Хрещення Київської Русі: де і коли Володимир Великий здійснив масовий обряд

Хрещення Київської Русі: де і коли Володимир Великий здійснив масовий обряд

Скріншот

28 липня є символічною датою, яка не має історичних підтверджень.

Щороку 28 липня в Україні відзначають день хрещення Київської Русі. Цього року відбулося святкування 1033-ї річниці цієї визначної події. Однак, достовірних даних не тільки про дату, але й про точний рік проведення цього масового обряду немає.

Про це йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Про хрещення Київської Русі князем Володимиром існують лише дві писемні згадки, які походять з джерел 12-го століття. Тобто написано про цю подію було лише через півтора століття, коли на Русі поширилася писемність.

Теперішні історики визначають час, коли було проведено цей обряд, у проміжку між двох дат — після походу Володимира Великого на Візантію і до початку будівництва Десятинної церкви – першого кам’яного християнського храму на Русі.

Дату для святкування було обрано символічну, майже півтора століття тому.

“У 1888 році в Російській імперії святкували 900-річчя хрещення Русі і основні заходи припали на день смерті Володимира – 15 липня (за старим стилем, - ТСН). Тоді було обрано таку символічну дату, бо іншої дати не було, до якої можна було б прив’язати ці святкування”, - пояснив історик Вадим Арістов.

Так само існують різні погляди на те, де саме відбулося масове хрещення киян. У двох давніх текстах згадуються дві ріки — власне Дніпро та його права притока Почайна. Найменше суперечностей викликає версія, що дійство відбулося у місці, де Почайна впадала у Дніпро - в районі сучасної Поштової площі, де в стародавньому Києві була гавань.

“Очевидно, що потрібен був зручний берег. Щоб могли люди зайти в воду. Щоб не було стрімкої течії, щоб не було якогось урвища..” - припускає владика Євстратій, речник Київської митрополії ПЦУ.

Таким чином один із найбільш впізнаваних пам’ятників Києва, встановлений у середині 19-го століття, монумент Володимира Хрестителя Русі, насправді ніяк не пов’язаний із місцем, де відбувалося хрещення. У першоджерелах немає також згадок про особу митрополита, який стояв поруч із князем.

“У пізньому середньовіччі або навіть в модерний час з’являється легендарна фігура митрополита, ім’я якого достеменно невідоме, було кілька варіантів. Але це вже книжна церковна легенда. Дуже пізня”, - прокоментував історик.

Відомо, що до нової релігії кияни поставилися насторожено і не сприймали її з великою радістю. Явитися на масове хрещення спонукала погроза Володимира Великого вважати своїми особистими ворогами тих киян, які не охрестяться.

Найімовірніше, що показове прощання з язичництвом – нищення ідола бога Перуна — відбувалося не в день хрещення, а раніше. Як відомо, ідола прив’язали до кінського хвоста і затягли в річку.

Сам обряд не займав багато часу — населення Києва наприкінці 10-го століття досягало щонайбільше тисячі осіб. Тобто всі хрещені того дня тепер могли би поміститися на пішохідному мосту. До того ж на той час християнство уже прийняли деякі кияни - Володимир похрестив своїх синів, була хрещеною його бабуся, княгиня Ольга. Сам же правитель Київської Русі та його дружинниками, очевидно, прийняли хрещення ще у Візантії.

Єдине, в чому дослідники не сумніваються, що князь не змушував киян мерзнути в холодній воді, тож масовий обряд, ймовірно, відбувався таки влітку.

Новини України: міфи і правда про день, коли охрестили Київську Русь

Новини України: міфи і правда про день, коли охрестили Київську Русь
Наступна публікація