Джекпот на паркеті: як дефіцит на хлопців-танцівників дає їм шанс стати відомішими за дівчат та гарно заробляти

Джекпот на паркеті: як дефіцит на хлопців-танцівників дає їм шанс стати відомішими за дівчат та гарно заробляти

Фото: ТСН.ua

Часто хлопцям навіть доплачують, аби став партнером у танцях.

Нині партнери-хлопці на паркеті – страшенний дефіцит. Чому ж чоловіки не танцюють? І чому це може означати - віддасте свого хлопчика на танці, вся родина наче виграє в лотерею. Але не все так просто.

Що потрібно знати про красенів-танцюристів, 19 вересня йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.

Спина, наче струна, витягнута шия та гордо піднята голова. Поруч із ними хочеться терміново стати у третю позицію. Та чого насправді варта красива постава, кубки і медалі. І як на такий вибір реагують у хлопчачій компанії однолітків.

  • "У мене не було юності, не було дитинства", - каже хореограф Максим Чмерковський.
  • "Ти сидиш у класі і розумієш, за 45 хвилин тобі скоріш за все прилетить. І прилітало. Губу розбивали. Ніс розбивали", - згадує хореограф Влад Яма.

То наскільки все ж вигідно віддати сина на танці? І скільки доведеться заплатити за його майбутню професію?

ХЛОПЧИК, ЯКИЙ ТАНЦЮЄ

Танцювальний стаж Артема – 7 років. Це більше половини його життя.

"На бокс я точно не хотів іти. Бо я боюся всяких травм, ударів. А мама запропонувала на танці піти. Мені сподобалось", - каже хлопець.

Танцювальний талант у хлопця помітили ще в садочку. Тоді родина жила у Макіївці Донецької області.

Та записали хлопця в танцювальний гурток вже у Києві, після того, як втекли від війни.

Щоправда, життя бальника – це добровільна каторга. Тренування шість днів на тиждень по кілька годин. А ще ж і школа, і уроки. Та кинути зараз для хлопця просто неможливо.

"Коли наша пара посідає перше місце серед 40, ми всі плачемо. Хочеться нових перемог, нових сліз", - каже мама Артема Наталія Шаповал.

І надто багато родина вже вклала сил і грошей. Зокрема, дуже дорого коштують одяг та взуття для танців. Мама Артема показує сорочку для латинської програми за 7,5 тис. грн.

"Тканина дорога, пошив дорогий, швачка хороша. Вона враховує всі особливості фігури, знає модні тенденції в світі бального одягу", - пояснює мама Артема.

Для стандарної програми – жилет за 7 тис. грн, сорочка за 3,5 тис. грн

"Найдорожче в костюмі бальника – фрак. Нині ми його шиємо. 20 тисяч", - каже мама.

А ще взуття. А ще ж тренування і постійні поїздки на конкурси.

"Я пам’ятаю дуже багато разів, коли мені треба було їхати на змагання. Батьки брали гроші в борг. Потім не встигали повертати, коли треба було їхати на наступні змагання. Ось так ми завжди наздоганяли", - згадує хореограф Влад Яма.

Та насправді батьки танцівника вкладаються не в гарні речі, а в майбутнє свого сина. А заробляти можна чимало. Та чи всі дотанцюють до власного будинку і чи справді виграли в лотерею, якщо віддали сина на танці?

Новини тижня: чому на паркеті дефіцит хлопчиків та чи справді вигідно віддати сина на танці

Новини тижня: чому на паркеті дефіцит хлопчиків та чи справді вигідно віддати сина на танці

ТАНЦЮВАЛЬНИЙ ДЕФІЦИТ

У балетному училищі постійно відчувають дефіцит хлопців – їх менше в кілька разів.

"У цьому році на першому курсі в нас 25 дівчаток і 5 хлопців. Як і у житті з хлопцями завжди був дефіцит", - каже прима Катерина Кухар.

