Модно, стильно, екологічно: як одягатися, щоб не шкодити природі, та які є в Україні екобренди

Текстильна промисловість — другий забруднювач планети після нафтової. Щосекунди на планеті спалюють вантажівку лахів. Якщо речі не палити — вони осядуть на звалищах на десятки років. Їхнє виробництво, споживання та утилізація таким ж швидкими темпами, як і розвиток моди, забруднюють довкілля. І українці тут чи найперші у світі - бідні, але от кутюр.

Чи можна жити та одягатися так, щоб не шкодити природі, та наскільки ми готові пожертвувати власним комфортом заради порятунку та збереження Землі, з'ясовував ТСН.ua.

Ми поспілкувалися з українськими екостілістами та ековиробниками одягу, які поділися сучасними модними трендами та розповіли, який одяг потрібно купувати та як його правильно викидати і чи викидати взагалі.

Які сучасні тенденції у моді

Раніше було модно мати багато взуття та речей, а зараз — турбуватися про довкілля. Тому наразі у тренді екотканини, розумне споживання — свідома мода та ресайклінг-підхід (ред. — recycling — вторинна переробка), розповідає Олена Краснопьорова, консультантка з sustainable & ethic wardrobe, волонтерка всесвітнього руху "Fashion Revolution" та спікер всеукраїнської екологічно-освітньої платформи "Зелена Школа", яка активно втілює у життя концепції Свідомого гардеробу, eco-friendly гардеробу для себе та своїх замовників.

Тож яким має бути такий екогардероб, ми і розпитали Олену.

ЕКОТренди

Перший тренд в Україні — повернення до витоків, ремесел, натуральності.

Зараз починають носити тканини з коноплі, бавовни і бамбука, кропиви. Також актуальним є печворк – має той самий ефект повернення до рукотворних ремесел, закликаючи більш раціонально використовувати тканину. Велика кількість дизайнерів почали залучати до співпраці і локальні мікрообщини для виготовлення своїх колекцій, говорить екостилістка. 

Ще один тренд — етичність і cruelty free — це відмова від тканин і матеріалів, які отримані жорстокими шляхами. Ми говоримо про хутро і шкіру, пір’я. "Уже багато брендів відмовилися від використання різних матеріалів тваринного походження. Інші заходять ще далі, використовуючи, наприклад, банановий шовк, мирний шовк, шкіру з  рослинних матеріалів. Цей тренд активно підтримує і сучасна молодь, і більшість зірок, такі як — Гоакін Кортес, Емма Вотсон, українські співачки Onuka і Jerry Heil", — зазначає Олена Краснопьорова.

Також активний тренд на високотехнологічні, але біорозкладні матеріали.

Більшість дизайнерів нині підтримують ідею "усвідомленого споживання": вони зменшують колекції і роблять їх базовими, щоб одяг і аксесуари можна було носити багато років, а інші колекції більш персоніфікованими, щоб кожна людина, незалежно від віку, типу фігури та кольору шкіри змогла знайти для себе вдалу річ. У дизайнерів перехід на новий вид репрезентації своєї творчості: покази тепер всі намагаються створити з мінімальним вуглецевим слідом.

Відповідно в суспільстві йде розуміння і затребуваність мінімалістичного, капсульного, енергозберігального гардеробу. Це коли ми купуємо якісні речі, які довго носяться і легко комплектуються, запевняє екостилістка.

Де краще купувати одяг, щоб не шкодити природі

"Я вважаю, що секондхенд — це новий екотренд. Багато знаменитостей одягаються в секондах. Навіть глянцеві журнали, які раніше топили тільки за "от кутюр і лакшері" — починають показувати те, що можна поєднувати секондхенд з дорогим одягом. Це нормально", — вважає Олена.

Ще прекрасний вибір — вінтажні магазини. "Зручно поєднувати в гардеробі різні бренди: наприклад, взуття та аксесуари краще купити дорожчі, щоб довше носити (3-5 років), а ось на одязі можна інколи і зекономити, купити в секондхенді, в аутлетах або зі знижкою. Водночас, важливо звертати увагу на склад матеріалу, з якого складається річ", — радить експертка.

Якою має бути тканина та її склад: який одяг краще обирати

Звісно, найкраще, коли матеріали натуральні — вони легко утилізуються і більш здорові для тіла людини. Наприклад, бавовна і бамбук, тенсел, купра. Однак зараз багато збірних складів, де одночасно поєднуються 2-3 види волокон. Наприклад, 10% —  поліестр, 90% — бавовна.

