Мобілізація по-новому в Україні: що зміниться від 1 травня та кого призвуть першим

В Україні знову подовжили воєнний стан і загальну мобілізацію — цього разу до 2 серпня 2026 року. Відповідне рішення 28 квітня ухвалила Верховна Рада. Призову підлягають усі військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років за винятком тих, хто має відстрочку або бронювання.

ТСН.ua розповідає, як може змінитися мобілізація від 1 травня, що варто пам’ятати військовозобов’язаним та кого можуть призвати першочергово.

Мобілізація в Україні: що відомо про можливі зміни у травні

За інформацією джерел ТСН.ua у Верховній Раді, вже у травні до парламенту можуть внести нові законодавчі ініціативи щодо мобілізації. Тобто не виключено, що чинні правила найближчим часом скоригують.

Зокрема, обговорюється майбутнє територіальних центрів комплектування (ТЦК СП). У парламенті допускають, що їхній функціонал можуть змінити. Один з варіантів — перетворити ТЦК на органи, які переважно працюватимуть із реєстром «Оберіг». У такому разі їх можуть відсторонити від процесу оповіщення військовозобов’язаних.

Втім, якщо чіткий алгоритм змін не запропонують, система залишиться без змін і ТЦК, як і раніше, виконуватимуть свої функції у повному обсязі.

Паралельно в парламенті обговорюють ідею розшуку порушників військового обліку за аналогією з боржниками зі сплати аліментів. У такому разі можуть використовувати ідентифікаційний код. Однак чи буде така норма ухвалена — наразі невідомо. Депутати наголошують, що самі лише примусові заходи без додаткових стимулів навряд чи покращать мобілізацію.

Крім того, лунають пропозиції навіть змінити назву ТЦК, наприклад, на «Офіси резерву».

Чи змінять правила затримання під час мобілізації в Україні

Окремо у Верховній Раді розглядають законопроєкт №15076, який стосується поводження з військовозобов’язаними під час перевірок.

Документ передбачає, що представникам ТЦК та поліцейським можуть заборонити неправомірно затримувати громадян, безпідставно застосовувати фізичну силу або спецзасоби під час вручення повісток і перевірки документів.

Автор законопроєкту Сергій Гривко каже, що питання активно обговорюється у профільному комітеті, і до кінця травня можливі конкретні рішення.

Що можуть змінити в розшуку військовозобов’язаних

У Верховній Раді допускають, що підхід до військовозобов’язаних, які порушують правила обліку, можуть змінити. Зокрема, розглядається ідея розшуку таких осіб за аналогією з неплатниками аліментів — із використанням ідентифікаційного коду. Але наразі це лише обговорення, і жодних рішень не ухвалено.

Водночас юристи наголошують, що поняття «розшук ТЦК» у законодавстві не існує. Фактично йдеться про те, що ТЦК та СП можуть звертатися до поліції, щоб доправити людину, яка порушила правила військового обліку, для складання адміністративного протоколу.

Кримінальна відповідальність у таких випадках можлива лише тоді, коли це прямо передбачено законом. Наразі вона застосовується, зокрема, за неявку за бойовою повісткою без поважних причин. Для запровадження нових підстав необхідні окремі зміни до Кримінального кодексу.

Що змінюється для 17-річних

У школах перевірятимуть наявність військово-облікових документів у хлопців, яким виповнюється 17 років. Йдеться про документ у застосунку «Резерв+» або на порталі «Дія».

Втім, адвокат Роман Ухов у коментарі ТСН.ua наголосив, що це не нова норма. Заклади освіти й раніше були зобов’язані вести військовий облік учнів. Основна зміна — в цифровізації процесу.

Відсутність документа не впливає на закінчення школи або складання НМТ — учень зможе отримати атестат. Однак під час вступу до закладу вищої освіти можуть виникнути труднощі, оскільки подання військово-облікових документів є обов’язковим.

Що стосується відповідальності, то, за словами юриста, неповнолітніх можуть лише попередити або передати під нагляд батьків. Штрафи у таких випадках не передбачені.

Мобілізація людей з інвалідністю: що важливо знати

Особи з інвалідністю мають право на відстрочку від мобілізації незалежно від групи. Водночас її потрібно оформити — автоматично вона не надається.

Також варто враховувати, що:

• відстрочка часто має обмежений термін і потребує поновлення

• якщо її не оформити або не подовжити, людину можуть вважати порушником обліку

• у разі перекомісії та визнання придатності особа втрачає право на відстрочку

Попри це повістки для уточнення даних можуть надходити й таким громадянам, і це не є порушенням.

Водночас мобілізація можлива і добровільно — за контрактом, якщо військова частина погодиться прийняти людину.

Що буде з відстрочками після 4 травня

Після набуття чинності рішення про подовження мобілізації — тобто після 4 травня — у багатьох військовозобов’язаних постає питання, чи залишаються чинними їхні відстрочки.

Як пояснюють юристи, у частини громадян відстрочки вже були подовжені автоматично. Перевірити це можна в застосунку «Резерв+». Якщо в електронному витягу зазначена нова дата (наприклад, до серпня), це означає, що відстрочка подовжена.

Водночас автоматичне подовження відбувається поетапно, а не одночасно для всіх. Тому відсутність оновлення одразу після 4 травня не означає, що відстрочку не подовжать.

Автоматично відстрочки можуть подовжити для людей з інвалідністю, батьків дітей з інвалідністю, багатодітних батьків, студентів, осіб, які доглядають за родичами, педагогів, родичів загиблих або зниклих безвісти, звільнених з полону та інших категорій.

Якщо ж після 4 травня нова дата в «Резерв+» не з’явилася, юристи радять подати документи повторно — так само, як і під час первинного оформлення.

Хто має право на відстрочку

В Україні законом передбачено низку категорій громадян, які можуть отримати відстрочку від мобілізації. Серед них:

• люди з інвалідністю

• громадяни, визнані непридатними до служби за станом здоров’я

• багатодітні батьки

• одинокі матері та батьки

• опікуни

• родичі загиблих військових

• звільнені з полону

• студенти денної або дуальної форми навчання

• працівники стратегічно важливих підприємств

• окремі категорії держслужбовців, науковців і педагогів

Окремо передбачено відстрочку для студентів, докторантів, інтернів і викладачів, які працюють за основним місцем роботи.

Кого мобілізують першочергово

Юристи пояснюють, що плани мобілізації визначаються Генеральним штабом і не є публічними. Вони враховують потреби армії, кількість необхідних людей та їхні військові спеціальності.

Водночас на практиці чоловіків старшого віку, особливо 55+, мобілізують рідше. Якщо їх і призивають, то переважно на посади забезпечення, наприклад, водіями або логістами.

Однак закон не забороняє мобілізацію і на бойові посади. Ймовірність призову зростає, якщо людина має бойовий досвід або дефіцитну спеціальність, зокрема інженера, медика чи спеціаліста з ремонту техніки.

До якого віку можуть призвати

Рядові, сержанти та офіцери підлягають мобілізації до 60 років. Тобто у 59 років чоловіка ще можуть призвати, а після 60 — уже ні. Для вищого офіцерського складу граничний вік становить 65 років.

Таким чином, станом на початок травня кардинальних змін у мобілізації немає. Водночас у парламенті тривають дискусії щодо можливих нововведень, які можуть вплинути як на правила військоового обліку, так і на роботу ТЦК СП.