Лише уявіть, яке навантаження на партнера – станцювати по черзі з п’ятьма партнерками. Щоправда, цей дефіцит хлопців, які танцюють, відчиняє їм двері у найкращі театри світу.

"По-перше, невелика конкуренція серед чоловіків-артистів балету. Вони можуть гастролювати по всьому світу. Вони можуть ставати художніми керівниками. Вони можуть ставати директорами всесвітньо відомих театрів. Імпесаріо. Якщо вони стануть світовими зірками, вони можуть заробляти непогані гроші. За одну виставу вони можуть заробляти 10-15 тисяч доларів", - каже Катерина Кухар.

Серед бальників парубки теж у дефіциті. На 90 дівчат – їх всього 30.

"Якщо брати статистику масових змагань, дівчат втричі більше, ніж партнерів", - каже тренер.

А це означає – у хлопців, які танцюють, стати відомими і знаменитими –шансів набагато більше, ніж у дівчат. І партнеркам інколи навіть доводиться платити за свою пару.

"Якщо партнер дуже талановитий, а партнерка може собі дозволити, буває, партнерка бере парнера на забезпечення. Але буває і навпаки", - говорить Влад Яма.

Та чи перетворяться ці плюси на нормальні заробітки в майбутньому?

ХОБІ ЧИ РОБОТА?

Максим Чмерковський – відомий танцівник у всьому світі. Танцювальний стаж 37 років. Він чемпіон з латинських танців, переможець американських "Танців з зірками". На своїх руках він крутив чимало знаменитостей, зокрема, Дженіфер Лопес.

"Є робота, наприклад, підтанцьовка у зірки якоїсь. Але конкурс на таку роботу дуже великий. Наприклад, в Лос-Анджелесі у нас тисяча танцівників, які займаються тим, що вони офіціанти в ресторанах, поки у них не буде такої ось роботи", - каже Максим Чмерковський.

Вперше на паркет Максим став в Одесі в 4 роки. Підлітком емігрував разом з родиною в Штати. І хоча насправді мріяв бути хіміком-біологом, відкрив свою дитячу танцювальну студію і танцював, танцював, танцював.

"Я постійно перебував у літаку – то в Європу, то в Азію, то в Африку", - згадує танцівник.

Але своєму сину все ж бажає іншої долі.

"Ви запитуєте мене, чи хочу, щоб мій син цим займався. Але насправді не зовсім. Коли ми стаємо дорослими, ми хочемо, щоб наші діти були адвокатом або лікарем. Просто хочу, щоб відчував себе щасливим", - зазначає Максим.

Бо, каже, по-перше, робота танцівника недовговічна.

"У 2005 році я пішов на пенсію. Я став танцювальним пенсіонером. Мені тоді було 25 років. Багато пар, коли завершується професійна кар’єра, не знають, як собі приготувати сніданок", - говорить Максим.

А ще кар’єра може зламатися разом зі зламаною ногою.

"я зламав ногу. Це не зовсім гламурно. Я на санках катався. Санками влетів в стовп. У мене був шок. Нога не так стояла. Її мало не відірвало. Але я був натренований бальний хлопчик – м’яз стримав. Мені дали діагноз - в кращому випадку я буду ходити з паличкою. Але в мене все вийшло. Проте в багатьох людей не виходить", - розповідає танцівник.

Тим не менш зараз у Максима 14 студій танцю для дорослих у США, а сам він не зникає з екранів телевізорів.

Життя танцюючи – обрав і Влад Яма. І, зізнається, воно приносить не лише фізичну форму і гроші.

"Були випадки, коли в машині залишали записочки під двірником: "Я Маша. Ти мені подобаєшся. Ось мій номер. Зателефонуй", - згадує Влад Яма.

Не дарма збиває підбори на тренувальних черевиках і малий Артемко. Він точно знає – вкладається зараз, аби потім побудувати успішну танцювально-тренерську кар’єру. І у нього шансів це таки зробити утричі більше, ніж у будь-якої з дівчат, що танцюють.

Повʼязані теми:

Наступна публікація