Так,  за словами Олени Краснопьорової, синтетичні матеріали начебто збільшують стійкість до зношування, але іноді це "сумнівний захід". "Я зауважу, що якщо бренд якісний і та ж футболка складається з 100% бавовни — її можна носити хоч 5 років. Якщо ж матеріал неякісний — річ може почати псуватися після другого прання. Тож перед покупкою рекомендую доторкатися до речей, спробувати розтягнути їх обережно, з’їмяти… Це допоможе зрозуміти якість", — радить екостилістка та додає, що одне з правил — намагатися купувати відповідальні бренди, які мають більш відкриті технологічні виробничі процеси.

Екобренди в Україні: наскільки розвинені і популярні

Я працюю стилістом вже 13 років, і 5 років тому почала шукати саме екоорієнтовні бренди. Спочатку це було складно, але на сьогодні ситуація значно покращилась. У нас з'явилася велика кількість українських брендів, які створюють дуже крутий, стильний, якісний одяг. Якщо мета є — все можливо знайти і підібрати. Зараз це досить доступно і навіть доступно в питанні цінової політики, поділилася своїм досвідом Олена Краснопьорова.

Викидати не можна — ресайклінг/апсайклінг — шанс на друге життя

А що це за українські бренди, як вони влаштовані, що роблять з вживаним одягом та що пропонують, ми розпитали у їхніх творців.

Щоб трохи внести ясність, в ситуацію потрібно розібратись в різниці двох схожих понять: recycling та upcycling.

Recycling — це певне поводження з відходами з метою отримання нової сировини чи матеріалу і подальшого їх використання для виробництва, господарства тощо. Upcycling — це творче перетворення відходів в предмети мистецтва, побутові вироби, аксесуари, одяг. На відміну від вторинної переробки (recycling), upcycling не вимагає додаткових виробничих витрат на переробку, пояснює Олег Звонарьов, засновник бренду Remade, який перетворює старі шкіряні речі на нові і сучасні сумки, рюкзаки та аксесуари.

Що з recycling та upcycling в Україні

"Якщо казати про Recycling одягу, в Україні таких проєктів, здається, взагалі немає, та й в світі є мало таких повноцінних прикладів. Знаю один проєкт з Нідерландів, який займається виробництвом одягу із деніму. Вони збирають використаний денім, відділяють від нього все зайве (фурнітуру тощо) розкладають тканину до рівня сировини для вряжі, виробляють нитку, з неї прядуть тканину і знову шиють денім. Можна собі уявити кількість задіяних процесів та інвестицій", — розповідає Олег та додає, що це приклад повноцінного Recycling виробництва одягу.

Але, за його словами, у більшості ж випадків є підприємства (заводи), які займаються просто збиранням сировини, або сортуванням, переробкою, або виробництвом тканин із переробленої пряжі. Потім ці тканини, як і звичайні, купують різні бренди одягу, але й в розвинених країнах цей рух тільки починається. Якраз такому руху у фешен індустрії допомагає Upcycling.

"Мені здається, що взагалі Upcycling-проєкти не можуть вирішити глобальні проблеми, в них є труднощі з оптимізацією і масштабуванням, це дуже погіршує комерційну складову, натомість вони добре показують, популяризують ідею переробки і роблять її більш звичною для всіх людей. Особисто мені добре видно різницю, як реагували люди на речі Remade 5 років назад і сьогодні. І якщо казати про українські реалії, то мова йде саме про Upcycling, так як Recycling проектів в сфері одягу, в нас я не зустрічав", — говорить Олег Звонарьов.

Нове життя "вбитих" шкіряних речей: проєкт Remade

Так, один із засновників Remade називає відомі йому українські проєкти. Зокрема, з переробки деніму в одяг, деніму в сумки та аксесуари, переробка вінілових банерів в сумки та чохли, майстерня, яка перешиває старі кайтвітрила в поясні сумки та рюкзаки, чоловічі сорочки в обкладинки блокнотів, майстерня, що перешиває старі шкіряні куртки на нові куртки, художник-каліграф, що розписує старі шкіряні куртки надаючи їм новий шанс у вигляді витвора мистецтва, і дві майстерні включно з Remade, що переробляють старі шкіряні речі на сумки рюкзаки та аксесуари.

"Все це дуже локальні справи, які впливають на інформаційний фон і формують у людей розуміння вторинного використання речей та бажання жити більш екологічно та розумно. Вони є лише маленькими кроками, прикладами для популяризації свідомого споживання", — переконаний Олег.

Що ж стосується самого Remade, то він почався 6 років назад зовсім не як комерційний проєкт і не з ідеї за екологію. Просто як сімейна майстерня для друзів та однодумців. Засновники — Олег Звонарьов та його дружина Анна Сігорська.

Тоді в Україні тренду на Upcycling зовсім не було, хіба що антитренд, на старі та секондхенд речі. Спочатку ми шукали для цього проєкту незвичайні матеріали, а в результаті придумали технологію як переробляти старі непотрібні шкірянки і нам здалось, що це гарна ідея. За ці роки ми багато чого вдосконалювали у виробництві та працювали з оптимізацією всіх процесів від збирання сировини до продажу готового продукту і весь час змагались за якість, розповідає Олег.

