Ми не розглядаємо зміни до Конституції щодо особливого статусу Донбасу: інтерв’ю з Оленою Шуляк

Дата публікації
Перегляди
3698
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Ми не розглядаємо зміни до Конституції щодо особливого статусу Донбасу: інтерв’ю з Оленою Шуляк

Фото: ТСН.ua

Якщо Путін підпише звернення Держдуми про визнання "ДНР"/ "ЛНР", Росія може якимось офіційним чином надати цим квазі-утворенням зброю.

Західна преса знову шокувала новими датами можливого широкомасштабного вторгнення Росії до України. Цього разу це були британські таблоїди, які пророкували, що Росія точно нападе чи-то о першій, чи-то о третій ночі проти середи. Соцмережі одразу ж вибухнули сарказмом. Але було вже не до жартів, коли ввечері, 15 лютого, Білий дім анонсував терміновий брифінг Джо Байдена щодо ескалації навколо України.

Американський президент не став називати "точних" дат нападу, обмежившись фразою: він залишається цілком можливим, бо вздовж українського кордону Росія зосередила понад 150 тис. військових, але для Москви це стане самострілом.

Водночас не дуже позитивні сигнали надходять від лідерів Франції та Німеччини після їхніх зустрічей із Путіним. Вони натякають, що, можливо, було б добре, якби Україна виконала політичну частину Мінська, і навіть згадали про сумнозвісну "формулу Штайнмаєра", яку треба імплементувати. А щоб підвищити ставки, Держдума звертається до Путіна з проханням про визнання "ДНР"/"ЛНР".

Чи дійсно влада готується до такого сценарію? Що Зеленський говорив своїй фракції на закритому засіданні 14 лютого? Чи буде запроваджений воєнний стан? Про це у першій частині інтерв’ю ТСН.ua поговорив з керівницею партії та заступницею голови фракції "Слуга народу" у ВР Оленою Шуляк.

Що почули ввечері 14 лютого від президента на фракції?

– Дійсно, в понеділок ввечері вся фракція "Слуги народу" збиралася в ОПУ. Був і президент, і прем’єр, і всі народні депутати, які входять до монобільшості. Обговорювали і безпекову ситуацію, і ті законопроєкти, які потрібно максимально швидко ухвалювати. Бо до цього пленарні тижні були не дуже вдалими для парламенту, який не зміг показати такого єднання у важкі часи, як того очікує українське суспільство. Тому ми ще раз проговорили, що ставимо в порядок денний, як ухвалюватимемо відповідні рішення, за якими процедурами, якщо це буде потрібно. А так більше нічого нового воєнного чи секретного на фракції не було.

– Тобто фактично ви узгодили алгоритм дій ВР на випадок, якщо…

– Навіть не так. Ми ще раз проговорили, що зараз 24/7 депутати мають працювати, незалежно від того, чи це "Слуга народу", чи інша фракція. Треба показати, наскільки парламент може об’єднуватися і бути спроможним діяти у важкі часи.

 Чи ставив президент перед фракцією завдання бути готовими голосувати за запровадження воєнного стану?

– Ми не обговорювали питання запровадження воєнного стану. Нещодавно була реакція міністра оборони Олексія Резнікова. Він говорив, що не стоїть для України питання запровадження воєнного стану з певних причин, бо воєнний стан запроваджується, коли вже безпосередньо відбувається вторгнення чи інші відповідні військові дії. На сьогодні таких підстав для України немає. Але чи говорили ми про те, що народні депутати мають бути в доступі 24/7? Ну, звичайно, ми про це говорили.

– Чи може зараз бути запроваджений воєнний стан? Або, наприклад, точково на певній території?

– Ми про це не говорили. На сьогодні Міноборони взагалі не бачить підстав, щоб запроваджувати воєнний стан навіть на певних територіях.

– Був прецедент 2018 року після агресії Росії у Керченській протоці. Тоді ВР за поданням Порошенка точково запровадила воєнний стан. Тобто наразі нічого подібного не розглядається?

