Кінець українській ГТС: як Байден дозволив Путіну виграти енергетичну "війну"

Кінець українській ГТС: як Байден дозволив Путіну виграти енергетичну "війну"

ТСН.ua

Відмова від санкцій проти "Північного потоку-2" ще більше розколе Євросоюз і НАТО, та зробить Росію ще більш агресивною.

Адміністрація Байдена не запроваджуватиме санкції проти швейцарської компанії, яка відповідає за будівництво "Північного потоку-2", та її керівника. Це дає зелене світло добудові російського газогону. У Держдепі пояснили, що це цілком відповідає національним інтересам Сполучених Штатів. Рішення Вашингтону збіглося з першою зустріччю держсекретаря Ентоні Блінкена з очільником російського МЗС Сергієм Лавровим у Рейк'явіку, що мала на меті підготувати ґрунт до саміту Джо Байдена з Володимиром Путіним 16 червня в Женеві.

Але пояснення Білого дому не влаштували конгресменів. Ба більше, рішення не санкціонувати російську газову трубу спричинило справжню політичну турбулентність на Капітолійському пагорбі. Лютують як республіканці, так і демократи, говорячи, що Байден зробив подарунок Путіну. Дехто взагалі вбачає в цьому приховане повернення до горезвісного перезавантаження відносин із Росією. Проте проблема, на думку міжнародних аналітиків, набагато глибша, ніж здається на перший погляд. Від добудови "Північного потоку-2" постраждає не тільки Україна. Похитнеться єдність самого Євросоюзу і довіра окремих його членів до Сполучених Штатів.

ТСН.ua розбирався, навіщо Байден називає Путіна "вбивцею", а потім вирішує не санкціонувати "Північний потік-2", і до чого в разі найгіршого сценарію готуватися Україні.

Велика геополітика

Сполучені Штати офіційно відмовилися поховати "Північний потік-2", що вже збудований на 95%, на дні Балтійського моря. Ці новини викликали бурхливу реакцію в Україні. Але чимось сенсаційним це не є.

Ще на початку лютого, коли Джо Байден тільки-но перетнув поріг Білого дому, німецькі ЗМІ зарясніли повідомленнями, що Берлін пропонує Вашингтону пакетну угоду. З одного боку вона передбачала не накладання нових американських санкцій в обмін на залізобетонні гарантії транзиту російського газу в Європу через українську ГТС, аж до повної зупинки експлуатації труби у разі, наприклад, агресивної поведінки РФ.

Ба більше, джерела ТСН.ua в українських дипломатичних колах зазначають, що Берлін також пропонував Вашингтону збільшити фінансову підтримку Києва. Йдеться як про об’ємний пакет фінансової допомоги, так і інвестиції у водневу енергетику. Ще у березні німецька преса писала, що через українську ГТС можна транспортувати водень. І це начебто допоможе ЄС зменшити викиди. А провідну роль в амбітному проєкті з українського боку мав відіграти "ДТЕК" олігарха Ріната Ахметова. Проте Київ відмовився, залишившись без гарантій як з боку США, так і Берліна.

З іншого боку, як стало відомо зовсім нещодавно, відмова США санкціонувати "Північний потік-2" дивним чином збіглася з відмовою Євросоюзу від великої інвестиційної угоди з Китаєм. Після семи років довгих переговорів, її укладення в грудні 2020 року, коли Сполучені Штати були заглиблені в період передачі влади від Трампа до Байдена, минуло досить непомітно. З огляду на заяви Байдена про те, що Китай є головним конкурентом США, було б доволі необачно з його боку дозволити Брюсселю та Пекіну ратифікувати амбітну інвестиційну угоду, яка б надала КНР доступ до європейських технологій.

Що втрачає Україна

Гучної позиції Офісу президента чи Кабінету міністрів не чути, крім заяви Володимира Зеленського, що зняття санкцій із "Північного потоку-2" стане "особистим програшем США та президента Байдена". Лише Верховна Рада проголосувала звернення до Конгресу США, висловивши стурбованість щодо незапровадження санкцій проти швейцарської Nord Stream 2 AG, якою повністю володіє "Газпром", та її керівника Матіаса Варніга (друг Путіна, який фігурує у фільмі Олексія Навального "Палац для Путіна").

У зверненні висловлюється стурбованість щодо доповіді Конгресу, де відсутні відповідні санкції. Проте, за словами деяких українських дипломатів, ця травнева доповідь готувалася без консультацій з Україною, хоча ще в лютому такий діалог був. Деякі поінформовані джерела ТСН.ua пов’язують це з наступом на реформу корпоративного управління – зміною керівника та наглядової ради "Нафтогазу".