"А потім вже прийшов тренд, мода, попит і деяка комерційна вигода звісно. І всі ці фактори позитивно вплинули на нашу справу. Сьогодні ми частково позиціонуємо себе як Upcycling, але, насамперед, Remade — це якісні функціональні та унікальні речі (сумки, рюкзаки, аксесуари) вироблені зі старих шкірянок", — додає засновник проєкту.

Де Remade бере сировину для свої виробів та чи можна їм принести свою стару куртку

Є декілька джерел збирання сировини. Більшість шкіряних речей потрапляють до Remade із секондхенду, це товар який не продався після багатьох знижок і переміщень, раніше він потрапляв на склад-смітник а потім викидався, зараз його відкладають і десь орієнтовно раз на місяць забирають з різних магазинів і точок по місту за певну плату.

"Зазвичай, це досить якісна шкіра величезних розмірів іноді з пошкодженнями або просто супер дивного фасону, який неможливо вдягати у вигляді куртки", — говорить Олег Звонарьов.

Ще частину передають благодійні фонди та організації зі збирання речей. Також Remade безкоштовно приймає речі від людей, які вирішили позбутися непотрібних шкірянок та не змогли їх продати на барахолках. Таким щасливчикам на постійній основі надається знижка 10% на виріб зі своєї старої речі або так само 10% на купівлю вже готового за принесену стару шкірянку.

Як відбувається процес перетворення куртки на аксесуар

Як розповів нам Звонарьов, спочатку куртки накопичуються в майстерні. Їх розвішують на релах за кольорами, щоб легко було знайти потрібну. Зазвичай у наявності є 600- 800 шт. різного кольору, блиску, розміру та щільності. Далі куртку розпорюють, чистять шкіру, іноді підфарбовують, роблять розкрій шкіри та нейлону для армування, розпилюють клей, склеюють (армують) шкіру з нейлоном, зшивають виріб. Потім призначають готовому виробу артикул, фотографують та  розміщують на сайті. Після покупки товар зникає з сайту — його пакують і відправляють клієнту.

За градацією весь процесс роботи зі шкірою влаштований так: з куртки шиється рюкзак або сумка, із залишків шиються бананки (поясні сумки), зі ще менших лоскутків робиться печворк полотна, а з них знову шиються рюкзаки.

У Remade є два шляхи замовлення. Перший — придбати товар з наявних на сайті. Другий — замовити потрібну модель в будь-якому кольорі з наявних курток.

Рюкзаки, сумки та гаманці з залишків тканини та непотрібного одягу

Ще один український upcycling-бренд "Potrib" має за мету допомогти екології, виступаючи за свідоме використання залишків тканини та непотрібного одягу. Ви навіть можете самостійно взяти участь у створенні аксесуару, підбираючи комбінацію кольорів.

"Potrib" — це простір, де створюють цікаво-корисні аксесуари та речі, використовуючи банери, обрізки з текстильних підприємств  та непотрібний одяг. Так, "Potrib"  створює рюкзаки, гаманці, сумки а також чохли для ноутбуків та планшетів.

Команда складається з трьох людей, двоє з них, Ілона Шевчук та Володимир Мазан, – працюють на виробництві. Dream team вже подарувала життя близько 150 наплічникам.

Ініціативні та творчі особистості працювали у Львові, але нещодавно перебралися до Хмельницької області. Як розказала засновниця бренду Ілона, шлях "Potrib" розпочався у 2018 році з ідеї, коли під час навчання дівчина вивчала тему сортування сміття: "Було бажання реалізувати корисні ідеї. Ми почали з непотрібного одягу, та з часом видозмінювалися".

Цінністю бренду є переробка, що має в собі креативний підхід, тому команда почала з використання у виробництві обрізків з текстильного підприємства, що залишились у процесі виробництва пуфів. Ці обрізки бувають різної форми та розміру, що дарує неповторності кожному виробу: "Зшиваючи до купи клаптики — ми створюємо нові полотна, а далі кроїмо деталі для майбутніх виробів. Саме так і був створений перший наплічник", — поділилася Ілона.

У матеріалів, які використовує команда для створення сумок, є значні сильні боки: брудо- та водовідштовхувальна тканина, компактність, міцна фурнітура, щільна стропа та беззаперечно — яскравий дизайн.

"Звичайно, є ідеї впровадження нового матеріалу. Ми готові співпрацювати та вважаємо важливим зацікавленість у цій справі".

Дизайн аксесуарів "склався історично". На початку з командою працювала Маша Кузнєцова, яка зробила вагомий внесок у дизайн наплічників. Головна мета бренду "Potrib" — привертати увагу, показувати власний приклад та руйнувати міфи щодо розвитку власної справи. І звичайно найголовніше: рятувати світ, не забруднюючи його.