– Мені здається, тоді був ще й якийсь передвиборчий процес. Тому це були дії, які впливали на рейтинги експрезидента. Давайте говорити чесно – той воєнний стан мав ще більше політичну складову, ніж це дійсно була загроза.

– Зеленський жорстко поставив фракції завдання бути в Україні 24/7? Ми ж чули його звернення, де він сказав, що у тих, хто поїхав, є 24 години на повернення.

– Ми говорили, що потрібно бути присутніми обов’язково в Києві. Але на момент, коли була фракція, мені здається, всі народні депутати від монобільшості, хто не хворий ковідом, були присутні на зустрічі з президентом. У той самий час президент підписав указ, опублікований в понеділок ввечері, щодо заснування 16 лютого Дня єдності. В цьому указі на, мій погляд, є три важливі речі.

Перша – це підвищення від 1 березня грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ на 30%. Також на 20% зросте грошове забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби та Національної гвардії. На сьогодні це якраз ті речі, яких потребують наші захисники.

Друга – створення єдиного інформресурсу. Українському суспільству зараз дуже важко. Ми бачимо, що з’являється інформація в західних ЗМІ, інколи маніпулятивні моменти в українських медіа, коли інформація подається якоюсь обрізаною або точково. Тому буде створений єдиний ресурс, де держава публікуватиме всю інформацію щодо реальної безпекової ситуації в Україні.

Третя – максимальне сприяння формуванню тероборони. Весь минулий тиждень партія працювала з обласними осередками, місцевими депутатами, щоб максимально допомагати формувати на регіональному рівні тероборону. Є величезна кількість різних питань організаційного характеру: де знайти приміщення з тими критеріями, які надало Міноборони; як співпрацювати з комунальними службами, які мають підключити приміщення до певних послуг; чи треба ці приміщення відремонтувати; чи треба додаткові кошти тощо.

– Щодо підвищення зарплат військовим. Чи потребує це рішення голосування у ВР?

– Ми будемо ухвалювати перерозподіл бюджету та законопроєкт щодо джерел доходів, які потім будуть використані безпосередньо на виплати зарплат. Ми плануємо підвищити ренту для компаній, які працюють у сфері видобутку газу. Зараз Мінфін має надати відповідні розрахунки. Якщо цих грошей там буде недостатньо, як я вже казала, буде перерозподіл інших статей. На сьогодні обороноздатність для нас на першому місці. Тому, думаю, з цією задачею і Мінфін гідно впорається, і парламент збере 226 голосів.

– Цього тижня голосуватимете, щоб встигнути до 1 березня?

– Ми точно встигнемо до 1 березня. Зараз очікуємо всіх документів безпосередньо від Мінфіну.

– Днями від західної преси ми побачили і почули багато маніпуляцій. Особливо, коли коментують анонімні джерела, без посилання, де саме.

– Здивувала нас західна преса. Дивували інколи наші міжнародні партнери своїми діями, коли вивозилися представники посольств, надавалися заклики покидати Україну, бо ось-ось буде вторгнення. З одного боку, це незалежні ЗМІ, які описують ситуацію саме так, як вони її бачать. Але проблема набагато глибше, бо втрати української економіки можна рахувати кожного дня. Це сотні мільйонів доларів на день. Це мільярди доларів на місяць. І українській економіці треба буде працювати ще в рази швидше, щоб потім вийти із цього падіння і покривати збитки, які принесли нам такі начебто невинні заяви в західних ЗМІ. Бо й міжнародний бізнес, який хотів розвиватися в Україні, який мав свої плани і перспективи, заморозив всі проєкти. Натомість український бізнес, з яким ми мали зустріч у понеділок, сказав, що не буде змінювати своїх планів. Але все одно для українського бізнесу, коли є певні коливання на валютному та фінансовому ринках, важко виходити на ринки запозичень. Все це також не призводить до позитивних наслідків для всієї економіки. Тому, все ж таки, хотілося б, щоб наші західні партнери розуміли, наскільки навіть такі невеликі меседжі можуть впливати на економічну ситуацію в Україні.

