Київ готується до зими: як врятуватись від блекаутів та не замерзнути взимку — унікальний досвід ЄС

Україна розпочинає зворотний відлік — до нового, очевидно найскладнішого опалювального сезону залишається рівно чотири місяці. Аби не допустити тотального колапсу взимку, Верховна Рада цього тижня екстрено внесла зміни до державного бюджету, виділивши додаткові 40 мільярдів гривень на посилення енергостійкості.

Загалом із державної скарбниці на розбудову децентралізованої теплогенерації та захист критичної інфраструктури витратять щонайменше 65 мільярдів гривень. Проте поки чиновники латають дірки в масштабах країни, звичайні українці на побутовому рівні, згадуючи крижані батареї минулої зими, масово перетворюють свої багатоповерхівки на автономні енергетичні фортеці.

Які технології рятують європейські міста і як пересічні кияни забезпечують себе світлом і водою — в ексклюзивному розслідуванні кореспондентки ТСН Ірини Кондрачук.

Як столична Троєщина готується до зими

Коли минулої зими через аварії на мережах та обстріли Лівий берег Києва майже на тиждень залишився без опалення, для мешканців висоток на Троєщині це стало моментом істини. Голова новоствореного ОСББ Катерина Червинська згадує ті дні з жахом навіть зараз, коли на вулиці панує літня спека у +30 градусів: «Цей період став найболючішим моментом».

Коли батареї в квартирах почали стрімко розмерзатися, люди чітко усвідомили: жодна комунальна чи приватна керуюча компанія не прибіжить їх рятувати. Катерина Червинська намагалася створити об'єднання співвласників у своїй «свічці» чотири рази. Перші спроби робилися ще 9 років тому, решта — вже під час повномасштабної війни в умовах блекаутів, але люди панічно боялися брати на себе відповідальність за величезну споруду. Лише коли будинки замерзли, сусіди самі прийшли до жінки: «Ну давай ще раз спробуємо, ну а раптом вийде. Важко, звісно, було, але створили — і Слава Богу».

За офіційними даними КМДА, на сьогодні у столиці успішно функціонує до 3000 ОСББ та Житлово-будівельних кооперативів, причому 80 із них організувалися саме за останній рік, повернувши статистику на довоєнний рівень.

Петро Пантелеєв, заступник голови КМДА: «Останні важкі зими та блекаути надзвичайно сильно сприяють об'єднанню людей навколо внутрішніх проблем власного будинку. Ми маємо розуміти: енергостійкість кожної окремої багатоповерхівки — це енергостійкість усього міста в цілому. З боку міської влади головний тренд зараз — це розбудова потужної когенерації».

За словами Пантелеєва, Київ посилено готується до зими. Місто будує багаторівневий захист для критичних об'єктів та зводить абсолютно нову резервну систему теплопостачання — йдеться про великі котельні потужністю понад 50 Мегават, які будуть здатні автономно живити цілі мікрорайони. Загалом у підготовку інфраструктури до зими Київ інвестує до 8 мільярдів гривень, ще стільки ж додасть держава.

Проте фахівці з енергетичної політики попереджають: поспіхом вливаючи гроші у тимчасові газові когенераційні «острови», які рятують нас тут і зараз, Україна йде на компроміс з екологією. У довгостроковій перспективі ці установки доведеться демонтувати через жорсткі вимоги Євросоюзу.

Ірина Климась, фахівчиня з енергетичної політики ГО «Екодія»: «Це вимушені тимчасові заходи, на які ми просто зобов'язані йти, оскільки зараз немає іншого шляху фізично пережити зиму з розбитими ТЕЦ. Проте Європейський Союз уже однозначно і безповоротно відмовляється від газу. Зараз у світі є безліч нових екологічних технологій, і одна з найперспективніших — це великі теплові насоси».

Досвід Словаччини: окріп із глибини 3 кілометрів та закриття збиткових шахт

Поки українські міста намагаються встигнути забезпечити виживання багатоповерхівок за рахунок газу, Європа вже успішно дістає безкоштовний окріп прямо з-під землі. Аби побачити це на власні очі, знімальна група ТСН вирушила до Словаччини, ексклюзивно потрапивши на найбільші об'єкти країни.

Перша зупинка — Кошице, друге за величиною місто Словаччини з населенням 240 тисяч мешканців (аналог українського Житомира), яке має найбільшу централізовану систему теплопостачання. За 20 кілометрів від міста, де ще у 1960-х роках радянські геологи шукали нафту, тепер розгорнули масштабний геотермальний хаб.

З сусідньої Чехії сюди привезли і зібрали гігантську бурову установку, здатну пробивати земну кору на глибину до трьох кілометрів. Вона викачує з надр підземну воду з природною температурою у 136 градусів.

Ото Галас, генеральний директор компанії Slovgeoterm: «Ми зараз перебуваємо в процесі активного будівництва та запуску системи. Наша головна мета — повністю об'єднати стару централізовану тепломережу міста з новою геотермальною енергетикою. Гаряча підземна вода через спеціальний теплообмінник віддаватиме своє тепло в міську трубу, а вже охолоджену воду ми помпами повертатимемо назад під землю. Це гарантує стабільність опалення чверті великого міста незалежно від погоди чи геополітичної ситуації у світі, без жодних шкідливих викидів та без залежності від ціни на газ».

На іншому кінці Словаччини, у колишньому вугільному містечку Прєвідза на 35 тисяч мешканців, влада пішла на ще більш радикальний крок. Там повністю закрили всі збиткові вугільні шахти, які щороку тягнули з міського бюджету до 100 мільйонів євро, оскільки ці колосальні витрати через підвищені тарифи лягали на плечі споживачів.

