Лукашенко чекає в гості бойовиків "ЛНР": а що чекає на Лукашенка з боку Києва

Дата публікації
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Лукашенко чекає в гості бойовиків "ЛНР": а що чекає на Лукашенка з боку Києва

ТСН.ua

Україна явно запізнюється з відповіддю на загрозливі дії режиму Лукашенка, бо не має власної політики щодо Білорусі.

Майже за два тижні після кричущого інциденту з примусовою посадкою пасажирського літака Ryanair із застосуванням військової авіації на мінському летовищі, Верховна Рада нарешті ухвалила заяву, якою засуджує дії режиму Олександра Лукашенка. Проте без жодної конкретики.

Натомість Лукашенко перетнув вже дві червоні лінії.

По-перше, дозволив бойовикам "ЛНР" приїхати до Білорусі для допиту незаконно затриманого колишнього головного редактора Telegram-каналу NEXTA (який був головним координатором білоруських протестів після сфальсифікованих президентських виборів у серпні 2020 року) Романа Протасевича.

По-друге, самопроголошений президент Білорусі фактично допустив відкриття авіасполучення з окупованим Росією Кримом.

Якщо хоч один літак білоруської авіакомпанії опиниться в окупованому Криму, в українському МЗС обіцяють вдарити санкціями. Там вже підготували санкційний пакет, який розглянуть на засіданні РНБО 4 червня. Проте обмеження будуть виключно персональні, не дивлячись на те, що Білорусь вже обмежила імпорт з України.

ТСН.ua розбирався, чи достатньою є відповідь Києва на загрозливі дії режиму Лукашенка, та як має діяти Україна, щоб не вистрілити собі в ногу.  

Санкційна "війна"

Дуже дивно констатувати, що в парламентсько-президентській республіці Верховна Рада нічого не вирішує. Всі важливі для країни рішення ухвалюються в Офісі президента на Банковій. І схоже, що остаточну відповідь на загрозливі дії режиму Лукашенка там досі не сформували, бо політика дій держави Україна щодо Білорусі відсутня. Хоча варто зазначити, що зовнішня політика – безпосередня сфера відповідальності президента.

Так, ми одними з перших закрили небо для літаків білоруських компаній: від 26 травня заборонили польоти над територією Білорусі, а з 29 травня - повітряним суднам, зареєстрованим в Білорусі, використовувати наш повітряний простір. Від 26 травня Україна більше не імпортує електроенергію з Білорусі (заборона чинна до 1 жовтня цього року). Хоча, за словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, цей крок не пов'язаний із захопленням літака Ryanair, а радше є розірванням ще радянських ланцюжків.

Із відповіддю режим Лукашенка не забарився, вдаривши економічними санкціями проти низки українських галузей. Під заборону на імпорт до Білорусі потрапили наші кондитерські вироби, шоколад, соки, пиво, плити ДСП і ДВП, шпалери, туалетний папір і упаковка, цегла, керамічна плитка, шкільні ампули, сільгосптехніка для сівби, пральні машини та меблі.

Це ніщо інше, як початок справжньої торгової війни. Проте тут експерти зауважують, що паростки виднілися ще восени минулого року і стосувалися буцімто захисту нашого внутрішнього ринку щодо низки товарів. Але наслідків ніхто не прораховував. ТСН.ua вже писав, що Білорусь для України – шостий торговельно-економічний партнер. Україна для Білорусі – другий.

Тобто, Білорусь від України більше залежить, ніж Україна від Білорусі. Проте треба брати до уваги й те, що саме ми імпортуємо. Найбільше ми залежимо від імпорту нафтопродуктів. Білорусь забезпечує понад 50% постачань бітуму та бензину А-95. Грубо кажучи, "Мозирський НПЗ" (який знаходиться на кордоні з Україною і яким майже на 43% володіють росіяни) працює на Україну.

Це критичний для України імпорт. З огляду на близькість режиму Лукашенка до такого ж режиму Путіна, Київ вже давно мав би диверсифікувати поставки нафтопродуктів, як зробив це з російським газом після початку війни. Проте чомусь цього не зробив, а зараз, коли з’являються новини про начебто зупинку поставок білоруського бензину А-95 до України, які потім виявилися фейком, розводить руками.

Визнання російської окупації

Не встигла Україна сформувати відповідь, як Лукашенко завдав ще двох ударів.

Першим - фактично пристав на умову Путіна, погодившись на відкриття авіасполучення з окупованим Кримом. Якщо це станеться, то білоруські авіакомпанії стануть першими в світі, що здійснять незаконний рейс до окупованого Росією півострову.

Другим – задовольнив вимогу проросійських бойовиків із "ЛНР", запросивши їх до Мінську для допиту Романа Протасевича, мовляв, проти білоруського опозиціонера у псевдореспубліці порушена кримінальна справа.

Речник української делегації в ТКГ та радник голови ОПУ Олексій Арестович одразу ж зазначив, якщо такий допит відбудеться, політична позиція керівника делегації Леоніда Кравчука про те, що Мінськ більше не може бути майданчиком для перемовин по Донбасу, перейде до конкретних організаційних заходів по зміні майданчика.

