Гуртожиток може стати вогняною пасткою: інспекція у помешканні для студентів виявила низку загроз

Гуртожиток може стати вогняною пасткою: інспекція у помешканні для студентів виявила низку загроз

Фото: ТСН.ua

Найчастіше будівлі спалахують через несправну або перевантажену електропроводку.

Останній випадок пожежі в гуртожитку трапився в місті Умані на Черкащині. На щастя, тоді минулося без жертв, але ситуація оголила низку проблем, які притаманні майже всім гуртожиткам. На скільки безпечними  студентські гуртожитки в Україні та чи можна бути спокійними батькам, за своїх дітей, які їдуть на навчання, вирішила з’ясувати знімальна група ТСН.

Детальніше про інспекцію — 8 вересня в сюжеті ТСН.19:30.

Нагадаємо, під час пожежі в уманському гуртожитку постраждали семеро студентів, четверо з яких надихалися димом, троє - порізались склом, коли намагалися вибратися через вікна. Зробити це тим, хто опинився у вогняній пастці на другому поверсі, заважали ґрати.  

Решітки виявилися і на вікнах в одному зі столичних гуртожитків, який проінспектувала знімальна група ТСН. Начальник відділу охорони праці і пожежної безпеки Олексій Король пояснює, що це робиться для того, щоб до гуртожитку не пробралися злодії. Адже в теперішніх студентів — зокрема, дорогі ноутбуки. “З одної сторони неправильно, з іншої — правильно, бо це теж безпека”, - говорить він. 

Перша людина, яка має відреагувати на пожежу це - вахтерка. В її кімнаті - екстрена сигнальна кнопка. У разі пожежі вона повинна натиснути її, відкрити запасні виходи і показувати студентам, куди виходити. 

Зоною підвищеної небезпеки вважається ліфт. Коли виникає загорання в будинку, підйомником користуватись заборонено, бажано його взагалі вимкнути.

Евакуаційні виходи в гуртожитку видно здалеку, їх підсвічують зеленим. За правилами, вони повинні бути відчинені цілодобово. На практиці — на ніч їх закривають, сподіваючись, що в разі чого виручить вахтер. Як пояснили в ДСНС, двері евакуаційних виходів повинні відчинятись зсередини без ключа, що можна було швидко покинути приміщення. 

А ще на кожному поверсі повинен бути план евакуації та вогнегасники, в яких не вийшов термін придатності.  

Найчастіше в гуртожитках спалахує через електрику. Будівлі зводили 40-50 років тому, в багатьох з них проводку ніколи не міняли, а розрахована вона на набагато менші навантаження, ніж тепер. “У нас діаметр проводу розрахований на одну лампочку, а теперішнє споживання таке, що він просто не витримує. Де слабкі місця в проводі, там йде розплав, стається замикання і загорання, яке й призводить до пожежі”, - розповідає експерт з пожежної безпеки Дмитро Борівський. 

Часткове вирішення проблеми - сертифіковані автомати, які вимикають лінію, де сталося замикання. Або ж повна заміна всіх дротів на нові.  Експерти ж говорять, що найефективніше створити систему комплексної пожежної безпеки — із профілактикою загоряння, своєчасним його виявленням і оперативним реагуванням на пожежу. 

Нерідко в студентських гуртожитках перша іскра спалахує в кімнатах. Тут про власну безпеку повинні подбати самі пожильці: не перевантажувати проводку, вмикаючи додаткові прибори, особливо електронагрівачі. 

Повністю виключити ймовірність пожежі - неможливо, навіть із сучасними системами попередження та пожежогасіння, кажуть експерти. Але завдання всіх адміністрацій - мінімізувати цю ймовірність.

Новини України: інспекція гуртожитків - наскільки безпечними є студентські будівлі

Новини України: інспекція гуртожитків - наскільки безпечними є студентські будівлі
Наступна публікація