На місці закинутої шахти європейці збудували унікальний технологічний мікс. Міська теплова труба тепер живиться одразу з п'яти екологічних джерел: сонячні станції, потужні електрокотли, великі теплові насоси, які забирають енергію з теплих шахтних вод, біомаса та розумна когенерація, яка підстраховує систему виключно під час екстремальних зимових морозів. Заступник технічного директора MH Teplarensky Holding Томаш Андрей Мурайда наголошує: головною умовою модернізації було виробництво понад 50% усього тепла суто з відновлюваних джерел.

Українська бюрократія проти «золотої жили»

В Україні, де є десятки старих закинутих шахт на Сході та Заході, подібна технологія — це справжня золота жила. Проте її впровадження наразі жорстко блокується застарілим законодавством.

Андрій Мартинюк, виконавчий директор ГО «Екоклуб»: «У нас, на жаль, досі діє старий Кодекс про надра, який вимагає від громад чи інвесторів сплати величезних, просто непідйомних коштів за саме право буріння свердловин, навіть якщо ця свердловина робиться суто для екологічних геотермальних насосів. Ми спільно з партнерами вже розробили та підготували до Верховної Ради законопроєкт, який має повністю скасувати цей абсурдний збір».

Поки закони лише пишуться, українські експерти закликають великі міста не чекати і починати з бази — комплексної термомодернізації. За словами Ірини Климась, перш ніж ставити новітню генерацію, потрібно спочатку кардинально скоротити тепловтрати самої будівлі (замінити старі вікна, двері, утеплити фасад), аби «не гріти вулицю за власні гроші».

Острів життя на Позняках: сонячна станція на даху, яка продає світло державі

Яскравим і успішним прикладом того, як треба рятувати свій дім, є елітна багатоповерхівка на Лівому березі Києва, де вартість оренди квартир стартує від 20 тисяч гривень. Голова тутешнього ОСББ Станіслав Донцов розповідає, що мешканцям потрібна була не просто економія, а гарантований європейський комфорт.

Під час жорстких зимових блекаутів, коли весь мікрорайон Позняки занурювався у повну пітьму без води та працюючих каналізаційних насосів, цей будинок світився і жив, наче автономний острів. На даху висотки власники встановили сонячну електростанцію потужністю 30 кіловат, а у підвалі розмістили масивні блоки акумуляторів та інверторів. Система безперебійно живить ліфти, качає воду на верхні поверхи та освітлює коридори.

Станіслав Донцов, голова правління ОСББ: «Ми стали першим будинком серед столичних ОСББ, який офіційно набув правового статусу активного споживача електроенергії. Влітку наші сонячні панелі виробляють набагато більше електрики, ніж споживає сама багатоповерхівка. І цей надлишок у пікові години наша автоматична система самостійно продає в загальну енергосистему України. За рік це приносить додаткові 30 тисяч гривень на рахунок ОСББ. Сума невелика, але це яскравий приклад реальної децентралізації, коли ми можемо допомогти країні і отримати за це бодай маленьку компенсацію».

Окрім сонця, мешканці капітально відремонтували індивідуальний тепловий пункт (ІТП) за міською програмою співфінансування. Нові насоси споживають в рази менше світла, а встановлений на фасаді розумний погодний датчик автоматично регулює подачу тепла в залежності від температури на вулиці, що дало до 40% чистої економії у зимових платіжках. А на випадок повного відключення міського тепла, у підвалі будинку встановлено потужний тепловий насос. За словами Андрія Мартинюка, такий насос працює за принципом холодильника: забирає енергію з холоднішого середовища і передає в тепліше, видаючи на 1 кВт витраченої електрики 4 кВт чистого тепла, що є надзвичайно вигідним.

Державні програми під кредит: де ОСББ взяти гроші на техніку

Досвід Позняків надихнув і Катерину Червинську з Троєщини. Лише за два місяці після створення об'єднання, її будинок за рахунок урядової програми «Світлодім» уже отримав обладнання та фінансування на суму понад 300 тисяч гривень — мешканці успішно закупили інвертори та акумулятори і повністю заживили систему холодного водопостачання, аби не залишатися без води під час відключень.

Олексій Кулеба, віцепрем'єр-міністр з відновлення України: «Кабінет Міністрів ухвалив офіційне рішення про продовження та розширення цієї фінансової програми. Тепер вона розповсюджується не лише на Київ, а й активно реалізується у Київській та Харківській областях. На сьогоднішній день уже понад 2 тисячі українських багатоквартирних будинків успішно скористалися цими грошима, закупивши та встановивши енергообладнання на загальну суму понад 520 мільйонів гривень».

В уряді заспокоюють людей: залишатися сам на сам із мільйонними витратами на модернізацію будинкам не доведеться, для ОСББ зараз відкрито одразу кілька великих фінансових програм та пільгових кредитів. Катерина Червинська наразі очікує на погодження документів за експериментальною державною 353-ю постановою, проте зазначає, що громада налаштована рішуче: якщо до липня руху по паперах не буде — мешканці почнуть збирати цільові кошти самостійно, аби до листопада опалення та світло в будинку працювали безперебійно.

Адже європейська практика чітко доводить — енергетична незалежність та стійкість великої країни починається не з великих кабінетів, а з ініціативи кожного окремого будинку.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ТСН 20:00 З АЛЛОЮ МАЗУР! Початок вступу України в ЄС?! Крим відрізали від РФ!