Літній наступ Путіна: чи справді він провалився — військовий експерт шокував відповіддю

Війна в Україні триває, і деякі експерти вже заявляють, що літній наступ Путіна остаточно провалився, мовляв, основні його цілі не досягнуті.

Наскільки це відповідає дійсності та чи справді наступ росіян провалився, ТСН.ua поцікавився в Ігоря Романенка, військового експерта, генерал-лейтенанта у відставці, заступника начальника Генерального штабу (2006–2010 рр.).

Експерт нагадує про два пріоритети дій росіян з їхньої стратегічної концепції:

• Перше — захоплення чотирьох областей України військовим шляхом та їх легітимізація через незаконне включення до конституції РФ. Луганська область уже захоплена окупантами, а бої тривають за три інші.

• Друге — формування та захоплення територій для буферних і санітарних зон на Харківщині та Сумщині. Ці дві області залишаються пріоритетними для Путіна.

Ситуація на фронті: загрози для Покровська, Мирнограда, Слов’янська та Краматорська

«Після захоплення Луганської області противник розпочав інтенсивні наступальні дії на Донеччині, передусім довкола агломерації Покровськ — Мирноград. Росіяни атакують там з півночі, північно-східного та південно-західного напрямків, тобто намагаються оточити ці міста. Там тривають інтенсивні бойові дії попри контратаки, які організовують Сили оборони. Після рейду росіян до Добропілля наші оборонці зупинили просування і закріпилися на цих позиціях. Але росіяни від своїх намірів не відмовилися», — пояснює Ігор Романенко.

Він додає, що ворог продовжує наступ на Костянтинівку з трьох напрямків (Покровська, Торецька та Часового Яру) з перспективою подальшого просування на Дружківку та агломерацію Краматорськ — Слов’янськ.

«Триває навала противника на Дніпропетровську область, там тривають бої за населені пункти. Противник зосередив серйозні сили. Важка ситуація навколо Куп’янська та Лимана на Донеччині. Тому я, на жаль, не бачу тенденцій до провалу літнього наступу Путіна. Навпаки, зупинити просування противника нам не вдалося», — зауважує Ігор Романенко.

Загроза для Запоріжжя і Херсонщини

Генерал-лейтенант додає, що наразі немає ознак для провалу наступу росіян, ба більше, Путін продовжує реалізовувати наміри щодо захоплення чотирьох українських областей.

«Зараз росіяни зняли з різних ділянок до 30 тисяч військових. Половину спрямували під Покровськ, щоб активізувати там дії та блокувати наші зусилля. Другу частину зібраних сил окупанти перекинули до Запорізької області, на лінію Кам’янське, Оріхів, Гуляйполе. Там противник розпочав не просто просування, а наступальні дії. Кам’янське, яке на лівому фланзі цього рубежу, росіяни захопили, а це стратегічні висоти, що сприяло просуванню ворога на сусідній Степногірськ», — розповідає Ігор Романенко.

Експерт додає: «Від Степногірська до Запоріжжя залишається 25 кілометрів, і це реальна небезпека для обласного центру. Ми ж добре пам’ятаємо таку саму історію біля Сум, коли росіяни намагалися дістатися ближче до міста, щоб мати змогу обстрілювати обласний центр. Зараз це відбувається довкола Запоріжжя».

Крім того, ворог активізував дії на Херсонському напрямку.

«Звісно, у Путіна не вистачає ресурсів на всі напрямки, тому їм не вдається просування на Херсон. Наші захисники з високого правого берега відбивають атаки, але росіяни захоплюють острови в дельті Дніпра і завдають повітряних ударів. Це можна розцінювати як підготовку до подальшого наступу, коли будуть додаткові ресурси й резерви. Не виключено, що тут можливе висадження десанту», — додає генерал-лейтенант.

Нова «орда» та проблеми мобілізації

Ігор Романенко зауважує, що за оцінками різних розвідок, Путін готує на другий етап військової операції 2025 року військо чисельністю від 120 до 160 тисяч.

«Навіть генерал Сирський нещодавно заявив, що росіяни готують 22 дивізії, дві з яких уже сформовані, а інші — у процесі формування. Тому якщо у ворога є такі ресурси та резерви, то не можна говорити про провал літнього наступу. Навпаки, з урахуванням перспектив залучення цих резервів нам потрібно терміново вирішувати питання мобілізації в Україні», — запевняє Ігор Романенко.

Експерт критикує урядове рішення щодо дозволу на виїзд за кордон української молоді у віці 18–22 років, адже юнаки такого віку до ЗСУ залучаються лише добровільно. Водночас він констатує, що за роки війни наша армія стала ще старшою — середній вік військових збільшився від 42 до 45 років.

«Молодь, якій дозволяють виїздити за кордон, можна було залучити на „трудовий фронт“, адже зараз підприємствам нашого оборонно-промислового комплексу критично не вистачає робочих рук. А молодь просто відпускають за кордон. Звісно, що вони виїдуть і навряд чи повернуться, бо в перспективі не захочуть опинитися у Збройних силах. Виходить так, що молоді й сильні люди взагалі не братимуть участі в захисті держави в такий складний для неї час», — зауважує Ігор Романенко.

Осінь буде важкою: чого очікувати

На запитання, якою буде ситуація на фронті восени, генерал Романенко каже, що у нас особливого вибору немає, окрім оборони.

«У росіян достатньо резервів для наступу — це факт. І нам треба посилювати свої дії оборонного характеру, щоб зупинити просування противника, яке він продовжує від осені 2023 року. Треба піднімати потенціал щодо виробництва озброєння, техніки та боєприпасів, а також покращувати ситуацію з мобілізацією. Це доведеться робити, бо це головне питання для підвищення потенціалу Сил оборони України на поточний час», — зазначає генерал-лейтенант.

Путін відновить масовані удари по Україні

Військовий експерт прогнозує, що Путін незабаром відновить масовані повітряні атаки по Україні. Напередодні Дня Незалежності ворог завдавав ударів, але з меншою інтенсивністю.

Можливо, навіть варто подякувати за це генерал-лейтенанту Кіту Келлогу, спеціальному представникові президента США, який приїздив до Києва та вітав Україну з Днем Незалежності. Проте щойно генерал покинув Україну — загроза зросла.

«Я гадаю, що це була тимчасова пауза. Росія накопичила достатньо ресурсів. Затишшя може порушитися ще до 1–3 вересня, коли Путін братиме участь у дипломатичних заходах у Китаї. Тому є висока вірогідність, що в цей час можливі масовані повітряні удари, коли росіяни використають понад пів тисячі засобів повітряного нападу. А це й ударні дрони, дрони-імітатори та пів сотні ракет різного типу. Нам потрібно готуватися до цього і нарощувати свої спроможності з протиповітряної та протиракетної оборони», — підсумовує Ігор Романенко.