Три роки тому Росія затримала військові кораблі та членів їх екіпажу в Керченській протоці. Справу почав слухати Арбітражний трибунал у Гаазі.
Арбітражний трибунал у Гаазі (Постійний Третейський Суд) продовжить усні слухання у справі військової агресії Росії в Чорному морі 2018 року, коли Москва незаконно захопила три українські військові кораблі та членів екіпажу, які прямували з Одеси до Бердянська. Тоді це навіть стало приводом для запровадження військового стану. Чинна ж влада спекулювала на діях попередників, натякаючи на спроби узурпації.
У вівторок, 12 жовтня, свою позицію представить Україна. Потім усні слухання перейдуть у закритий режим. Хоч у вересні 2019 року в рамках великого обміну "35 на 35" Росія повернула нам 24 українських моряків, а згодом і вщент розграбовані кораблі, ми намагаємося притягнути Москву до відповідальності за грубе порушення норм міжнародного права.
ТСН.ua розповідає про суть справи, позиції сторін та шанси на рішення на користь України.
Усні слухання
Наприкінці травня 2019 року Міжнародний трибунал з морського права (куди Київ 16 квітня того ж року звернувся із запитом щодо застосування тимчасових заходів) своїм наказом зобов’язав РФ негайно повернути Україні три військово-морських кораблі та 24 членів їхніх екіпажів.
Москва відмовилася виконувати це рішення. Проте на початку вересня 2019 року, за чотири місяці після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах, Росія демонструє "великий" жест політичної волі - погоджується на обмін "35 на 35". Додому повернулися 24 українських полонених моряки і ще 11 політв’язнів, серед яких і Олег Сенцов. Україна ж видала Росії Володимира Цемаха – бойовика "ДНР", свідка у справі про збитий літак рейсу MH17, що наразі слухається в нідерландському суді.
Більш ніж за два місяці, 18 листопада 2019 року, Росія також повернула Україні захоплені судна "Нікополь", "Бердянськ" і буксир "Яни-Капу". За словами наших дипломатів, які були на цих кораблях одразу після повернення, вони були просто в жахливому стані: росіяни повикручували всі лампочки, шланги з-під унітазів познімали, зникли навіть особисті речі моряків – взуття та одяг.
Від 11 до 16 жовтня в Гаазі відбуватимуться усні слухання на заперечення Росії щодо юрисдикції Арбітражного трибуналу. Тобто, в Москві вважають, що арбітраж не має права розглядати справу за позовом України щодо обстрілу і затримання українських військових кораблів і моряків.
У МЗС України вважають, що дана справа є складовою загальної юридичної стратегії щодо притягнення Росії до відповідальності за порушення норм міжнародного права, в даному випадку – Конвенції ООН з морського права, та грубу зневагу до людського життя. Також Київ домагатиметься отримання компенсацій, в тому числі за затримання наших військовослужбовців, поранення та жорстоке поводження з ними.
Аргументи України
Незважаючи на повернення наших моряків додому, в Росії проти них продовжили штампувати кримінальні справи. Москва судила їх за незаконний перетин російського кордону. Тобто, Росія розцінює свої дії, як правоохоронну діяльність.
Хоч Москва наполягає, що справа України проти Росії щодо акту агресії в Керченській протоці не перебуває в юрисдикції Арбітражного трибуналу, паралельно продовжує звинувачувати Київ у військовій провокації.
Завдання України довести, що Російська Федерація є порушником міжнародного права. 25 листопада 2018 року українські військові кораблі здійснювали мирний прохід через Керченську протоку з метою передислокації з Одеси до Бердянська. Росія завадила суднам у доступі до Керченської протоки. Коли кораблі повернули до Одеси, за ними послідувала російська берегова охорона, наказавши зупинитися нібито через порушення російського законодавства.
Зрештою українські військові кораблі були обстріляні та затримані, а українських моряків взяли в полон. Дії Росії були грубим порушенням Конвенції ООН з морського права, яка гарантує абсолютний імунітет військових кораблів та інших державних суден, що експлуатуються в некомерційних цілях. Це означає, що Москва не мала права зупиняти українські військові кораблі, захоплювати їх, арештовувати екіпажі та висаджуватися на борт.
Кремль, не надаючи жодних доказів, стверджує, що українські кораблі були затримані у внутрішніх водах Росії, тому принцип абсолютного імунітету не може бути застосований. Свідчення ж капітанів українських суден підтверджують, що в момент захоплення вони перетнули кордони внутрішніх вод. Крім того, Російська Федерація загострила спір, ухиляючись від виконання наказу Міжнародного трибуналу з морського права у травні 2019 року.
Експерти прогнозують, що розгляд справи розтягнеться на 6-9 місяців. Майже напевно можна сказати, що Арбітражний трибунал у Гаазі визнає свою юрисдикцію. Також цілком імовірно, що Росію визнають винною та присудять виплатити Україні компенсації. Проте навряд чи Москва виконає це рішення. Хоча схожі прецеденти за участю Росії говорять про зворотне.
У вересні 2013 року у Баренцевому морі РФ затримала корабель Arctic Sunrise під прапором Нідерландів, які згодом звернулися до Трибуналу ООН з морського права. Лише в травні 2019 року Нідерланди та Росія досягли мирової угоди - Москва погодилася виплатити міжнародній організації "Грінпіс", якій належить корабель, 2,7 млн євро компенсацій.
