Мобілізація в Україні у травні: як надсилатимуть повістки ТЦК та коли дозволено не з’являтись

В Україні триває мобілізація, яка продовжена до серпня 2026 року, і у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) роз’яснили, як зараз можуть формуватися та надсилатися повістки військовозобов’язаним і якими є поважні причини неприбуття за повісткою.

Про це одразу декілька ТЦК повідомили на своїх офіційних сторінках у соцмережі. За їхніми даними, чинне законодавство передбачає те, що повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов’язаним під час уточнення облікових даних.

«У разі неуточнення резервістом або військовозобов’язаним своєї адреси місця проживання, повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання», — повідомив Київський обласний ТЦК.

За даними ТЦК, щоб забрати рекомендований лист, який надіслав ТЦК на адресу військовозобов’язаного з пошти, у чоловіків буде три дні.

«День явки за отриманою повісткою з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом 7 діб, а з інших населених пунктів — протягом 10 діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв’язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення», — уточнюють у ТЦК.

При цьому у ТЦК зазначають, що кожна повістка має відмітку в реєстрі «Оберіг» про те, що її відправили або вручили.

«Важливо, у разі отримання повістки про виклик до ТЦК та СП з’явитися у зазначені у ній місце та строк», — нагадують у ТЦК.

Мобілізація в Україні: які причини неявки за повісткою вважаються поважними

За даними ТЦК, якщо громадянин поставив підпис на повістці, але не може прийти до ТЦК у потрібний термін, він зобов’язаний у найкоротший термін, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до ТЦК та СП, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК та СП або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Також ТЦК наводить перелік поважних причин неприбуття за повісткою:

• перешкода стихійного характеру

• хвороба

• воєнні дії та їхні наслідки

• інші обставини, які позбавили можливості прибути у визначені пункт і строк

• смерть близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка)

  У ТЦК нагадують, що обставини неприбуття треба підтвердити документально.

Повістка ТЦК не прийшла: як це довести

У Київському обласному ТЦК повідомили, що якщо військовозобов’язаний не отримував повістку, то це також необхідно довести документально.

«Наприклад, довідка з пошти про відсутність повістки або повідомлення про неможливість її доставки. Тоді ви можете звернутися до ТЦК і порушення знімуть», — кажуть у ТЦК про алгоритм дій.

Розшук ТЦК: які штрафи та відповідальність

За даними ТЦК, якщо людині вручили повістку належним чином — особисто чи поштою — вона може вважатися належним чином попередженою керівником ТЦК та СП про наслідки неявки, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також статтями 336, 337 Кримінального кодексу України.

«У випадках порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію на порушників чекає постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу від 17 до 25,5 тисяч гривень. Крім того, людину, яка не з’явилася за повісткою, можуть оголосити у розшук. Систематичне ігнорування повісток стане підставою для притягнення до кримінальної відповідальності та інших правових обмежень. Ігнорування бойової повістки — це ухилення від призову під час мобілізації. За це передбачена не адміністративна, а кримінальна відповідальність за статтею 336 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі від 3 до 5 років», — резюмують у ТЦК.

Мобілізація у травні-2026: адвокатка розповіла про нюанси з повістками

Своєю чергою, адвокати, які спеціалізуються зокрема на мобілізаційному законодавстві, кажуть, що система оповіщення в Україні потребує удосконалення, тому як часто трапляються суперечливі випадки.

«Є ситуації, коли особи дізнаються, що вони у розшуку, намагаються з’ясувати про те, через що, а повістки не існує, повістка в якийсь електронній хмаринці і її неможливо відстежити. При цьому і в додатку «Резерв+» не було ніяких сповіщень. Просто зазначається, що існує штраф за неоновлення даних і неявку за повісткою. Але при цьому не зазначається, на яке число людина не з’явилася», — каже в коментарі для ТСН.ua адвокатка Катерина Аніщенко.

Та наводить і такий приклад: «Були випадки, коли начебто паперова повістка була. З’ясовуєш обставини за допомогою поштового трекінгу, після чого виявляється, що повістка не заходила навіть до того населеного пункту, де зареєстрований адресат. Необхідно зробити якусь уніфіковану систему оповіщення щодо явки. Якщо ж накладається штраф, то людина повинна розуміти те, за що».

Нагадаємо, раніше повідомлялось про те, що що зміниться від 1 травня та кого призвуть першим. Джерела ТСН.ua у Верховній Раді не виключають, що чинні правила можуть скоригувати.