Які в Україні є ще upcycling-бренд

До прикладу, львівський бренд Slow.ly створює аксесуари та одяг із незвичних матеріалів. Майстри використовують залишки від виробництва туристичного обладнання, парашутів чи парапланів. Мета бренду — привернути увагу до повторного використання матеріалів і спонукати людство до усвідомленого шопінгу.

Не менш цікаво зазирнути у світ 3,14BAN – це бренд сучасної культури усвідомленого споживання, який створює речі з використаних банерів. Матеріал дуже міцний та вологостійкий і може розкладатися до 100 років. Таким чином – спеціалісти бренду допомагають екології та створюють унікальні аксесуари. А якщо раптом у вас є непотрібний рекламний банер – віддайте його ініціативі та отримайте знижку на готовий товар.

The oversized – також апсайклінг-проєкт, який перетворює вінтажний або стоковий чоловічий одяг на жіночий. Крім того, бренд займається індивідуальним перешиттям: можна принести та переробити свою річ. Місія бренду — створювати безпечну моду.

Куди можна здати речі на благодійність

Усі екоорвєнтовані стилісти, виробники та сортувальні станції закликають людей бути розумними модниками і старатися не викидати поношені, але притомні речі на смітники. Що ж з ними робити - варіантів є безліч.

Окрім можливості переробити та "переформатувати" старі речі, в Україні можна допомогти тим, хто того потребує, але не може собі дозволити. Тобто віддати свої речі на благодійність.

Допомогти можна у кожному українському місті:

Банки речей при Товаристві Червоного Хреста (redcross.org.ua)

Банки одягу Червоного Хреста працюють у всіх областях України: з переліком адрес можна ознайомитися за посиланням. У Товаристві приймають одяг, взуття, речі хатнього вжитку. Але насамперед важливо, аби речі були чистими і в хорошому стані. Організація передає речі тим людям, які через важку життєву ситуацію не можуть купувати одяг самі.

Благодійний фонд "Карітас"

Цей фонд також працює у всій Україні. На мапі сайту можна обрати найближчу локацію. Речі отримують багатодітні родини, сироти, переселенці та люди з інвалідністю. Можна приносити будь-який одяг, взуття, посуд та іграшки. Важливо, щоб одяг був у гарному стані і його могли використовувати інші люди.

Для зручності також можна скористатися спеціальним сервісом helpmap.io: його створили два українці, щоб допомогти людям знайти місця, куди можна здати непотрібні їм речі, а благодійним організаціям — отримати речову або волонтерську підтримку. Саме на цьому сайті ви можете побачити найближчі локації у вашому місті:

• реабілітаційні центри
• дитячі будинки
• притулки для тварин
• контейнери зі збирання одягу
• фонди

На карті позначені адреси і найменування найближчих установ, яким потрібні різні речі: від одягу до взуття. Відображення організацій можна відфільтрувати за категоріями. Так, одягом ви можете допомогти як дорослим, так і дітям. Також на сайті є спеціальний розділ "Текстилі": обираючи його, вам буде легше відфільтрувати заклади, яким необхідна допомога.

Крім того, допомогти можна і притулкам для тварин, адже там теж потребують одягу, особливо у холодний період. Часто потрібні простирадла й ковдри.

Утилізація одягу

Станція сортування "Україна без сміття" 

Якщо одяг вже "безнадійний", краще не поповнювати  місцевий смітник, а відправити речі на спеціальні станції, де одяг та взуття утилізують високотемпературним спалюванням.

Громадська організація "Україна без сміття" від 2015 року працює над тим, щоб надати системні можливості для українців розділяти свої побутові відходи і тим самим зменшувати негативний вплив на навколишнє середовище. Місія організації – навчити людей відповідальній культурі поводження з відходами і зупинити захоронення сміття на звалищах.

Опція утилізації платна, бо в неї входить вартість приймання, досортування, логістики й відповідальної утилізації високотемпературним спаленням на підприємстві. Під час приймання одягу та взуття консультанти допоможуть вам перекласти їх у пакет відповідного розміру, щоб визначити вартість послуги. Ціна залежить від об’єму пакета:

• пакет 120 л — 250 грн.;
• пакет 60 л — 125 грн.;
• пакет 20 л — 50 грн.

Станція розташована у Києві, за адресою вул. Саперно-Слобідська, 25. Час приймання — середа-п’ятниця від 14:00 до 19:30 та субота-неділя від 10:00 до 15:30. Під час локдауну станція зачинена для відвідування, але доступні близько 20 октабінів на рампі. Якщо ви з іншого міста, безнадійно зношені одяг і взуття можна відправити до "УБС" і кур’єром, і поштою.