Правда про Бахмут, втрати окупантів і порятунок дитини: відверте інтерв'ю військового хірурга "Данте" (фото і відео)

Правда про Бахмут, втрати окупантів і порятунок дитини: відверте інтерв'ю військового хірурга "Данте" (фото і відео)

Фото: ТСН.ua

Одного разу росіяни скерували 7 дронів на команду медиків, коли вони забирали поранених з "нуля", розповідає "Данте".

Дмитро Андрощук на позивний "Данте" – військовий судинний хірург, який не лише рятує інших, а й навчає цього. Він був керівником найбільшої в Україні структурської групи "44-го Навчального центру" з тактичної медицини та домедичної підготовки. Після повномасштабного вторгнення став начмедом добровольчого батальйону "Госпітальєри", паралельно працює як старший офіцер групи на польовому стабілізаційному пункті, а від вересня мобілізувався до ЗСУ як судинний хірург.

Його боротьба, як і мільйонів українців, розпочалася ще 9 років тому. 2014 року Дмитро брав участь у Революції Гідності, де зазнав уламкового поранення, згодом їздив на схід як медик-доброволець. Нині ж Дмитро переконаний, що "це не та війна, яку наша країна повинна відховатися незрозуміло де".

Про Бахмут, втрати окупантів, фішки в роботі і порятунок маленької дівчинки військовий хірург Дмитро Андрощук розповів в інтерв’ю ТСН.ua.

Де і як рятує бійців

Дмитро щодня рятує десятки життів. Зізнається, що його мотивація – це якнайшвидша наша перемога, тож робить максимально все, щоб її наблизити.

"Розумію, що в мене немає іншого варіанту. Якщо Росія перемагає, мені особливих варіантів вижити у всьому цьому не буде, як і для моїх рідних і близьких", – каже медик.

Надає допомогу Дмитро у стабілізаційному пункті, куди привозять поранених, якщо від "нуля" до госпіталя їхати кілька годин. Пояснює, що важкі пацієнти можуть не витримати довгої дистанції, тож він разом зі своєю командою робить усе можливе, щоб поранені могли живими доїхати до лікарні чи шпиталю.

"Мінімальні хірургічно-анастезіологічні речі, які можуть зберегти життя. Від нас до шпиталю ще годину їхати. І за цю годину всі ці нестабільні поранені могли б загинути", – зауважує військовий медик.

Раніше "Данте" евакуйовував поранених з-під обстрілів, але пояснює, що саме на етапі стабпункту почувається найбільш корисним і ефективним.

"Я розумію, що це не та війна, яку наша країна повинна відсидітися, відховатися незрозуміло де", – додає він.

Через медиків проходять життєві історії пацієнтів, каже "Данте"

За останній рік лікар-хірург попрацював на різних стабпунктах, і умови кардинально відрізнялися. Пригадує, що доводилося рятувати бійців навіть у приміщенні, де не було нічого, окрім трьох металевих столів.

Траплялося, що надавали допомогу з ліхтариками, бо не було ані світла, ані генераторів. Але зізнається, що працювали й у хороших умовах з усім необхідним, і навіть зі Starlink.

Зараз же, каже, порівнюючи з іншими напрямками, має доволі задовільні умови. На підтвердження цього в розмові з нами демонструє свою операційну кімнату, де медики стабілізують тяжкопоранених. Там стоять ліжка з термоковдрами, апарат УЗД та інші установки й необхідні медпрепарати для порятунку бійців.

"Тут, я б назвав, лакшері умови. Ми принесли електробойлер, і навіть є тепла вода. Світло тут є зараз. Часто зникає, але у нас є генератор. Принаймні наша операційна забезпечена світлом. Інколи були проблеми з генератором, з ліхтариками, звісно, працювали, не без цього", – ділиться Дмитро.

Один зі стабпунктів, де "Данте" надавав допомогу пораненим

Говорячи про вільний час, каже, якщо він і з’являється – медики намагаються відпочити. Уночі ж, розповідає, сон дуже нестабільний – за ніч може бути година сну, перервана по 20 хвилин між пораненими.

"Інколи можемо 3-4 години спати. Але зазвичай роботи більше саме вночі, а найбільше ми спимо вранці", – описує свої будні Дмитро.

