «Вже не займаємося цими системами, вибачте».

• Журналіст: «Раніше продавали їх?»

• Менеджерка: «Ммм… Та ні».

«Як це „та ні“? А що ж тоді купували в „Ощаді“ за погодженням пана Стринжі? Нагадаємо іще раз: є тендерна документація, затверджена Стринжею, і є акцепт — прийняття пропозиції із завищеною ціною за безпосереднім підписом Стринжі. Через це ми вирішили провести експеримент та перевірити відділення „Ощадбанку“ в Києві, щоб наочно пересвідчитись, чи дійсно там встановлене обладнання на 330 мільйонів і що ж це за такі таємничі акумулятори. Але скрізь журналісти отримують категоричну відмову — банкіри і на місцях щось приховують. Нам не дозволяють не лише знімати всередині, а навіть відмовляються повідомити бодай назву бренду акумуляторів. Дуже показове мовчання й приховування, втім ми не зупиняємо пошуки правди», — йдеться у матеріалі розслідування.

Хто стоїть за загадковим брендом Revention

На сайті виробника батарей Revention зазначено, що власником є однойменна компанія — ТОВ «Ревеншн». Вона зареєстрована в місті Вінниця у 2020 році на 29-річного Олександра Чечугу. Проте чи компанія дійсно займається реальним виробництвом батарей — беруть великі сумніви. Адже жодної фінансової звітності компанія за всі роки, згідно з офіційною інформацією з аналітичної системи YouControl, взагалі не надавала.

Сам Олександр Чечуга, судячи з того, як підписаний його номер у додатках перевірки контактів, активно займається криптомайнінгом, та до виробництва акумуляторів, схоже, стосунку зовсім не має. На жаль, нам не вдалося взяти у нього коментар, адже слухавку від журналістів він не бере.

Сам бренд Revention зареєстрований лише у 2025 році і за іншою компанією, де частку має Олександр Чечуга — ТОВ «Ресурс сторедж». Ця компанія безпосередньо входить в орбіту відомого імпортера газу «Енерджі Трейд Груп». В договорі на закупівлю обладнання «Ощадбанк» записав філію «Енерджі Трейд Груп» як офіційного виробника акумуляторів — навіть попри те, що вони не мають відповідного зареєстрованого виду діяльності.

Тож як Ощадбанк міг витратити сотні мільйонів на товар, якого фактично не існувало на ринку?

Дмитро Остапчук, голова ГО «Антикорупційний монітор»: «Дуже дивно, що отакому, ну, давайте скажемо так, якомусь дослідному зразку чи якійсь там несерійно вироблюваній продукції було надано перевагу. Це звузило абсолютно тут же ринок до однієї моделі. Тобто тут оці всі речі, вони, на мій погляд, можуть складати або дику некомпетентність людей, які приймали рішення з цього продажу, або корупційну складову».

Дискримінаційні умови: об’єднання товарів та монтажу в один лот

Крім відверто дискримінаційних умов тендеру, посадовці Ощадбанку допустили ще цілий букет порушень. Під один класифікатор (акумулятори) вписали і інвертори, і монтажні роботи. Таким чином з торгів повністю прибрали абсолютно всіх конкурентів. Бо на інвертори та монтажні роботи могли прийти інші компанії з конкурентними цінами, та банку, схоже, потрібна була не економія, а перемога конкретної фірми.

Дмитро Остапчук, голова ГО «Антикорупційний монітор»: «Це порушення. Якщо б це було без, в лапках, скажімо, корупційної якоїсь складової, то в одній закупівлі повинно було бути два лоти. Вони зробили ще й монтаж туди включили в договір поставки товарів. Це теж ще одне порушення, до речі, тому що монтаж — це вже роботи, і на ці роботи потрібно теж окремий договір укладати».