– Вони вже вплинули, особливо минулими вихідними, бо озвучення начебто чітких дат можливого вторгнення – 14, 15 чи 16 лютого  ледь не поставило на межу виживання наш ринок авіаперевезень.

– На жаль, були ще публікації в соцмережах опозиційних депутатів, які кричали про начебто закрите небо. Ну, вони ж розуміють, до чого це може призвести? Але інколи політика переважає над здоровим глуздом. І нам всім (Мінінфраструктури, іншим органам держвлади) потім довелося виходити й розповідати, що закрите небо і проблеми страхових компаній і власників літаків – це трошки різні речі.

– Власне, про виділення 16,6 млрд грн на підтримку авіаперевезень. Одразу після цього маніпуляцій з’явилося ще більше, мовляв, ці гроші "поховають" у Мінінфраструктури і більше їх ніхто не побачить.

– Звичайно це маніпуляції. 16,6 млрд грн – це гроші з резервного фонду, які слугуватимуть забезпеченням для страхових компаній, якщо, не дай Бог щось відбудеться на території України. А ми з вами добре розуміємо, що ризики мінімальні, тому ми можемо надавати такі гарантії західним компаніям. Але це точно не про закрите небо. Бо закривати небо – це взагалі питання суверенітету, а не вирішення проблем деяких страхових компаній.

– Але ж гроші потім повернуть Мінфіну?

– Звичайно. Не постраждає жодна гривня, якщо не буде певного страхового випадку.

– Повертаючись до створення єдиного медійного майданчика. Що це буде? Бо вже є багато нарікань на телеканали "Дом" і "Рада".

– Це взагалі не про телеканали. Це буде відповідний ресурс, наскільки мені відомо, він називатиметься "UAРазом". Буквально у вівторок Кабмін затвердив план робіт на виконання ухваленого указу президента. Думаю, відповідними постановами, розпорядженнями такий ресурс буде створено, щоб в єдиному місці чесна і правдива інформація про все, що відбувається в Україні, була доступна кожному громадянину. У нас є "Дом", "Рада", інші канали, маса ЗМІ. Навіть якщо вони отримують єдину інформацію, то можуть її трактувати по-різному. А так українці будуть знати, що в такому місці є на 100% достовірна інформація, якій можна довіряти і користуватися.

– Давид Арахамія пообіцяв зареєструвати законопроєкт щодо заборони чиновникам та депутатам виїжджати за кордон у разі надзвичайного чи воєнного стану. Це серйозно? Багато хто з ваших колег з інших фракцій висловилися категорично проти.

– Серйозно. Законопроєкт розробляється, і мені здається, вже й реєструється. Він стосуватиметься народних депутатів, членів Кабміну, урядовців, голів ОДА, директорів стратегічних підприємств. Я говорила зі своїми колегами з правового комітету, є прекрасна пропозиція і суддям КСУ також доєднатися – не виїжджати за межі України, коли це потрібно.

– Так а які санкції будуть запроваджені проти тих, хто виїхав? Бо ми ж бачили, ЗМІ публікували списки, що 23 нардепи не в Україні.

– Знову ж таки – ЗМІ публікували списки. Трошки образливо, бо днями про нашого колегу Олександра Аліксейчука написали, мовляв, його нема в країні. Потім ще 25 інших медіа передрукували цю інформацію. А він у цей час сидить на фракції в ОПУ, а в ЗМІ несеться, що він виїхав. Тому точно законопроєктом можна передбачити всі необхідні законні механізми. Звичайно, ми хочемо, щоб це був конституційний закон. Можна знайти способи прописати його таким чином, щоб він повністю відповідав вимогам законодавства. А коли буде прецедент, за потреби митники просто не випустять за кордон, наприклад, народних депутатів, які вирішили десь вилетіти, коли вони потрібні тут ухвалювати необхідні рішення.

– Візьмемо депутатів від ОПЗЖ. Якщо підтвердиться, що вони дійсно виїхали за кордон, їх, звичайно ж, пустять назад…

– До речі, небагато їх було у вівторок у Раді. Якщо "Слуги народу" було 226 і більше, то ОПЗЖ – не так багато.

