На старт, увага, Кримська платформа: чому Байден, Меркель і Макрон не приїдуть до Києва

На старт, увага, Кримська платформа: чому Байден, Меркель і Макрон не приїдуть до Києва

ТСН.ua

Дивлячись на реакцію РФ, деякі держави обирають з одного боку підтримку нас, а з іншого все ж таки залишають собі віконце для маневру.

До першого установчого саміту Кримської платформи, який відбудеться 23 серпня в Києві, менше трьох тижнів. Вже відомо, що до української столиці приїдуть представники 30 держав та міжнародних організацій із різних куточків світу. Проте лідерів США, Німеччини та Франції (учасників нормандського формату) не буде.

У День Державного Прапора України, 23 серпня, відбудеться масштабна конференція, присвячена Криму. За підсумками учасники підпишуть Декларацію, яка зрештою залишиться відкритою для інших країн, які з тих чи інших причин не змогли доєднатися до першого установчого саміту.

На восьмий рік окупації, заснування такого майданчика, як Кримська платформа, є величезним проривом. Проте це тільки перший крок. Попереду багато роботи щодо створення справжнього дієвого міжнародного майданчика щодо деокупації Криму та притягнення Росії до відповідальності за злочини, які вона скоїла.

ТСН.ua розбирався, чому лідери США, Німеччини та Франції не захотіли приїхати до Києва, та що чекає на Кримську платформу після першого установчого саміту.

Крим на порядку денному

Майже від кожного західного політика та дипломата можна почути, що спроба анексії Росією Криму 2014 року стала для всього світу справжньою несподіванкою. Мовляв, ніхто не очікував, що Москва піде на зміну європейських кордонів військовою силою вперше від 1945 року.

Хоча "батьки" становлення сучасної незалежної української держави добре пам’ятають, як одразу після проголошення Акту про державну незалежність 24 серпня 1991 року в Київ приїхали Анатолій Собчак (мер Санкт-Петербургу) та Олександр Руцькой (перший та останній віцепрезидент РФ), вже тоді погрожуючи відділенням Криму та Донбасу за вихід із СРСР. Рівно за рік Держдума (тоді Верховна Рада Росії) ухвалила постанову про визнання акту передачі Криму Україні 1954 року юридично нікчемним.

"На саміті НАТО в Бухаресті у квітні 2008 року адміністрація Буша-молодшого намагалася направити Грузію і Україну на шлях членства в НАТО, проти чого виступили європейці, особливо Німеччина і Франція. Трагічні наслідки всі побачили у серпні, коли російські війська вторглися в Грузію, фактично поставивши під контроль Москви дві провінції, які такими донині й залишаються. Страждання України почалися пізніше, але картина була така сама. За цим послідували західні санкції, але Росія не відмовилася і не змінила своєї войовничої поведінки при адміністрації Обами, відчуваючи його значну слабкість на глобальному рівні".

Це рядки з книжки "Кімната, де це сталося" колишнього радника Дональда Трампа з нацбезпеки Джона Болтона. Можливо тоді на Барака Обаму так повпливало отримання Нобелівської премії за "видатні досягнення в зміцненні міжнародної дипломатії і співпраці між країнами". А, можливо, домовленість із Володимиром Путіним, що далі Криму він не піде, про що також пише Болтон. Не складно здогадатися, хто її порушив, що не відкидає ницість існування домовленості в принципі.

За президентства Петра Порошенка його радники повторювали, що не можуть порушувати питання повернення Криму на міжнародному рівні, бо Росія перестане навіть Донбас обговорювати. Тому, мовляв, краще спершу зосередитися на врегулюванні війни на Сході, продемонструвавши, як Україна реформується та модернізується, і кримчани самі захочуть повернутися.

Тільки за два роки президентства Володимира Зеленського тема деокупації Криму почала голосно звучати на міжнародному рівні. Ба більше, виявилося, що створення амбітного проєкту Кримська платформа не призвело до ультиматумів Росії щодо виходу з Мінських домовленостей або нормандського формату.

"Я б не сказав, що при Порошенкові Крим віддалявся (з порядку денного – Авт.). Просто не було такої конкретної форми. Наскільки мені відомо, у всіх паперах, на всіх переговорах тема Криму так само фіксувалася. Зараз це переведено в інший я б сказав  формат нової якості. Це дуже добре. Тепер важливо, щоб цей позитив трансформувався у практичний тиск міжнародного співтовариства на Росію. От власне мені здається і головна мета цього задуму", - коментує ТСН.ua колишній міністр закордонних справ України, голова Центру з вивчення Росії Володимир Огризко.

Хто приїде?

Проте з практичним тиском міжнародного співтовариства на Росію поки що не дуже. Особливо на тлі великої угоди між Сполученими Штатами та Німеччиною щодо "Північного потоку-2" за спиною України. Так, свою участь у першому установчому саміті Кримської платформи, що відбудеться 23 серпня в Києві (в КВЦ "Парковий") вже підтвердили 30 країн та міжнародних організацій: США, Велика Британія, Польща, Молдова, Грузія, Туреччина, країни Балтії, Франція, Німеччина, Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея. Вже відомо, що приїдуть президенти Латвії, Словаччини та Словенії.

Проте США, Німеччина та Франція, учасники нормандського формату, не будуть представлені на рівні лідерів. Від Сполучених Штатів до Києва завітає міністр транспорту Пітер Буттіджедж. Правда, за інформацією джерел ТСН.ua в українських дипломатичних колах, Буттіджедж приїде в статусі спецпредставника Байдена (тобто, Білий дім надасть йому відповідний мандат). Це викликало неабияку реакцію в Росії, адже Буттіджедж відкритий гей, який завжди виступає за права ЛГБТ, а в Україну він імовірно приїде зі своїм чоловіком.