Чи часто каже бійцям, що вони "народилися в сорочці"

Медик розповідає, що траплялося чимало випадків, коли бійці зазнавали таких поранень, що, здавалося, шансів вижити у них немає, але хлопці обходилися мінімальними травмами. За словами "Данте", інколи йому навіть здається, що над нашими військовими "витають ангели-охоронці".

"Було, що мені привезли двох поранених, дуже подібні один на одного. Першому куля прилетіла і застрягла у вилиці, а іншому – в тій же ділянці прилетів і застряг уламок. Дуже часто буває таке, що уламок прошиває руку чи ногу і не зачіпає жодної судини чи кістки. І реально думаю, що народився в сорочці, тому що таке поранення, у такій локації, що навіть і турнікет би не допоміг. Таких багато", – розповідає медик.

Умови, в яких рятують бійців, кардинально різні на кожному стабпункті, каже Дмитро / Фото: Дмитро Андрощук

Водночас він акцентує, що так щастить не всім. До прикладу, в день розмови з нами до стабпункту Дмитра евакуйовували з "нуля" трьох військових з однаковим типом поранення – у грудну клітку, але в той час, як двоє вижили, одного через значну крововтрату довезти не вдалося.

"Скільки з тих, що отримали таке ж поранення, але на 2 мм вліво-вправо і з перерваною судиною, з якою вони стекли на полі болю?.." – зауважує він.

Правда про Бахмут

Останні ж 5 місяців медик перебував під Бахмутом і каже, що це – дійсно важкий напрямок. Але наголошує, що так було завжди, а не останні тижні чи місяці. Причина в тому, за його словами, що росіяни кидають туди не якихось непідготовлених мобілізованих, які втікають, кидаючи зброю, а професійних контрактників, "вагнерівців", які чітко знали, що йдуть убивати.

"Мені особисто трішки дивно і саркастично смішно те, як останнім часом у Мережі почали роздувати "О Боже, на Бахмуті такий жах твориться. Як тут все жахливо!". Це було постійно. Чому тільки зараз почали голосити? Тут завжди був важкий напрямок", – зауважує бойовий медик.

Раніше "Данте" евакуйовував поранених з-під обстрілів на передовій / Фото: Дмитро Андрощук

Втім, він все ж погоджується, що з російського боку зустрічаються і так звані "заробітчани", які пішли на війну лише заради грошей.

"Були контрактники, які пішли на цю війну, бо, як сказали, залишалося пів року до пенсії. І він вирішив ці пів року добути в армії, а потім зіскочити. А його і зачепило, добув пенсію, називається", – розповідає, жартуючи, Дмитро.

Водночас попри все, у Бахмуті окупанти зазнають колосальних втрат і навіть не намагаються врятувати своїх же поранених солдат. "Данте" каже, що так окупантам легше брехати, чому насправді їм довелося відступати.

"Кожен невдалий їхній штурм – це означає, що у них більшість тих, хто штурмував, полягли від куль наших захисників. І як показує практика, вони не намагаються особливо рятувати своїх солдатів. У більшості випадків вони їх кидають просто на полі бою і відступають на позиції. Їм простіше цих поранених покинути, розказати різні міфи, а не те, що йшло 100 осіб, а, умовно, 10 людей в окопі покрошило половину цієї сотні", – пояснює військовий медик.

Про атаки росіян на медиків

Окупанти безжалісно атакують і медиків, які є для ворога пріоритетом номер один. Так, наприклад, під час однієї з евакуацій пораненого росіяни обстріляли з міномета двох медиків. Військовому вдалося вижити, медики, на жаль, загинули.

Також військовий хірург розповів ще одну історію, яка вкотре доводить цинізм російських військ. Після обстрілу українських позицій окупанти спеціально вичекали групу "Госпітальєрів" і підступно атакували їх ударними безпілотниками. Дмитро каже, що медики тоді ледь не загинули, він отримав контузію.

"Вони дочекалися, коли приїхали медики, і по нам сипонули ще штук 7 ударних безпілотників. Саме в момент, коли медики вантажили цих поранених, надавали їм допомогу. Мене контузило", – зазначає "Данте".