Наче всього того, що до цього робив режим Лукашенка, було недостатньо, щоб Україна відмовилася від посередництва Мінська. Перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джеппарова пообіцяла жорсткі санкції, якщо Лукашенко спробує легітимізувати "ЛНР"/"ДНР", або якщо хоч один літак білоруської авіакомпанії опиниться на території окупованого Криму. Інший заступник міністра закордонних справ Євген Єнін заявив, що МЗС підготувало санкційний пакет проти 11 громадян Білорусі, які підтримують режим Лукашенка.

Санкції можуть розглянути на засіданні РНБО вже 4 червня. Проте, чи не запізнилася Україна з відповіддю? За словами директора Інституту світової політики Євгена Магди, до серпня 2020 року Лукашенко був гібридним союзником України, тому Київ досі не сформував чіткої позиції. На додачу більш вразливою українську позицію робить залежність від постачання білоруських продуктів нафтопереробки.

"Діями щодо Криму, Протасевича та "ЛНР" Лукашенко наче дає Україні сигнали, мовляв, не робіть різких рухів, бо у мене також є можливість ускладнити вам життя. Але нам теж треба мати якусь ціннісну систему. Тобто, ми або підтримуємо демократію і відповідно діємо, або не підтримуємо. Українське керівництво має розуміти дві прості речі. Перше – якщо ми хочемо, щоб з нами солідаризувалися інші сусіди Білорусі, ми теж маємо бути з ними солідарними. Це не означає солідарність в санкціях. Може бути солідарність у боротьбі за демократію в Білорусі. Друге – якщо Путін розбереться з Білоруссю і повністю візьме її під контроль, Україна буде наступною", - сказав ТСН.ua Євген Магда. 

Відповідь України

Чи достатніми є поки що навіть неухвалені кроки Києва? За словами експерта програми "Міжнародна і внутрішня політика" Інституту майбутнього Ігара Тишкевича, говорити про достатність можна, якщо є політика, кінцеві цілі та визначення кінцевих результатів.

Дії України, за словами експерта, залежать від того, яку політику обере Україна. Станом на зараз Україна не обрала жоден із трьох можливих сценаріїв.

Перший – конфронтаційний – тиск, враховуючи економічний.

Другий – realpolitik – коли Україна не робить жодних різких рухів, розраховуючи на певні зростання товарообігу та вигоди.

Третій – це посередник, де є жорстка критика і варіанти для продовження діалогу.

Що може зробити Україна? За словами Ігара Тишкевича, треба подумати щодо своєї політики. Якщо говорити про допомогу громадянам Білорусі, знову ж таки, яким громадянам? Президент Зеленський каже, що Україна залучатиме IT-шників, біженців.

"Наземний кордон закритий, ж/д сполучення відсутнє, авіасполучення припинено. Як Україна може допомогти в імміграції білоруським громадянам? Україна зробила широкий жест, заявивши, що подовжує строки перебування громадянам Білорусі до 180 днів. Відкриваємо календар, дивимося, коли почалася білоруська політична криза і приходимо до висновку, що ці 180 днів у деяких людей вже добігають кінця. Який подальший розвиток цієї політики? З точки зору підтримки якоїсь активності. Де українські програми навчання, підтримки чи розмови з міжнародними донорами, щоб такі програми в Україні з’явилися? Коли востаннє в Києві був престур білоруських журналістів, чи то опозиційних, чи державних? З організованих державою – 11 років тому. Міжнародними донорами – 6 років тому", - коментує ТСН.ua Ігар Тишкевич.

Чи зробила Верховна Рада достатньо, щоб дати максимально жорстку відповідь на відверто загрозливі дії режиму Лукашенка? За словами ініціатора ухваленої 3 червня заяви, голови парламентського комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександра Мережка, не йдеться про максимум чи мінімум, йдеться про грамотність складання тексту цієї заяви та її формулювань.

"Я вважаю, що такі заяви треба формулювати дуже грамотно, юридично коректно та іноді обережно, враховуючи всі фактори. Особливо, якщо йдеться про мінливу ситуацію, як у випадку з Білоруссю. Нам треба зробити так, щоб потім проти нас не використали будь-які заяви, і нам треба бути послідовними в своїй позиції. Оскільки ми йдемо до Євросоюзу, нам треба синхронізувати нашу зовнішню політику. Якщо ви подивитеся на заяви, зроблені ЄС, то побачите, що наша заява навіть більш радикальна. Вони ж закликають, і генсек ООН, до речі, до розслідування. Тобто, вони не дають оцінок. І ви побачите, наскільки зважено та обережно вони трактують ці події", - сказав ТСН.ua Олександр Мережко.

За його словами, в ухваленій ВР заяві Україна засуджує дії Білорусі, спрямовані проти міжнародної безпеки. Також там міститься фраза, в якій йдеться про наших західних партнерів, США та ЄС, із діями яких ми висловлюємо солідарність.

"У нас є закон про санкції (ухвалений ще 2014 року – Авт.). З іншого боку, це питання, яке, по-перше, знаходиться в компетенції РНБО. А, по-друге, треба враховувати, що за Конституцією зовнішня політика є прерогативою президента. ВР також бере участь у механізмі здійснення зовнішньої політики. Але на міжнародній арені ми маємо говорити одним голосом, щоб не було радикальних розбіжностей, які можуть використати проти нас", - пояснює Олександр Мережко.

Новини світу: Лукашенко отримав пів мільярда доларів кредиту після останньої зустрічі з Путіним

Новини світу: Лукашенко отримав пів мільярда доларів кредиту після останньої зустрічі з Путіним
Наступна публікація