Які укриття найбезпечніші: експерт розповів, де краще ховатись від ракетних ударів

В умовах регулярних повітряних ударів та щільної міської забудови Києва жителям спальних та центральних районів буває важко зорієнтуватися, яке саме сховище здатне гарантувати реальну безпеку. Попри те, що на офіційних цифрових картах міста значаться сотні адрес найпростіших сховищ, їхній технічний та побутовий стан змушує людей ризикувати життям і залишатися вдома.

Керівник Центру корпоративної безпеки «Автоном Клуб» та експерт із безпеки Ігор Молодан в інтерв'ю ТСН.ua дав чіткі поради щодо того, які об'єкти в Києві є найнадійнішими для захисту, а також назвав головну причину, чому містяни масово ігнорують будинкові підвали.

Де ховатися найбезпечніше: рекомендації фахівця

Експерт зазначає, що основна частина населення Києва мешкає у вже забудованих та густонаселених районах, де зведення нових капітальних бомбосховищ є практично неможливим. За таких умов Ігор Молодан радить містянам не покладатися на звичайні підвали старого фонду, а обирати великі підземні інженерні об'єкти, якщо вони розташовані поруч.

До переліку найнадійніших цивільних сховищ у столиці експерт зараховує:

• підземні станції Київського метрополітену;

• підземні паркінги (зокрема у новобудовах та великих торгово-офісних центрах);

• заглиблені пішохідні переходи;

• підземні торговельні центри, якщо такі є поруч.

«Ці укриття для людей найнадійніші. Але повторюся, що проблема Києва не у недостатній кількості укриттів, а саме у необлаштованості вже наявних найпростіших укриттів. Це — головна проблема», — наголошує Ігор Молодан.

Зачинені двері та захаращеність: укриття, про які забули

Керівник Центру корпоративної безпеки переконаний: якщо сьогодні влаштувати реальну перевірку та пройтися за випадковими адресами укриттів, які офіційно внесені до загальноміського переліку та нанесені на мапу, то результати будуть незадовільними. Значна частина цих приміщень виявиться або наглухо зачиненою під час тривоги, або вщент захаращеною будівельним та побутовим сміттям.

Окремим, але чи не найважливішим фактором повної непридатності більшості будинкових підвалів є абсолютна відсутність базових санітарно-гігієнічних умов. У переважній більшості найпростіших сховищ Києва немає навіть найпримітивнішого туалету чи підключення до водопостачання та каналізації.

«У більшості немає навіть туалету. А, до речі, вбиральні мають бути у кожному укритті, бо час перебування в них — до 48 годин. Стільки часу люди не витримають без вбиральні. Тому люди туди і не йдуть», — підсумовує Ігор Молодан.

Відсутність елементарної вентиляції, бруд та неможливість задовольнити базові фізіологічні потреби під час тривалого укриття (наприклад, під час кількагодинних нічних атак) зводять нанівець усі заклики ховатися у підвалах. Саме тому кияни свідомо обирають або залишатися у власних квартирах за правилом «двох стін», або попри небезпеку уламків бігти до найближчої станції метро чи великого підземного паркінгу, де створені мінімальні умови для перебування людей.

Більше читайте у матеріалі: Чому у Києві не вистачає укриттів: експерт назвав топ-5 безпечних місць під час обстрілів і головну проблему