Як дешевий тендер для ЗСУ обернувся обмороженнями та ампутаціями: деталі нового скандалу в Міноборони

Після історії з неякісними мінами — ще один провал. Цього разу — хімічні грілки для військових у люті морози. Командування сил логістики замовило понад мільйон грілок, однак тендер виграла компанія з нижчою ціною — 18 грн замість 26. У результаті поставки зірвані, запаси на фронті майже вичерпані, а в лікарнях — десятки військових з обмороженнями, подекуди є навіть ампутації.

Спеціальна кореспондентка ТСН Юлія Кирієнко розповіла про новий скандал із постачанням для Сил оборони.

Минулого тижня до Кирієнко звернулись волонтери з питанням: що не так, з хімічними грілками і де вони. Бо в лікарнях опинилися десятки солдатів з обмороженими кінцівками.

«Я написала Таня Ніколаєнко, яка є представницею Громадської Ради при Міністерстві оборони з тим самим запитанням», — розповіла журналістка.

Як проходив тендер і чому обрали дешевшу пропозицію

Як виявилося, Командування Сил логістики замовило в держави партію в понад мільйон грілок ще минулого року, але законтрактували на тендерах партію вдвічі меншу. Бо з’явився інший продавець на тендерах із пропозицію суттєво дешевшою, не 26 гривень, за яку купували раніше, а 18.

«„Суттєво економія грошей для держави“ — подумали на тендерах і віддали їх цій компанії. Натомість поставки зірвані, гроші заплачені, з компанією працюють СБУ, а воїни на фронті без достатньої кількості грілок», — обурюється Кирієнко.

За її словами, в Агенції оборонних закупівель (АОЗ) кажуть, ще 76 тисяч штук відвантажать ось вже днями, але це теж не вся замовлена партія.

«Хто за цим стоїть? Це ТОВ „Приватний оператор тилу“. Ця компанія не є виробником грілок, але мала поставити хімічні грілки компанія МАМО, виробництва ТОВ „ІмексМакс“», — каже журналістка.

Хто стоїть за компаніями-постачальниками

Кирієнко стверджує, щл до цих компаній причетний Анатолій Родзинський, харківський депутат від ОПЗЖ. Як розповіли журналістці її колеги з Харкова, у цього діяча нібито — давня репутація «схематозника».

Кирієнко пояснює, що тендер відданий був такому продавцю, бо фірма-постачальника, пов’язана з Родзинським під час тендерів, суттєво занижала ціни у порівнянні з іншими пропозиціями.

Чому система змушує купувати найдешевше

Як пояснює журналістка, згідно процедури, державні органи зобов’язані купувати у тих, хто пропонує дешевше. Навіть якщо розуміють, що це не надійний постачальник або виробник. Бо якщо на тендері стоїть дві пропозиції, одна з яких дешевша і завідомо провальна, а друга дорожча і надійна, а державні органи купили у тих, хто дорожче, до них прийдуть ДБР та СБУ і «всі, хто тільки можна із зайвими питаннями та звинуваченнями».

«Але такий закон. Наш герой Родзинський вчинив саме так. Двічі запропонував дешевші за інші грілки і двічі взяв тендер та провалив його», — зазначає Кирієнко.

Пропозиція змінити механізм закупівель

За словами журналістки, у Громадській Раді при Міністерстві оборони вже давно пропонують новий механізм, щоб змінити процедуру закупівель. Не монополізувати ринок, тобто не купувати всю партію у одного виробника, а розбити її на кілька компаній.

«Так всі компанії працюватимуть і отримуватимуть дохід. По-друге, зменшиться ризики, якщо одна з компаній протермінує поставки, є інша, яка її підстрахує», — пояснює Кирієнко.

Позиція Анатолія Родзинського

Що каже сам фігурант скандалу Анатолій Родзинський. Він напередодні у Фейсбук оприлюднив свою позицію.

Отже його перший аргумент. Зрив поставок стався через задовгі терміни підписання контракту з боку АОЗ.

«Та і саме замовлення було аж під зиму, що в принципі унеможливлювало його виконання вчасно. Але ж чому тоді він цей контракт підписував?», — коментує його заяву журналістка.

Аргумент другий. Виготовлення грілок відбувалася вперше в Україні, щоправда із комплектуючих з Китаю. А через перебої зі світлом підприємства мали простій, що вплинуло на замовлення.

«Але чому тоді Родзинський не подав своє підприємство як критичну інфраструктуру? Адже відомо, що таким не відключають світло. Ну і третє — йде мова про те, що він збив маржу аж 500% конкурентам і зекономив державі 14 мільйонів гривень. Це, звичайно, сухі цифри, але факти, які послідували за цим зривом поставок, інші», — зазначає Кирієнко.

Ціна обморожень і компенсації

За її даними, збита маржа і економія для держави одних грошей переросла в витрати точно більше за 14 мільйонів. Бо через відсутність грілок солдати отримують обмороження і подекуди ампутації. А виплата за одного пораненого може сягнути й одного мільйона гривень.

«Третє, контракт був підписаний за пізно, аж в жовтні і під зиму. Тут м’яч на полі АОЗ», — каже Кирієнко.

Подвійний удар: не отримали ні держава, ні волонтери

Вона зауважує, що армія від цього контракту постраждала двічі, бо не отримала поставок грілок ні від держави, ні від волонтерів, які теж замовили ці вироби у компанії «Мамо».

А тепер представники компанії не виходять на зв’язок, так кажуть самі волонтери.

Висновок

«В ось у мене в руках грілки по 6 гривень за штуку, які волонтери контейнером притягли за кордону. Зокрема Ольга Куракіна закупила їх в Китаю. Не те, щоб я лобіювала цю продукцію, але цими грілками користуємося ми, журналісти ТСН, коли працюємо на вулиці в люті морози», — розповідає Кирієнко.

Вона риторично запитує, чому держава не могла підстрахуватися і замовити у різних продавців такі грілки, як пропонує громадська рада при Міністерстві оборони. Тоді хоча б хоч якась продукція опинилася на фронті.

«Бо коли ми кажемо, „так нам дуже холодно цієї зими в нашому домі, але воїнам на фронті ще холодніше“. Дуже би хотілося, аби це були не просто слова, а вони були підтверджені діями, що держава все ж піклується про наших воїнів і завідомо думає про контракти, які укладає монополізуючи цей ринок», — підсумувала Юлія Кирієнко.

Раніше ми писали, що Запорізький обласний ТЦК планував витратити понад 333 млн грн на авіаперевезення.