Усе це не просто порушення — це цинічне знущання з принципів конкуренції, про що відкрито заявляли і потенційні учасники конкурсу:

Зі скарг учасників та офіційних відповідей банку:

• Учасник: «Країна-виробник/країна походження акумуляторної батареї — Україна. Ви вдарилися головою? Це пряме порушення Закону України в частині дискримінації!»

• «Ощадбанк»: «Шановний учаснику, АТ „Ощадбанк“ не є „замовником“ у розумінні норм Закону України „Про публічні закупівлі“».

По суті, банк публічно заявив, що Закон на нього не поширюється, і тому він має повне право дискримінувати всіх, крім «потрібного» постачальника. І завдяки, схоже, старанням Олега Стринжі, відповідального за проведення тендеру, реальних конкурентів на торгах взагалі не було. А зрозуміти, яку ціну вклали в кожен товар та послугу, тепер неможливо. Та як підтвердили експерти, сукупно ціни були завищені мінімум вдвічі.

Дмитро Остапчук, голова ГО «Антикорупційний монітор»: «Як мінімум вдвічі було ці вартості завищено, ну тому що навіть візьмемо 150 тисяч. На доставку і монтаж ще 50 тисяч гривень, ну, це там вже з таким великим запасом. Ну, максимум 200 тисяч це могло коштувати для Ощадбанку. Тобто, а там у нас, ну, тобто, 219-220 тисяч вони переплатили на одному комплекті».

Щонайменше на 100 мільйонів гривень, як зазначають експерти, безпосередньо постраждав державний бюджет. І це прямий наслідок дій конкретних осіб підприємства, яке належить народу України.

Дмитро Остапчук, голова ГО «Антикорупційний монітор»: «100 мільйонів гривень недоплачено в бюджет, як прибуток цього підприємства. Тобто збитки держави як мінімум 100 мільйонів гривень».

Офіційне повідомлення про підозру та позиція топбанкіра

На ці махінації звернула прискіпливу увагу і Національна поліція України. У листопаді 2025 року Печерське управління поліції повідомило про підозру заступнику голови правління — голові тендерного комітету Ощадбанку Олегу Стринжі.

З офіційного повідомлення Печерського РУП Києва: «За процесуального керівництва Печерської прокуратури Києва повідомлено про підозру чинному заступнику голови правління. Дії підозрюваного кваліфіковано як неналежне виконання службових обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки».

І хоча пана Стринжу офіційно відсторонили від посади голови тендерного комітету банку, попри серйозну підозру у службовій недбалості, яка могла коштувати державному бюджету близько 100 мільйонів гривень, Стринжа досі залишається безпосередньо у правлінні банку. Сам він заявляє: рішення щодо виробника батарей приймала виключно технічна рада, а тендерний комітет та правління банку його лише підтримали.

Олега Стринжа, заступник голови правління АТ «Ощадбанк»: «Було рішення технічної ради, що потрібно купити, рішення правління, і тендерний комітет, управління закупівлями реалізувало це рішення. Чому саме, от ви спитали, цей виробник — тому що технічна рада обрала це рішення».

А тепер послухайте далі: Стринжа заявляє, що «решта» рішення — за правлінням банку. То хто там керує — технічна рада чи посадові особи із мільйонними зарплатами? А коли питання заводять у глухий кут, посадовець просто ховається за «офіційними запитами».

Після вручення Стринжі підозри банк зробив офіційну заяву на його захист. Мовляв, на торги могла прийти будь-яка компанія — звісно, не дивлячись на те, що тендер був повністю заточений під конкретного виробника. Одного з учасників закупівлі дискваліфікували через російське походження, незалежність наглядової ради є запорукою нетолерантності до корупції та політичного впливу, а всі навколо лише політизують кримінальну справу проти Стринжі.

