Курс долара восени: наскільки ще зміцниться гривня та що буде з валютою до кінця року

Курс долара восени: наскільки ще зміцниться гривня та що буде з валютою до кінця року

ТСН.ua

Гривня продовжує зміцнюватись: якщо Нацбанк її «відпустить» – обуряться експортери, якщо ні – пришвидшиться інфляція.

Наприкінці липня, як і прогнозував ТСН.ua, курс національної валюти перетнув позначку в 27 грн/долар, і вже четвертий тиждень зберігається на рівні 26,6-26,9 грн/долар. «Завдячувати» зміцненню національна валюта має кільком факторам: гарному врожаю, високим цінам на товари українського експорту, виплаті від МВФ у розмірі 2,7 млрд доларів та наростальній швидкості вакцинації населення від COVID-19.

Якщо влітку гривня зазвичай зміцнюється, то від кінця серпня і восени – навпаки, вона послаблюється, а курс долара зростає. На це впливають сезонні фактори, зокрема початок збиральної кампанії (а таким чином – зростання імпорту паливно-мастильних матеріалів) та підготовка до опалювального сезону (збільшення обсягів імпорту газу та іншого палива).

Цьогоріч, як прогнозують експерти, ситуація буде дещо інакшою: зростання курсу валют очікується, але пізніше, ніж зазвичай. Водночас, вересень для української економіки буде надскладним періодом, адже саме на той час випадають пікові виплати міжнародним кредиторам.

Тож ТСН.ua дізнавався, коли курс долара вийде з літнього піке та наскільки він може здешевшати восени.

Чи витримає гривня рекордні виплати західним кредиторам

Економічні аналітики відзначають, що гривня найближчим часом буде зміцнюватись: цьому сприятимуть як ситуативні фактори, так і фундаментальні.

«Зміцнення гривні може тривати принаймні до кінця цього тижня, оскільки у п’ятницю завершується період сплати квартальних податків, для яких експортери продають додаткові обсяги валюти», – прогнозує в коментарі ТСН.ua старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Водночас щодо курсу гривні у вересні прогнози різняться. Тарас Котович прогнозує, що вже наприкінці серпня валюта може збалансуватися на рівні близько 27 грн за долар, а у вересні – ще дещо послабшати.

«Проте особливого ослаблення гривні восени очікувати не варто. Високі ціни на зернові будуть сприяти їхньому експорту та збільшуватимуть пропозицію валюти, тож навіть зі зростанням імпорту валютний ринок буде досить непогано збалансованим», – припускає фахівець.

Президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак в коментарі ТСН.ua прогнозує, що як у вересні, так і у жовтні гривня може навіть продовжити зміцнюватися.

«У вересні могли бути складнощі, адже саме на цей період випадають рекордні виплати за зовнішніми боргами (Україна у вересні мусить сплатити зовнішнім кредиторам близько 2,9 млрд доларів, – ред.). В останні місяці була невизначеність, чи зможе Міністерство фінансів сплатити ці кошти без екстраординарних заходів. Але Україна змогла залучити близько півмільярда доларів через випуск євробондів і 23 серпня має отримати «подарунок» від МВФ у розмірі 2,7 мільярда доларів. Ці кошти мають забезпечити безпроблемне проходження періоду пікових виплат нашим кредиторам», – каже фахівець.

Тарас Козак відзначив, що фундаментальні фактори, що впливають на гривню, досить непогані. Йдеться про гарний врожай та високі експортні ціни. Також фахівець нагадав, що цього року українські трудові мігранти переказали із закордону рекордний обсяг грошей. За даними Нацбанку, за січень-травень 2021 року в Україну надійшло від заробітчан 5,1 млрд доларів, що на 25% більше за перші п’ять місяців минулого року.

«Усе вказує на те, що гривня продовжить зміцнюватись як мінімум до жовтня. Якщо ми пройдемо вересень без серйозних проблем, далі у нас досить легкий період у контексті виплат зовнішнього боргу», – резюмує експерт.

За словами Тараса Козака, єдине що може негативно вплинути на курс валюти – політичні спекуляції щодо падіння золотовалютних резервів на 10% після виплат за зовнішніми борговими зобов’язаннями.

«23 серпня нам надійдуть 2,7 млрд доларів від МВФ і золотовалютні резерви зростуть до 31 з лишком мільярда доларів. Але у вересні, після усіх виплат, вони знову повернуться на рівень трохи більше 28 мільярдів доларів. Якщо на цьому факті будуть спекулювати, гривня може дещо «просісти». А макроекономічних підстав до зміни тренду на зміцнення валюти – немає», – пояснює експерт.

