"Матусю, я вдома!": як Україна зустрічала звільнених з полону воїнів — щемливі відео та фото

Дві сотні захисників, а також четверо цивільних уже вдома. Найстарша звільнена — жінка 1940-го року народження, наймолодшому захиснику — 21.

Кореспондентка ТСН Наталя Нагорна була серед тих, хто зустрічав наших прямо на кордоні на Чернігівщині.

Зустріч звільнених з полону українців

Чотири автобуси зі звільненими з полону заїжджають тихо — без клаксонів. Але у вікнах стільки радості, що вона відчувається фізично. З полону повертаються 205 українських захисників: морпіхи, десантники, прикордонники. Більшість із них провели в застінках чотири роки. Тут зустрілися ті, хто воював разом, і ті, хто познайомився вже в полоні.

Цього разу серед звільнених багато офіцерів — 54 людини, такого не було вже давно.

Богдан Охріменко, представник Координаційного штабу: «Сьогодні додому повертається 205 наших військовослужбовців, і загальна кількість повернутих на сьогодні складає 9253 особи».

Перші дзвінки військових додому

Щойно ступивши на рідну землю, хлопці починають дзвонити рідним. Ці короткі фрази в слухавку неможливо слухати без сліз:

• «Матусю, я вдома. Я дуже сильно тебе люблю».

• «Мама, чекай, скоро буду вдома».

• «Я тебе кохаю, цілую доню!».

• «Ма, та нічого, все, не переживай, ма, все буде добре. Все, тепер все буде по-іншому, ма».

• «Сонечко, не переживай, я вдома».

• «Я люблю тебя. Я тебе кохаю. Передзвони мамі, скажи, що все гаразд. Підготуй її».

Захисники обіймають журналістів просто тому, що ми — українці, а вони — нарешті повернулися.

Яблука зі смаком меду

У натовпі Наталя Нагорна знаходить старого знайомого — Олександра Єгорова. Ми знали його як пресофіцера ще у 2020-му під Маріуполем. Він пройшов Оленівку та етапи по всій Росії, аж до Удмуртії. У його руці — яблуко. Такої розкоші він не бачив роками.

Олександр Єгоров: «Замість тисячі слів — все буде Україна. Чотири роки. Чотири роки, один місяць і один день».

Свої дорогоцінні яблука за собою носить чи не кожен.

День народження на волі

Для одного із захисників, Сергія, цей день став подвійним святом — він повернувся додому у свій 36-й день народження. Дві сотні людей хором вітали побратима:

Євген Жук, який написав у полоні вірш про Україну, поділився своєю поезією:

«Що не губить нас, робить лиш сильніше. Твої герої встануть — набагато більше. Усі ми хочемо, щоб закінчилася війна. Це наша ціль, мета одна».

В автобусах традиційно першим лунає Гімн України, а вже потім — пісні, які так хотілося заспівати в неволі. Хтось затягує «Хрещатик»: «Бо хрещений батько мій, то Хрещатик, то Хрещатик!».

Тепер у кожного з них починається нове життя — вдома, в Україні.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: 205 українців ВДОМА! ЕКСКЛЮЗИВНО ПЕРШІ ЕМОЦІЇ ЗВІЛЬНЕНИХ! Це увійде в історію! | ТСН День 15 ТРАВНЯ