Між Вірменією та Азербайджаном спалахнуло нове загострення: що сталося і як реагує світ

Між Вірменією та Азербайджаном спалахнуло нове загострення: що сталося і як реагує світ

Фото: Associated Press

Зброя, як переконують, з обох сторін не застосовувалася.

Вірменія та Азербайджан роками вели бойові дії в районі Нагірного Карабаху і влітку та восени 2020 року сталися одні з найсерйозніших загострень конфлікту в регіоні за останні 30 років. Після шести місяців затишшя у травні 2021 року від Єревану лунають нові звинувачення у бік Баку і конфлікт вступає у нову фазу загострення.

Чому сталося нове загострення між Вірменією та Азербайджаном і як відреагували у світі на конфлікт, розбирався ТСН.ua. 

Як почалося нове загострення

Вірмено-азербайджанський конфлікт поновився на початку травня 2021 року. До збройних зіткнень там поки не доходило, але ситуація вкрай напружена. У початку ескалації Єреван звинувачує Баку. Як стверджують у Вірменії, вранці 12 травня під приводом "уточнення меж" на їхню територію зайшла група азербайджанських військових, пройшовши на понад 3 км вглиб і закріпившись в районі Чорного озера.

"Вже два дні, як навколо Чорного озера і прилеглих територій вибухонебезпечна ситуація. Причина в тому, що збройні сили Азербайджану перетнули державний кордон Вірменії. Збройні сили Вірменії взяли контрзаходи. На деяких територіях азербайджанські військові відійшли від зайнятих позицій", - сказав в.о. прем'єр-міністра Вірменії Нікол Пашинян 13 травня.
 

Пашинян вже назвав дії Азербайджану посяганням на територію Вірменії і стверджує, що щонайменше 250 військових Азербайджану перебувають в межах державних кордонів Вірменії - на деяких ділянках Сюнікської і Гегаркунікської областей.

У зв'язку з цим, генеральний прокурор Вірменії порушив кримінальну справу про "порушення територіальної цілісності" Азербайджаном. 

Своєю чергою, у МЗС Азербайджану заперечили всі звинувачення. Там заявили, що їхні військові розміщуються на позиціях, які належать країні. У Баку пояснюють, що до недавнього часу між двома державами не було позначеної межі, тому зараз процес її визначення може супроводжуватися "розбіжностями сторін". У Баку закликали Єреван до перемовин  і порадили не "впадати в паніку".

"Від 12 травня на місці командированим керівництво Державної прикордонної служби Азербайджану ведуться переговори з прикордонниками іншої сторони і робляться кроки щодо нормалізації ситуації", - йдеться в повідомленні.

Та дводенні переговори між військовими обох країн поки не увінчалися успіхом. Станом на 14 травня сторони продовжують перемовини, як між собою, так і з іншими державами.

Реакції країн і дії Вірменії

Увечері 13 травня між президентом Франції Емманюелем Макроном та Ніколом Пашиняном відбулася телефонна бесіда. Париж для врегулювання ситуації запропонував використовувати канали Ради Безпеки ООН. 

Після бесіди Макрон зробив вірменською мовою пост у своєму Facebook, у якому закликав Азербайджан вивести війська з території Вірменії. 

"Збройні сили Азербайджану вторглися на територію Вірменії. Їх необхідно негайно відкликати", - написав президент Франції.

У Вірменії ж вирішили залучити військово-політичний важіль, який раніше ніколи не застосовували. Йдеться про звернення до Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) - військово-політичного блоку, який гарантує захист Вірменії в разі зовнішньої агресії і у котрому вона перебуває разом з Росією, Білоруссю, Казахстаном, Киргизстаном і Таджикистаном.

Того ж вечора, 13 травня, Пашинян провів телефонну розмову з президентом РФ Володимиром Путіним.  Речник російського президента Дмитро Пєсков запевняє, що під час розмови Пашиян не просив у Путіна допомогу через ситуацію в Сюнікській області на кордоні з Азербайджаном.

Речник Путіна каже, що глава Кремля закликав дотримуватися режиму припинення вогню і підтвердив налаштованість на продовження активних посередницьких зусиль і підтримку щільних контактів з Єреваном і Баку для забезпечення стабільності в регіоні.

"Ні, про допомогу Пашинян не просив. Звичайно ж, вірменська сторона висловила крайню стурбованість ситуацією на кордоні. Ця стурбованість була розділена президентом Путіним, і президент Путін особливо наголосив на необхідності виконання положень тристоронніх домовленостей і відповідних документів, і перш за все того положення, в якому йдеться про необхідність припинення вогню", - заявив Пєсков.

Вдень 14 травня в.о. міністра закордонних справ Вірменії Ара Айвазян переговорив телефоном з генеральним секретарем ОДКБ про способи для врегулювання ситуації на кордоні. А Нікол Пашинян 14 травня звернувся до голови Ради колективної безпеки ОДКБ, президента Таджикистану Емомалі Рахмона, з проханням дати доручення про негайне залученні механізму екстрених консультацій для координації позицій держав-членів ОДКБ та вжиття заходів для усунення загрози. З такими листами Пашинян також звернувся до інших держав-членів ОДКБ.

Читайте також:

  • Один голос "за": парламент Вірменії не обрав Пашиняна прем'єром  
  • Вірменія стоїть перед загрозою громадянського протистояння, але капітулювати Пашинян не збирається - військовий експерт  
  • Життя після війни: як азербайджанські біженці повертаються до Нагірного Карабаху після 30 років

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber

Новини світу: у Вірменії стався конфлікт між прем'єром та військовими

Новини світу: у Вірменії стався конфлікт між прем'єром та військовими

Повʼязані теми:

Наступна публікація