"Королівське життя": бабуся з 4 онуками 12 років прожили у гуртожитку — родину шокував несподіваний подарунок

У місті Гадяч на Полтавщині багатодітна родина переселенців із Дебальцевого, яка тривалий час жила у тісному гуртожитку, отримала в подарунок великий сучасний будинок. Його зводили протягом кількох років за активної підтримки військових. Дві сестрички і два братики, яких літня бабуся виховує повністю самотужки, вперше у житті переступили поріг власної хати.

Про це йдеться у сюжеті кореспондента ТСН Руслана Ярмолюка.

Родині зробили несподіваний подарунок: реакція

Бабуся Тетяна від такого подарунка відверто розгублена. Онуки спочатку просто мовчать. Ніхто з дітей у перші хвилини не може до кінця збагнути, що вони відтепер мають свій власний просторий дім і у кожного з них будуть свої окремі кімнати.

Тетяна Дерунець, переселенка: «Ця кімната на двох дівчаток або хлопчиків. Окремий стіл кожному, над кожним ліжком своя лампочка. Ой, лишенько, та тут ще й шафа для кожного передбачена — ну це ж просто прям королівське життя!».

Бабуся і троє онуків уперше переступають поріг свого новозбудованого будинку. Четверта онука — 18-річна Соня — зараз відсутня на святі, оскільки поїхала на літо до Великої Британії.

Маргарита Дерунець, 14-річна переселенка: «Я взагалі ніколи не думала, що у нас колись буде свій власний дім. Я була впевнена, що ми так і залишимося назавжди жити в гуртожитку».

Маргариті зараз 14 років. Вона була зовсім маленькою у родині, коли мужня бабуся під обстрілами вивозила її та братів з охопленого вогнем Дебальцевого. Дівчинка згадує: «Нам казали, що постійно стріляли, бомби падали. Тільки-но на домі новий шифер ставили — знов бомби упали. Ми весь час сиділи в підвалі під мінометними обстрілами».

З Дебальцевого родину Дерунців евакуйовували бійці Національної гвардії України вже під гучні вибухи та безперервну ворожу канонаду.

Тетяна Дерунець, бабуся-переселенка: «Ми з собою тоді нічого не брали, бо думали, що це лише на тиждень. Машинка була маленька, туди сіли тільки ми: я, бабуся, та четверо маленьких онуків. Більше вільного місця там просто не було. Ми були переконані, що через тиждень уже повернемося назад додому».

Дитяча мрія про тишу та мирне небо

Архівні кадри 2014 року зафіксували чотирирічного Вадима. Хлопчик тоді самотужки дбайливо збирав свої нечисленні іграшки та книжки, з якими він тікав від війни з рідного міста.

Нині 16-річний Вадим уже успішно закінчив школу і активно готується до вступу до університету. Його майбутній вибір — фінанси та банківська справа, хлопець мріє працювати суворо за обраною спеціальністю. Його головна дитяча мрія повністю збулася — він виріс у абсолютній тиші та мирі, без щоденних вибухів і не ховаючись постійно у сирому підвалі.

Нове життя з чистого аркуша у бабусі Тетяни та чотирьох онуків тоді розпочалося на гостинній Полтавщині. Літня жінка виховує дітей абсолютно сама. Рідна матір просто залишила малюків на неї та назавжди пішла з сім’ї.

Тетяна Дерунець, бабуся-переселенка: «У дітей найперше питання було, коли ми сюди вперше зайшли: "А де тут підвал, якщо раптом щось станеться?". Бо у нашому минулому будинку підвал був просто всередині. А тут він на вулиці розташований. Вони, бідні, питали: "А як же ми туди під обстрілами бігти будемо?"».

Родина 12 років прожила у гуртожитку

2014 року в Гадячі родину переселенців першочергово поселили у гуртожиток та допомогли облаштуватися на перших порах. Згодом родиною опікувався відомий бізнесмен і засновник добровольчого підрозділу «Хартія» Всеволод Кожемяко. Усі фінансові витрати на будівництво нового великого житла для родини він повністю взяв на себе.

Всеволод Кожемяко, бізнесмен, засновник добровольчого підрозділу «Хартія»: «Я свого часу зв’язався з цією родиною і твердо сказав, що я вас заберу. Вони спочатку не дуже мені повірили. І потім усе закрутилося. Я неймовірно радий, що ця родина тоді вчасно виїхала вглиб України. Це було в грудні, а вже в лютому Дебальцеве було повністю окуповане. Я щиро радий тому, що ми зробили. Зараз дивлюся на цих дітей — це виросли чудові, дорослі, свідомі українці, наше справжнє майбутнє».

Сидячи на старому дивані в гуртожитку, бабуся з онуками зі сльозами на очах переглядають архівне відео, зняте 2014 року за кілька днів до їхньої термінової евакуації. Уперше підрослі діти бачать свій колишній дім та рідні вулиці, якими гуляли в дитинстві і які зараз уже майже не впізнають.

Іван Дерунець, переселенець: «Я пам’ятаю, як тоді виходив на подвір’я гуляти, то постійно міцно притискався до стінки. Дуже боявся, що нам прийде кінець».

Тепер Іван уже успішно закінчив 9 класів і вступив на навчання до училища. Разом із сестрами він часто ходив вулицями міста шукати, де саме будується їхній майбутній дім. Адже колись бабуся таємниче сказала їм, що благодійники пообіцяли звести для них власне житло.

Іван Дерунець, переселенець: «Я не знав точної адреси. Як сказала бабуся, ми просто пішли шукати містом. Шукали, шукали і раптом побачили, що десь починає будуватися дерев’яний каркас. І ми одразу серцем подумали, що це, мабуть, і буде наш майбутній будинок».

Нове життя з давніми оберегами

У коридорі їхніх колишніх кімнат у гуртожитку вже стоять зібрані сумки з речами. Цього разу у новий будинок на нове місце проживання ця велика багатодітна родина переїде далеко не з порожніми руками, як це було у трагічному 2014 році.

Іван Дерунець, переселенець: «Цього разу ми веземо багато речей, наш ноутбук і, можливо, якісь улюблені іграшки».

Наймолодша Маргарита не стримує щасливих емоцій. Нарешті у неї з’явилася своя особиста світла кімната, зручні розетки біля ліжка, велика шафа для суконь та простора сучасна кухня.

Маргарита Дерунець, 14-річна переселенка: «Тут просто чудова кухня! Я тепер буду дуже багато готувати для всієї родини, тому що неймовірно люблю це робити. Особливо випікати різні смачні пиріжки з м’ясом».

Вони впевнено прощаються зі своїм важким та травматичним минулим. Прощаються назавжди, в’їжджаючи у новий прекрасний дім свого нового, щасливого життя. Проте переїжджають вони з тими самими духовними оберегами, які врятували їм життя 2014 року.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ДИВІТЬСЯ, як бабуся та ЧЕТВЕРО онуків ОТЕТЕРІЛИ, коли ОТРИМАЛИ у подарунок власний БУДИНОК