Інші скандали: загадкове списання 23 мільйонів гривень із рахунків

Проте конкретно це кримінальне провадження — не єдине, що має серйозно турбувати суспільство і адвокатів пана Стринжі. У червні минулого року «Ощадбанк» вляпався у ще одну гучну історію. І хоча посадові особи «Ощаду», судячи з відкритих джерел, у провадженні наразі не фігурують, за інформацією з наших джерел у банківській сфері, Олег Стринжа може бути причетним до несанкційного списання коштів з рахунків клієнтів банку.

З ухвали досудового розслідування: «В ході досудового розслідування встановлено, що у червні 2025 року, під час дії воєнного стану, невстановлена особа несанкціоновано втрутилася в роботу інформаційно-комунікаційних систем низки компаній, управління активами яких здійснює товариство з обмеженою відповідальністю, в результаті чого з розрахункових рахунків підприємств без їхньої згоди були перераховані грошові кошти на загальну суму 28 499 343 грн».

За інформацією з наших джерел у правоохоронних органах, з рахунків «Ощадбанку» вказаних компаній було таємно викрадено понад 23 мільйони гривень. Чи могли такі операції пройти повз відповідального за фінанси у банку Олега Стринжі? Ми запитали офіційно, та станом на момент виходу цього сюжету відповідь так і не отримали. Проте сам заступник голови правління про вкрадені з банку 23 мільйони нібито ніколи не чув.

Олег Стринжа, заступник голови правління АТ «Ощадбанк»: «У 2025 році група компаній, яка виконує управління активами, піддалася, я так розумію, хакерській атаці. Це було в червні 2025 року. І є також кримінальне провадження. Вони заявили, що з їхніх рахунків, саме в банку, було виведено 23 мільйони гривень. Мені цей кейс невідомий абсолютно. Я не можу коментувати».

Скандали навколо «Ощадбанку» не лише не вщухають, а щоразу набувають все більших масштабів. Політолог Андрій Миселюк зазначає, що під час війни державні банки, особливо «Ощад», мають бути під пильним наглядом як правоохоронців, так і антикорупційних органів.

Андрій Миселюк, політолог, директор Інституту соціально-політичного проєктування «Діалог»: «Зараз, звичайно, надзвичайно величезні суми там проходять, і тому треба казати саме про наявність дуже високих корупційних ризиків. І тому, звичайно, увага правоохоронців — не тільки тих, які там, скажімо так, мають займатися постійно моніторингом, мається на увазі там СБУ, інші структури, — але ще й антикорупційних саме цих гілок: НАБУ, САП та інших антикорупційних органів».

Олег Стринжа як голова тендерного комітету і одночасно заступник голови правління з фінансових питань державного банку мав повний вплив на весь процес: від затвердження очікуваної вартості закупівель до підписання договору. Стринжа на чолі тендерного комітету не просто мав повноваження, а був зобов’язаний, зі здорової точки зору, зупинити тендер з явно завищеною ціною або вимагати її негайного перегляду. Однак він цього не зробив.

Стринжу відсторонили від посади голови тендерного комітету, проте аж донедавна він залишався у правлінні Ощадбанку. Як сам заявив банкір, 18 травня Печерський суд відсторонив його від керівної позиції у держбанку в рамках кримінальної справи до 9 червня. Проте що після цієї дати? Можна повертатись та втілювати так звані закупівельні «реформи» чи ні — в першу чергу залежатиме від слідства.

«І якби ці закупівлі із дурними, скаженими націнками у двісті мільйонів відбувались у будь-якому приватному банку — та начхати. А під час війни, коли кожна зайва копійка важлива для армії, збільшені витрати держбанку дорівнюють прямому зменшенню доходів держави та зменшенню обороноздатності нашої країни. Втім, такі дії збільшують лише недовіру своїх громадян до національного бізнесу. Аби державний банківський сектор реально працював на користь держави, а не купки хапуг, які десятками років знущаються своїм цинізмом з простих громадян, потрібна тверда політична воля. Та чи стане її нинішній владі?», — зауважують журналісти.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ШОК! Як відомий український банк втрачає мільйони гривень на сумнівних закупівлях? Хапуга.UA