Інші – з діями Кремля. Мовляв, Володимир Путін навмисне стягнув ледь не всю свою зброю та війська до українських кордонів, щоб виторгувати у Байдена незапровадження санкцій проти "Північного потоку-2". Частка правди в цьому є. Саме таку мету в діях Кремля вбачали майже всі українські та міжнародні аналітики. Проте нам від цього не легше.

Так, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба може говорити, що "ніщо не програно, поки гра не завершилася". Тобто, теоретично ми ще можемо поборотися за те, щоб "Північний потік-2" був зрештою похований на дні морському. Але станом на зараз це малоймовірно, та й залежить від багатьох факторів.

Умови транзиту російського газу через українську ГТС до Європи регулюються відповідною угодою. Про неї Зеленський і Путін домовилися під час поки що єдиної їхньої особистої зустрічі на саміті нормандської четвірки в Парижі 2019 року. За місяць угода терміном на 5 років була підписана. Тобто, Москва зобов’язана прокачувати свій газ українською ГТС до 2025 року.

Але ніхто не заважає "Газпрому" розіграти сцену з фейковою несправністю труби та необхідністю зупинки транзиту через українську ГТС. За такого сценарію Україна втрачатиме 3 млрд грн щорічно, наражаючись на ризик повномасштабної російської військової агресії. Плюс це одразу ж призведе до здорожчання природного газу для України. Оскільки одна справа, коли ми маємо доступ до віртуального реверсу, а зовсім інша – коли купуватимемо газ у європейських постачальників, переплачуючи за транспортування. Ну а частина нашої ГТС перетвориться на металобрухт.  

Відмотати назад

На Капітолійському пагорбі справжній переполох. Як республіканці, так і демократи кажуть, що відмова від санкцій проти "Північного потоку-2" – це поступка Москві, що суперечить словам Байдена про Путіна "вбивцю" і про те, що, на відміну від Трампа, він вестиме жорстку політику щодо Росії. Конгресмен-республіканець Білл Джонсон заявив, що, до всього іншого, - це подарунок Путіну напередодні саміту 16 червня в Женеві.

"Цей крок прямо суперечить заявам держсекретаря Блінкена під час слухань про його затвердження (на посаді - Авт.). Тоді він сказав, що має намір зробити все, що можливо, щоб не допустити завершення "Північного потоку-2". Але цей крок адміністрації Байдена гарантує, що "Північний потік-2" буде добудований", - вважає інший конгресмен-республіканець Енді Барр.

Голова Комітету Сенату з міжнародних відносин, демократ Боб Менендес вважає, що таке рішення адміністрації Байдена створює непевність у багатьох кутках Європи та підірве зусилля США з протистояння російській агресії.

За законом про захист енергетичної безпеки Європи (PEESA), кожні 90 днів Держдепартамент має подавати до Конгресу нові санкційні списки. Тому в теорії після очної зустрічі Байдена з Путіним у Женеві милість може змінитися на гнів, і наприкінці серпня, коли Росія майже добудує "Північний потік-2", Сполучені Штати таки остаточно його санкціонують.

Наразі ж це тільки здогадки. Своє рішення Адміністрація Байдена вже ухвалила. Публічно все це підноситься, як спроба налагодити зіпсовані Трампом відносини з Німеччиною. Проте постраждає від такого недалекоглядного рішення не тільки Україна. Свого часу Італії довелося відмовитися від "Південного потоку", в якому також брали участь Болгарія, Австрія, Угорщина, Греція, Сербія, Словенія та Хорватія. Після анексії Росією Криму та військової інтервенції на Донбас, російську газову трубу в Болгарії просто розібрали.

За вісім років потому нічого не змінилося. Росія досі окуповує Крим і вбиває українців на Донбасі. Тоді чому в 2014 році Італії заборонили будувати "Південний потік", а для Німеччини зараз роблять виключення? Та й зміцнення трансатлантичної єдності, яке буцімто принесе відмова від санкцій проти "Північного потоку-2", досить сумнівна. Адже НАТО в Європі складається не з одних лише Німеччини та Франції. Добудова "Північного потоку-2" боляче вдарить по Польщі та країнам Балтії, що вб’є ще один цвях у єдність союзників.  

"Північний потік-2" загрожує перетворитися на енергетичну зброю РФ

"Північний потік-2" загрожує перетворитися на енергетичну зброю РФ
Наступна публікація