Щодо канцлерки Німеччини та президента Франції, раніше ТСН.ua вже писав, що їх офіси довго відмовчувалися. Про особисту участь Ангели Меркель та Еммануеля Макрона не йшлося одразу. Що досить дивно, принаймні з боку Меркель, адже у вересні вона залишає пост канцлера. Проте останні події довкола Росії свідчать, що їхня ідея зближення з Москвою спрацювала, тому навіщо зайвий раз дратувати Путіна. До того ж, досі не зрозуміло, на якому рівні буде представлена Туреччина.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба говорив, що Росія шантажує та погрожує іншим країнам, вимагаючи не брати участі у Кримській платформі. Проте до саміту лишається зовсім небагато і час вже офіційно визначатися. Директорка програми безпекових студій Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест каже ТСН.ua, що взимку Київ збирався запросити всіх очільників держав, хто голосував у березні 2014 року за Резолюцію Генасамблеї ООН про територіальну цілісність України у "міжнародно визнаних кордонах".

"Запрошення відповідним чином надсилали. Але ніхто на топрівні нічого не обіцяв. Тобто, я не бачила чітких обіцянок від світових лідерів. Тому не можна говорити про пониження рівня представництва. І я б не прив’язувала це до "Північного потоку-2". Дивлячись на реакцію РФ, крім тих держав, які мають чітку й жорстку позицію з самого початку щодо Москви (як, наприклад, Литва), всі інші обирають з одного боку підтримку нас, а з іншого все ж таки залишають собі віконце для маневру", - коментує ТСН.ua Ганна Шелест.

Що далі?

За словами Дмитра Кулеби, крім основного засідання за участі глав делегацій, на першому саміті Кримської платформи в Києві відбудуться чотири тематичні панелі: про невизнання спроби анексії, мілітаризацію Азово-Чорноморського регіону, шляхи реінтеграції Криму через права людини та сталий розвиток, і відновлення прав кримськотатарського народу. За підсумками схвалять Кримську декларацію (або Кримську хартію), яка буде відкритою для приєднання інших держав.

Далі, за словами заступниці міністра закордонних справ Еміне Джапарової, після саміту на всіх чекає титанічна робота, яка відбуватиметься за п’ятьма основними напрямками: політика невизнання, безпеки, санкцій, економічних та екологічних наслідків. Проте, як це відбуватиметься на практиці, поки що незрозуміло.

За словами представників української влади, які дотичні до теми Криму, майданчик Кримської платформи має існувати, доки Росія не забереться з півострова. Зокрема в Офісі президента дуже хотіли проводити такі саміти щорічно. Проте Еміне Джапарова вже заявила, що у держави Україна просто немає стільки ресурсів, тому є ідея "паркувати" Кримську платформу на майданчику Генасамблеї ООН.

"Щодо майданчика ООН, я не уявляю, як це зробити. Тоді це вже не буде самітом на найвищому рівні. Наразі Кримська платформа має три рівні: урядовий (саміти), парламентський та експертний, - каже ТСН.ua Ганна Шелест. – Я не знаю таких майданчиків в ООН. Єдине, що можу собі уявити, - це щорічний захід на полях Генасамблеї. Але ми досі не знаємо, в якому форматі вона відбуватиметься навіть цього року в умовах пандемії".  

Володимир Огризко згоден із тим, що такі саміти щодо Криму мають стати регулярними, а який майданчик обирати – це вже питання наступне. Але це треба запускати по всіх можливих майданчиках, на тільки ООН. Є Рада Європи, де йдеться про права людини, які в Криму знищують щоденно.

"Тому сама думка мені подобається. Як перевести це в практичну площину після першого саміту? Думаю, це завдання і для тих, хто візьме участь у першому зібранні. Мені спадає на думку практика проведення щорічної конференції з реформ в Україні. Останнього разу вона була у Вільнюсі, перед тим – у Торонто, а починалася з Лондона. Чому не зробити таку саму практику, коли якась країна прийматиме у себе цю платформу? Тоді це зніме багато питань організаційного та фінансового характеру для України. Проводити такі заходи – це непросто. Кажу вам, як людина, яка брала участь у багатьох таких заходах, організованих не тільки Україною, але й іншими державами", - зауважує Володимир Огризко.

Також експерти, які входять до експертної мережі Кримської платформи (яка складається з майже 180 українських та міжнародних експертів із 33 країн світу), нагадують, що фінансово організувати такий масштабний саміт за участі 30 держав Україні допомагають USAID (агентство США з міжнародного розвитку) та Благодійний Фонд "Східна Європа", і вони не єдині. Наприклад бек-офіс Кримської платформи фінансує USAID.

Заявляли також, що на національному рівні створюється фронт-офіс Кримської платформи, куди 23 серпня повезуть високоповажних іноземних гостей. Він має стати повноцінним офісом Кримської платформи, який 24/7 моніторитиме ситуацію в тимчасово окупованому Криму та опікуватиметься проблемами кримчан. Правда, не зовсім зрозуміло тоді, а що ж буде з бек-офісом?

Наостанок варто ще раз підкреслити, дуже добре, що на восьмий рік незаконної окупації Крим повертається до міжнародного порядку денного. Проте називати Кримську платформу "форматом" наразі буде перебільшенням, адже за столом немає Росії. Тому поки що перший установчий саміт Кримської платформи – це радше конференція друзів України. Так, Еміне Джапарова абсолютно права, попереду титанічна праця, зокрема по роботі з ключовими західними столицями щодо збільшення політичного і санкційного тиску на режим Путіна.

"Кримська платформа": на кого чекає президент і про що говоритимуть на саміті

"Кримська платформа": на кого чекає президент і про що говоритимуть на саміті
Наступна публікація