Медики під час обстрілу росіян опинилися в епіцентрі атаки

Медики під час обстрілу росіян опинилися в епіцентрі атаки

Загалом же через атаки росіян від початку повномасштабного вторгнення Дмитро вже отримав дві контузії, остання –з уламковим пораненням. Нещодавно окупанти з артилерії і "градів" обстріляли стабілізаційний пункт, де працював бойовий медик.

Пригадує, що через потужний обстріл вони вирішили йти до укриття. Саме цієї миті по будівлі був "приліт", повилітали вікна і скло з дверей, уламки летіли навкруги. "Данте", на щастя, встиг закрити обличчя, але йому поранило руку – прилетіли два шматки скла.

Стабпункт після чергового обстрілу росіян. Тут Дмитро зазнав поранення

Кілька реанімобілів згоріли через обстріли росіян

Кілька реанімобілів згоріли через обстріли росіян

Фішки в роботі

Військовий хірург розповідає, що ефективно рятувати життя інших йому вдається завдяки холодному розуму і відстороненню від тих ситуацій та історій, які проходять через нього щодня. Пояснює, якщо не навчитися цього робити і дати волю емоціям, можна втратити контроль за своїми діями.

"Через нас проходять не люди, через нас проходять не пацієнти, через нас проходять життєві історії, зламані долі, біль, відчай, втрати, вогонь і полум’я в їхніх головах. Вони це все передають нам. І ми чуємо ці всі історії, і ми проживаємо їх. Якщо не відсторонюватися від цього, це може дуже сильно впливати на психіку у військових лікарів", – констатував медик.

Військові медики щодня переживають людське горе / Фото: Дмитро Андрощук

Також серед фішок, які йому суттєво допомагають у роботі з пораненими, є: спеціальні магніти, якими можна з ран діставати уламки, апарат УЗД, ножиці Leatherman, котрими медик постійно зрізає одяг для визначення місця поранення, термоковдри, які дозволяють зігрівати пацієнтів, адже щойно людина охолоджується, температура тіла падає і кровотеча взагалі не зупиняється.

"Мені з Данії передали такі підігрівачі для інфузій, щоб препарати, які ми впливаємо в організм, вони проходять через такий блочок, який нагріває їх. І таким чином організм отримує теплий розчин і він не переохолоджується. Теплі розчини вирішують дуже багато в плані виживання цих поранених", – ділиться досвідом військовий хірург "Данте".

Термоковдри є важливим елементом для порятунку бійців

Порятунок 8-річної дівчинки

Крім військових, Дмитро мав досвід роботи і з цивільним населенням, і навіть одного разу на Донеччині врятував 8-річну дівчинку. Дитина допомагала по господарству батькам, коли прилетіла російська міна, і уламком скла їй пошкодило руку. До медиків її приніс батько, який благав врятувати доньку. Дмитро зауважує, що тато ще до надання професійної допомоги дуже правильно вчинив: він грамотно наклав пов’язку, яка зупинила кровотечу.

"Я ніколи не забуду ту маленьку дівчинку, принцесу. Мені дали цю дитину, і я вирішив врятувати їй судину. На польовому стабпункті провів цю судинну операцію. Найскладніше – це наприкінці відпустити пальці. Вся команда завмерла, чи буде пульсація, чи не витікає кров, але пішла судинна пульсація. Видихнули", – ділиться спогадами Дмитро.

Увага! Фото може негативно впливати на психіку! 18+

Дмитро врятував 8-річну дівчинку, якій уламком поранило руку / Фото: Дмитро Андрощук
Дівчинці надали допомогу просто у польовому стабпункті / Фото: Дмитро Андрощук

Медик каже, що дівчинка приходила протягом тижня до них на перев’язки, і уже в останній день вона на знак подяки зробила досить чутливий подарунок своєму рятівникові:

"Малишка подарувала мені ікону святого Миколая. Останній день, коли я мав її відпускати, ми вже розпрощалися, а бабуся їй: "Ти нічого не забула?". І вона побігла, принесла ікону: "Це вам".

Дмитро зізнається, що для нього це дуже близький подарунок. І ця ікона зараз стоїть у нього вдома на чільному місці.

"Я взагалі дуже запам’ятав цю дитину, бо я за неї дуже переживав, страшенно. Це дуже маленькі судини, і ділянка така. Відновити цей кровотік було дуже важливо, щоб її рука функціонувала", – розповідає із трепетом лікар.

Про вплив пропаганди РФ на населення

Утім, розповідаючи про свій досвід, Дмитро зауважує, що не всі пацієнти вдячні йому. Хірург звернув увагу на те, що через російську пропаганду і брехню, яку Кремль роками насаджував людям, частина населення сходу налаштована негативно до медиків, а місцями – агресивно.

Він каже, що ще від початку російсько-української війни, перебуваючи у прифронтових містах, у нього було відчуття, наче хтось постійно дивиться йому у спину.

"Якась агресія. Трапляється багато людей, коли надаєш їм допомогу, вони негатив свій спрямовують на тебе, а не на тих, хто їх поранив. Часто, коли ми надаємо допомогу цивільному населенню, навіть по тому, як вони поводяться на операційному столі, видно, хто із них проукраїнський, а хто проросійський: як вони висловлюються, що вони говорять під медичними препаратами, коли їм дають знеболення. Так чи інакше, це наше населення, якому ми надаємо допомогу", – зазначає медик.

На його думку, якщо території, які росіяни незаконно захопили, відвоювати можливо, то "відвоювати мізки людей дуже складно".

"Це як намагатися змінити фундамент на уже збудованому будинку… Уявіть, як людина, яка все життя вірила в пропаганду, реально зрозуміє наслідки, осягне, скільки дітей, цивільного населення було замордовано через проросійську політику в регіонах. Та з глузду з’їде", – висловлює думку військовий хірург.

Обов'язок військових – врятувати життя інших / Фото: Дмитро Андрощук

Про стан військових після фронту

Щодо військових "Данте" зауважує, що вони захищають нашу Батьківщину у вкрай важких умовах, і є певна частина з психоемоційним стресом. Це тимчасові розлади, і до цього треба ставитися з розумінням, каже медик.

"Хлопці, які до нас надходять, вони надходять із пекла. Там незрозуміло, які умови. Незрозуміло, як багато з них за ці 9 місяців не були вдома жодного разу. Тому їх треба всіх розуміти і працювати одразу, як психолог. Тимчасові розлади – це нормально. Головне – ці моменти проліковувати і звертатися до спеціалістів, не замовчувати свої травми. Тоді все минає в міру того, як людина лікується", – пояснює військовий хірург.

Евакуація військових / Фото: Дмитро Андрощук

Поради цивільним

Дмитро вважає, що зараз Україна значно краще підготовлена до війни і, за його словами, "на голову вище від того, що було в 14-му році". Як громадянам країни, яка воює вже 9-й рік, лікар-хірург радить неодмінно пройти курси невідкладної домедичної допомоги й навчитися користуватися зброєю.

"Прилетіти може будь-де, і ці знання потрібні не для загально розвитку, а це життєво необхідні речі. Як я вважаю, життєво необхідно для країни, яка воює, вміти користуватися зброєю. Як мінімум, розуміти, що таке зброя, і розуміти, як вона стріляє, як її доглядати, – рекомендує українцям бойовий медик і додає, – мені дуже подобається, як говорять багато військових: "Навчайтеся". У вас в тилу є час навчатися".

Особливо важливо навчитися медицини громадянам, які планують долучитися до медиків на фронті, адже в їхніх руках – життя людей.

Дмитро свого часу очолив найбільший в Україні тренінговий центр з тактичної медицини та домедичної підготовки

Нагадаємо, парамедикиня Орися розповіла про те, як працюють і в яких умовах живуть "госпітальєри", що найважче у війні і що мотивує її. Відверту історію читайте тут.

Також своєю історією поділилася 25-річна парамедикиня Катерина, яка під ворожими кулями рятує життя інших ціною власного. Щира розповідь "госпітальєрки" Катерини Галушки про біль втрат, страхи і виклики та гендерні стереотипи на війні доступна за цим посиланням.

Читайте також:

Герої: ексклюзивні історії з Бахмута, від яких холоне кров

Герої: ексклюзивні історії з Бахмута, від яких холоне кров

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Війна Росії проти України
Наступна публікація