Посилення гривні – втрати експортерів, послаблення – зростання інфляції

Зміцнення гривні у серпні могло б бути суттєвішим, якби Нацбанк утримувався від інтервенцій на міжбанківському ринку. Зокрема, лише 16 серпня центральний банк викупив рекордні 100 мільйонів доларів. Фахівці пояснюють, що без цієї операції курс валюти міг би впасти до 26,5 грн/долар.

Проте настільки низький курс національної валюти – не в інтересах Міністерства фінансів та українських експортерів, які отримують свій прибуток в іноземній валюті, і за низького курсу в гривневому еквіваленті заробляють менше.

«Несировинні експортери від низького курсу страждають, адже тоді експортувати, наприклад, сири чи молочну продукцію дорожче: ціна у валюті стабільна, а в гривнях вони отримують менше. Виходить, що собівартість виробництва в гривні збільшується. Для сировинних експортерів курс не такий важливий – хоча вони й зароблять менше, але оскільки світові ціни на сировину високі, вони зможуть «проковтнути» і курс в 25 грн/долар», – каже Тарас Козак.

Водночас, Нацбанк, хоча й може періодично «згладжувати» різкі стрибки курсу валют, але не може протистояти трендам, приміром, викуповувати більше гривні і тримати курс на рівні 27 грн/долар – це загрожує пришвидшенням інфляції, яка й так у липні сягнула 10,2% у річному вимірі. Простими словами, гривня продовжить знецінюватись, а ціни – зростати.

«Викуповуючи «зайві» долари на міжбанківському ринку, Нацбанк вкидає в економіку свіжонадруковані гривні. Відповідно, в економіці стає більше гривневих коштів. А це, в свою чергу, посилює інфляцію. Тож центробанк зараз в складній ситуації: з одного боку, він має зупиняти посилення гривні, а з іншого – не збільшувати обсяг національної валюти в економіці. А це – два протилежні завдання», – стверджує Тарас Козак.

За його оцінками, курс валюти на рівні 26,5 грн/долар ще є прийнятним для Міністерства фінансів, однак якщо гривня зміцниться сильніше – тоді з боку Мінфіну та експортерів може початися опір та заклики втрутитись в ситуацію.

Чим загрожує бюджету дешевий долар

Очікується, що на кінець року гривня може суттєво здешевшати. «Якщо восени відбудеться чергова хвиля припливу коштів нерезидентів у ОВДП, рік може завершитися із досить міцним курсом гривні, в діапазоні 27,5-28 за долар, а без цього – в діапазоні 28-28.5 грн/долар», – каже Тарас Котович.

Між тим, економісти прогнозують, що середньорічний курс долара буде не таким, як очікувалось у минулому та на початку цього року. Нагадаємо, тоді економісти прогнозували, що в середньому у 2021 році долар коштуватиме від 28,1 до 28,6 грн.

У Державному бюджеті на 2021 рік курс національної валюти був закладений на рівні 29,1 грн/долар. Але в Бюджетній декларації на 2022-2024 роки, що була оприлюднена у червні, Мінфін скоригував прогноз до 28,0 грн/долар. Водночас межу в 28 грн/долар національна валюта долала лише в січні та наприкінці квітня.

Щоправда, в останні роки середньорічний курс гривні вже традиційно не співпадає з курсом, закладеним у річний бюджет. Приміром, у «доковідному» 2019 році середньорічний курс був на рівні 25,8 грн/долар, тоді як за підготовки держбюджету враховувався прогноз 28,2 грн/долар.

Фахівці пояснюють, що за прогнозним курсом Міністерство фінансів розраховує бюджетні параметри – надходження від імпорту та експорту, обсяг митних зборів. Відповідно, чим меншим буде реальний середньорічний курс долара від прогнозного, тим менше надходжень отримає державний бюджет.

«Якщо середній курс долара буде суттєво меншим, аніж прогнозний, це теоретично загрожує недовиконанню бюджету. Але ми бачимо, що за результатами січня-липня 2021 року обсяги надходжень до бюджету від податкової та митниці впродовж року є більшими за планові обсяги на 6% та 4,1% відповідно. В результаті, перевиконання бюджету склало 4,6%, або 25,3 млрд грн. Тож Мінфін навряд чи буде усіма силами вимагати від Нацбанку послаблення національної валюти, аби привести середньорічний курс у відповідність до прогнозного», – каже Тарас Козак.

Наступна публікація