– Окей, але для них це буде політична відповідальність?

– Тут точно буде політична відповідальність. Ми ж їх не будемо якимось чином ловити, не пускати… Ну, і найголовніше - це відповідальність, яка корегується тим етичним барометром, який називається совість.

– Щодо можливості онлайн-голосування депутатів, які, наприклад, захворіли на COVID. Депутати з "Батьківщини" кажуть, що це суперечить Конституції. То чи буде цей законопроєкт, коли і як взагалі тоді проконтролювати персональне голосування депутатів?

– Україна зіткнулася з двома серйозними викликами. З одного боку у нас війна, а з іншого – COVID. Як ухвалювати рішення, коли десятки депутатів відсутні, бо хворіють на COVID, а ВР треба ухвалити термінове рішення? Як збирати, що робити? Зараз ми бачимо, яка ситуація була з новим штамом "Омікрон", наскільки він швидко розповсюджувався. Минулого тижня у нас просто десятки депутатів із монобільшості не могли бути присутніми в залі. А тепер давайте уявімо, що нам треба зібрати депутатів і ухвалити рішення щодо безпеки і обороноздатності країни, бо ми не знаємо, як буде себе поводити РФ. А ми цього зробити не можемо, бо вони хворі. Тому зараз ми говоримо про змішаний формат голосування, коли депутати працюють в залі і ухвалюють рішення, і паралельно доєднуються онлайн ті, хто хворий на COVID. Технічно є маса можливостей, як це вирішити. Зараз у нас так проходять більшість комітетів. На сьогодні всі ці речі вже стали нормою. Тому, думаю, для ВР ми знайдемо підходящий змішаний формат.

 А коли планується винести це питання на голосування?

– Є відповідна процедура, як проходять законопроєкти в парламенті. Тому не можна сказати, що цей закон буде ухвалений завтра, а вже від 1 березня запрацює. Ми зараз обговорюємо саму механіку, техніку, яким чином може відбуватися це голосування, щоб ні в кого не було можливості сказати, що воно відбувалося якось не так, чи можна було оскаржити його результати.

– Держдума РФ підтримала постанову про звернення до Путіна щодо визнання "ДНР"/ "ЛНР". Навіщо Росія це робить? Як відповість ВР?

– ВР вже у вівторок, 15 лютого, відповіла. Ми голосували проєкт постанови про звернення до міжнародної спільноти з вимогою не визнавати ці квазі-республіки. Взагалі поведінка РФ, особливо зараз, коли йдуть перемовини Путіна і німецького канцлера (Олаф Шольц 15 лютого приїздив із візитом до Москви – ред.), це виглядає як неповага до Німеччини, яка є стороною в "нормандському форматі".

Росія таким чином, на мою думку, демонструє свою неготовність виконувати Мінські домовленості. Хоча вони максимально нас звинувачують, що буцімто ми їх не виконуємо. А якщо подивитися на дії Росії, то саме вона й робить все те, щоб показати, що є порушником. Побачимо, як зреагує Путін, чи підпише це звернення. Але це є дуже неприємною історією. Ми розуміємо, що можуть бути не дуже добрі наслідки. Ми розуміємо, якщо РФ визнає "ДНР"/ "ЛНР", вони, можливо, подумають потім надавати їм якимось офіційним чином зброю. Від Росії, від агресора, можна очікувати будь-яких дій.

Позиція України вже багато років є незмінною. Ми точно не визнаємо "ДНР"/ "ЛНР". Бачимо, як важко проходять перемовини в ТКГ, радників "нормандського формату". Бо для РФ надзвичайно важливо, щоб Україна визнала ці утворення. А потім Росія відійде в сторону і скаже: тепер це там якийсь ваш конфлікт, будь ласка, вирішуйте, а ми, як "посередники", будемо стояти в стороні. Такого точно не буде, бо стороною, яка окупувала території і винна в тому, що відбувається в Україні, є РФ.

