Ганявся за пташками, щоб вижити: історії псів Пушка і Рея, яких кинули без їжі у прифронтовому селі

Село Таврійське на Запоріжжі перетворилося на пустку, де господарі залишили тварин без їжі та води. Через засилля дронів волонтери бояться туди їхати, тож евакуацією зайнялися бійці 118-ї ОМБр.

Військові рятують тварин на фронті

Військові рятують тварин на фронті / © ТСН

Прифронтове село Таврійське, що на Запоріжжі, на очах перетворюється на суцільну мертву пустку. Тікаючи від щоденних жорстоких російських обстрілів, місцеві мешканці масово виїхали в тил, покинувши у розбитих будинках не лише свої речі та меблі, а й чотирилапих улюбленців. Раніше покинутих тварин намагалися рятувати цивільні волонтери, проте зараз через тотальне засилля ворожих дронів благодійники просто панічно бояться заїжджати у населений пункт. Забрати зголоднілих собак і котів із зони смерті волонтери благають українських захисників.

На унікальній та смертельно небезпечній зооевакуації разом із бійцями 118-ї окремої механізованої бригади побувала кореспондентка ТСН Дар'я Назарова.

Збір на авто / © ТСН

Полювання російських безпілотників на людей

Небезпека підстерігає евакуаційну групу ще на під'їзді до району проведення операції. Російська «кілзона» через високу активність безпілотників значно розширилася, тому потрапити під удар ворожого FPV-дрона чи скид можна навіть на відстані 30 кілометрів від реальної лінії фронту. Під час руху військового автомобіля без упину пищить портативний детектор дронів — над групою завис черговий ворожий БПЛА.

«Скоріш за все, що якийсь дрон був зі скидом, бо в землю дивився», — коротко коментує ситуацію військовий, дивлячись у небо. Навколо дороги — потрощені артилерією будинки та повністю спалені російськими безпілотниками автівки. Попри величезний ризик, бійці впевнено їдуть уперед, бо дали слово волонтерам.

«Глобус», головний сержант батареї перехоплювачів БПЛА 118-ї ОМБр: «Волонтерка дуже попросила з'їздити та забрати собачок, тому що туди вже цивільні волонтери просто не хочуть їздити — їм страшно. Ну і ми, як добрі самаритяни, допомагаємо і людям, і собакам».

Разом із військовими до побитого центру Таврійського вирушає пан Євген. Чоловік є місцевим переселенцем і не був у рідному селі понад місяць. Він згадує, що підгодовував кинутих сусідських тварин, допоки сам не був змушений під обстрілами евакуюватися до Запоріжжя. Проте весь цей час у нього дуже боліла душа за чотирилапих заручників війни. На вулиці, яку окупанти практично повністю зрівняли з землею за допомогою авіабомб (КАБів), чоловік знаходить першого великого пса: «Хороший, хороший, йди сюди... Ні, це не моя собака, це того хазяїна, який виїхав. Зараз тебе хлопці нагодують».

Порятунок Пушка та дивовижне виживання вівчарки Рея

Навколо починає стрімко сутеніти, тому евакуаційній групі доводиться суттєво пришвидшуватися — рухатися цими дорогами вночі без світла ще небезпечніше. Поки небо відносно чисте від ворожих ударних дронів, військові встигають зайти до сусіднього подвір'я, де раніше мешкала самотня пенсіонерка. Після її від'їзду здичавілі та перелякані тварини ховалися під завалами покинутої хати.

Військові швидко приманюють та ловлять невеликого пса на кличку Пушок. Його та ще одного собаку саджають у кузов автомобіля. Часу обмаль, необхідно терміново виїжджати в безпечну зону, і в цей момент у салоні знову починає тривожно та гучно пищати електронна «чуйка» — ворог зафіксував рух транспорту.

Проте найнезвичнішим та найзворушливішим пасажиром у військовому авто стає величезна чистокровна вівчарка. Цього виснаженого красеня звати Рей (деякі волонтери кличуть його Грей). Собаці три з половиною роки, і близько місяця він перебував у абсолютно порожній замкненій хаті без жодної допомоги з боку людей.

Євген: «Господар Рея просто покинув, а сам із родиною перебрався жити до безпечного Запоріжжя. Коли хати навколо жорстоко обстрілювали, собака весь час був там самотнім. Як він вижив — я просто не знаю. Особисто бачив, як останній раз він за пташками по двору ганявся, щоб не померти з голоду».

Зараз евакуйований Рей дуже виснажений, зневоднений, а все його тіло та вуха буквально всіяні небезпечними кліщами, проте він живий і перебуває в руках професіоналів.

«Це як узяти дитину»: крик душі військових та збір на автівки

Вже у Запоріжжі врятованих тварин зустрічає цивільна волонтерка Анна. Дівчина системно займається евакуацією чотирилапих із самого початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, проте відверто зізнається, що останнім часом ситуація на Запорізькому напрямку стала настільки критичною, що вона психологічно більше не може змусити себе туди їхати.

Анна, волонтерка із Запоріжжя: «Я просто не можу себе налаштувати туди знову поїхати. Ну страшно, чесно кажучи, дуже страшно. Ото як побачила своїми очима три тижні тому вщент згорілі на дорозі цивільні автівки після прильотів дронів, так і все...»

Боєць 118-ї бригади на псевдо «Глобус» за роки великої війни особисто вивіз із прифронтової зони не одну сотню таких покинутих домашніх улюбленців. Він із сумом констатує, що без догляду людей домашні пси швидко дичавіють у порожніх селах, які перетворилися на сіру зону. Військові закликають громадян до відповідальності та просять ніколи не кидати тих, кого приручили.

«ММА», військовослужбовець 118-ї ОМБр: «Ніякої відповідальності у людей немає, абсолютно. Це на 100% люди, які колись сказали: "Ой, яка красива собачка, я собі таку хочу", взагалі не розуміючи, що по факту ви живу дитину собі берете і за неї треба до кінця відповідати».

Через подібну недбалість господарів волонтерам та військовим доводиться щодня ризикувати власним життям, витягаючи тварин під прицілом ворожих камер. Тільки за останній тиждень внаслідок прицільних атак російських безпілотників бійці 118-ї бригади втратили три бойові машини. Саме тому захисники відкрили терміновий збір на новий автотранспорт, адже окупанти гатять абсолютно по всьому, що рухається дорогами, не зважаючи, чи їде там військовий, чи літня людина, чи волонтер із собаками.

Подальша доля врятованих хвостиків уже вирішена — великого Рея та двох його менших прифронтових друзів волонтери оперативно відправили на Київщину. У спеціалізованому центрі тварин ретельно обстежать ветеринари, вони пройдуть повний курс лікування, реабілітації, після чого їм почнуть шукати нові, справді відповідальні та люблячі родини.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ВЛУЧАННЯ у 5-ПОВЕРХІВКУ! ВИМОГИ РУМУНІЇ до УКРАЇНИ! Де НАРОДИЛАСЯ ПАНДОЧКА | ТСН за ДЕНЬ 11 червня

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie