Киянин Іван Іванцов опікувався музейними цінностями української столиці і був затриманий гестапо просто на роботі.
Серед тисяч загиблих у Бабиному Яру був історик Іван Іванцов, який опікувався музеями Києва під час окупації нацистами. Чоловіка забрали з роботи гестапівці і після того його ніхто не бачив. Український історик, учений, інтелігент - чому він опинився на конвеєрі смерті, хоча й не був євреєм?
Про це йдеться 29 вересня у сюжеті ТСН.19:30.
Відомо, що 29-30 вересня 1941року в Києві відбулися наймасовіші розстріли цивільного населення під час Другої світової війни. За два дні нацисти вбили майже 34 тисячі євреїв. Проте документальних доказів цього - обмаль.
У кіноархівах збереглися лише декілька кадрів, на яких колона євреїв йде в бік Бабиного Яру, після чого нацисти вже перебирають їхні речі. Проте жодного кадру самих розстрілів не задокументовано. Фахівці кажуть, що нацисти свідомо не фіксували свої злочини.
Євреям гітлерівці наказали зібратися на розі вулиць Мельникова та Дегтярівської. Із собою вони мусили взяти документи, гроші й цінні речі. Тоді вони ще не знали, що їм доведеться пройти останню дорогу смерті — до Бабиного Яру.
Але жертвами злочину нацистів були не тільки євреї. Щоби звільнити місце під шпиталь для поранених солдатів, нацисти вбивали навіть психічнохворих пацієнтів Павлівської лікарні - понад вісімсот людей.
У тому ж Бабиному Яру, крім євреїв, розстрілювали ромів, радянських військовополонених, комуністів, націоналістів та українську інтелігенцію, до якої належав історик, археолог та патріот Іван Іванцов.
Його донька Галина згадує, що в окупованому Києві батько був музейним інспектором та рятував від німців культурні цінності. “Тато вирішив, що він буде перешкоджати німцям вивозити картини”, - каже вона.
Івана Іванцова ніхто з рідних не бачив після 31 жовтня 1941 року, коли він не повернувся додому з роботи, звідки його забрали гестапівці. Донька каже, що і родичі, і сусіди відмовлялися повірити, що його розстріляли, не могли уявити, в чому він провинився.
Усе своє життя Галина по крихтах збирала інформацію про батька. Тепер пошуки продовжує її онук — Дмитро Шестак.
В архівах педагогічного університету імені Драгоманова, де Іван Іванцов викладав до війни, його посаду зазначено як “в.о. доцента, історія СРСР”. Але основною його діяльністю була археологія. Його правнук розшукав рукопис його останньої праці, написаної за кілька місяців до зникнення - про стародавній Київ. Опублікувати її Іванцов уже не встиг.
“Я ніколи не цікавився, якою мовою він готувався до друку в ті роки. Виявилося, що він в житті завжди був україномовним”, - зазначив правнук науковця.
У Державному архіві серед документів, які залишилися від окупантів, у переліку музейних цінностей, які готували до вивезення, вдалося розшукати службову записку, яка проливає світло на причини розстрілу науковця. Якийсь Шмідт у цьому документі звітує, що допитував Іванцова про музеї Києва. Записка датована 31 жовтня 1941 року. Унизу дописано "за словами Багазія, ймовірно, комуніст".
Як пригадують рідні Іванцова, прізвище його керівника було саме Багазій. Але чи справді він був донощиком і якими були мотиви такого доносу - достеменно невідомо.
Теперішня будівля Служби безпеки України на вулиці Володимирівській використовувалася в роки нацистської окупації для гестапо. Тут у катівнях утримували в’язнів. На одному із давніх фото із цих приміщень видно написи заарештованих, серед яких — прізвище Іванцова. Ці написи виявили уже після відступу нацистів, але тепер розшукати фамілію історика тут не вдається.
Історикиня Тетяна Пастушенко каже, що, відступаючи з Києва, нацисти знищили фактично всі докази своїх злочинів. Про те, що насправді тоді коїлося, відомо здебільшого зі слів самовидців. За її словами, майже сто тисяч людей нацисти розстріляли за понад два роки окупації Києва. Скільки серед них було українців – досі невідомо.
“Очевидно, що слідство було дуже швидким і його моментально розстріляли. У гестапо було два варіанта – або відпустити або розстріляти в Бабиному Яру”, - каже вона.
Найпевніше, саме тут і закінчив життя український науковець, історик та охоронець музейних цінностей Києва Іван Іванцов.