– Ви вже згадали Шольца. У вівторок, 15 лютого, він був із візитом до Путіна в Москві…

– Коли Держдума ухвалює це рішення.

– Ну, вони, як завжди, дуже символічні. Проте, цікава річ  перебуваючи з візитом до України за день до зустрічі з Путіним, Шольц сказав, що Зеленський пообіцяв йому надати проєкти законів щодо особливого статусу і місцевих виборів в ОРДЛО для дискусій. Щось тут не сходиться. По-перше, так званий закон про особливий статус ВР пролонгує кожного року.

– Так, пролонгуємо, нічого нового тут немає.

– По-друге, кому ми маємо надати ці проєкти для дискусій? Але це більше запитання до наших переговорників. А заитання до вас, як до народного депутата, бо вам потім нести відповідальність за голосування.

Чи готова "Слуга народу" проголосувати за внесення сумнозвісної "формули Штайнмаєра" до закону про особливий статус Донбасу, якщо Росія пов’яже це, наприклад, із обміном полоненими? Бо її закріплення в цьому законі передбачено декларацією Паризького саміту 2019 року.

– 2019 року, грудень, "нормандський формат", після перемовин президент Зеленський виходить і дуже чітко артикулює, що Мінські домовленості в тій послідовності, як вони прописані, не будуть прийняті ніколи. Після його заяви тодішня канцлерка Німеччини Ангела Меркель говорить відому фразу, що Мінські домовленості точно не є "закам’янілими". У монобільшості така сама позиція, як і у Володимира Зеленського. В тому порядку, як прописані Мінські домовленості (тобто, спочатку вибори, а потім кордон), – так точно не буде. На 100% парламент не знайде 226 голосів, щоб ухвалити таке законодавство.

Ми вже неодноразово також підкреслювали черговість, навіть коли ухвалювали постанови про місцеві вибори в парламенті. Тобто спочатку повне припинення вогню, потім повне роззброєння територій, далі обов’язково Україна бере під контроль кордон, і лише потім ми говоримо про вибори, які можуть відбуватися виключно за українським законодавством. Яким чином провести вибори зараз? Яким чином на окуповані території поїдуть, наприклад, українські партії? Які можуть бути вибори під дулами кулеметів?

Звичайно, можуть бути різні якісь законопроєкти. У нас є Мінські домовленості, де формулювання дуже розмиті. Може бути обговорення, потім імплементація, реалізація. І все це – три різні процеси. Поки що ми не бачимо таких законів – у ВР їх немає. Тому, думаю, це більше просто слова з боку канцлера. Чи може бути обговорення? Так, може. Але це обговорення йтиме в тому ключі, про який я вже сказала: спочатку вивід всіх збройних формувань, кордони під контроль, і лише потім вибори. В такому порядку, думаю, ми можемо обговорювати і робити відповідні напрацювання.

– Ми говорили з Андрієм Костіним, наразі главою делегації України в ТКГ, про можливість вмонтування "формули Штайнмаєра" в закон про особливий статус Донбасу. Він не виключав, що це може бути винесено на голосування в залі. Зараз таких розмов немає?

– Ми також говоримо з Андрієм Костіним якраз про черговість і незмінність нашої позиції щодо того, коли будуть проведені вибори: лише за українським законодавством і тільки після повернення Україні контролю над кордоном. Нічого від 2019 року не змінилося.

– Пам’ятаєте 31 серпня 2015 року? Тоді ВР на закритому засіданні з виключеним табло протягувала зміни до Конституції, де був "зашитий" особливий статус Донбасу. Закінчилося воно трагічно. Під Радою тоді загинули четверо нацгвардійців. Чи зараз влада не розглядає якихось змін до Конституції щодо особливого статусу Донбасу тощо?

- Ні, ми не розглядаємо. Тим паче, такі ганебні засідання, які були 2015 року, в цій ВР точно не пройдуть.

Зеленський закликав нардепів негайно повернутися з-за кордону | Новини України

Зеленський закликав нардепів негайно повернутися з-за кордону | Новини України
Наступна публікація