У гімнастів і важкоатлетів по три тренування на день. Вихідних немає. Живуть і тренуються на олімпійській базі. З рідними майже не бачаться, бо їм не радять виїжджати за межі Кончи-Заспи, щоб не підчепити COVID.
Збитки і заборони
До літніх Олімпійських ігор у Токіо, які через пандемію COVID-19 вперше в історії відтермінували на рік, лишається трохи більше чотирьох місяців. Попри соцопитування, за якими 80% японців підтримують їхнє повторне перенесення, цього року змагання таки відбудуться. Але чи зможуть фани прилетіти до Японії та як там житимуть самі спортсмени, досі невідомо.
Зазвичай Олімпійські ігри збирають 11 тис. спортсменів та вдвічі більше журналістів із 200 країн. Додайте до цього ще кількасот тисяч туристів. Все це створює величезну небезпеку перетворити Олімпійські ігри на розплідник COVID-19. Тому ймовірно дорога до Токіо іноземним фанам буде закрита навіть із довідкою про щеплення. Проте остаточного рішення ще немає. У підготовку Японія вклала понад $25 млрд. На квитках оргкомітет розраховував заробити до $90 млрд. Тому відсутність іноземних глядачів може обернутися для Токіо величезними збитками. Місцеві вболівальники швидше за все зможуть купити квитки. Але під забороною на трибунах будуть гасла та оплески.
Від збірних ні японські організатори, ні Міжнародний олімпійський комітет обов’язкової вакцинації не вимагатимуть. Проте регулярні тести стануть частиною життя спортсменів. Як і соціальне дистанціювання, масковий режим, заборона користування громадським транспортом і відвідування барів у Токіо. Навіть сідати в один ліфт зі спортсменами з інших країн заборонено. А після приїзду всім на смартфон встановлять застосунок, щоб відстежувати місцеперебування.
На літніх Олімпійських іграх буде представлено 33 види спорту. Від України в Токіо поїде близько 200 спортсменів. В інтерв’ю ТСН.ua міністр спорту Вадим Гутцайт сказав, що Україна в Токіо розраховує взяти 13-15 медалей. Не вершина айсберга, і це м’яко кажучи. Рекорд 2008 року, коли нашим спортсменам вдалося завоювати 27 медалей, побити не вдасться. Проте Вадим Гутцайт і тренери збірних кажуть, що все може змінитися, адже ніхто не знає, як карантин позначився на фізичній формі спортсменів, і вчорашні зірки завтра можуть стати аутсайдерами.
Знімальній групі ТСН.ua вдалося побувати в Олімпійському центрі "Конча-Заспа". Ми побачили, як наші спортсмени готуються до Токіо, розпитали, які талісмани візьмуть із собою і кого вважають конкурентами.
Відновлювалися з нуля
До Олімпійської бази "Конча-Заспа" 20 км від центру Києва. Збудували її до Олімпійських ігор 1980 року в Москві, які США, ФРН, Японія та більшість ісламських країн бойкотували через військову операцію СРСР в Афганістані. Тоді база розташовувалася за межами столиці. Зараз це вже вважається Києвом.
Від самого ранку олімпійське містечко кипить. Спортсмени прокидаються раненько, бо розминка і зарядка вже о 7:45-8:00. Після - сніданок і ще два тренування. Вони тут і тренуються, і живуть. Через пандемію COVID-19 тренери збірних намагаються мінімізувати контакти із зовнішнім світом, щоб спортсмен, надто той, який їде до Токіо, не підчепив коронавірус і в останній момент не зійшов із дистанції.
В залі для гімнастики "стоять" клуби магнезії. Це спеціальний порошок для рук для збільшення надійності хвату. Одночасно тут тренуються і жіноча, і чоловіча збірні. Загалом знімальна група ТСН.ua нарахувала до 30 гімнастів, які, наче акробати в цирку, відпрацьовували складні справи на різних снарядах.
Для 19-річної Діани Варінської, чемпіонки Європи в командній першості, фіналістки чемпіонатів світу зі спортивної гімнастики, Олімпійські ігри в Токіо стануть першими в житті. У розмові з ТСН.ua вона зізнається, що готуватися важко. Через карантин Діана вийшла з форми просто в нуль і дуже довго відновлювалася, збирала себе буквально по шматочках. На COVID-19 перехворіла. На щастя, відносно легко, як звичайний грип, і вже за два тижні повернулася у великий спорт. Зараз по три тренування на день: зранку зарядка трохи більше години, потім тренування три години і ще одне тренування дві години.
На конкурентів з інших країн Діана не звертає уваги. Каже, найголовніший її суперник – вона сама. Щодо вакцинації, чи стане вона обов’язковою перед Токіо, Діана говорить, що їм про це нічого не відомо.
«В Токіо вже був турнір чотирьох країн зі спортивної гімнастики (у листопаді 2020 року – Авт.). Зробили його, як репетицію до Олімпійських ігор із дотриманням всіх правил. Так, там були жорсткі заходи, не можна було виходити з готелю, був застосунок на телефоні, який відстежував місцеперебування спортсменів. Вони їли за різними столами, щодня здавали тести. Всі в масках були. Тобто, були серйозні правила»
За словами Андрія Берегового, головного тренера жіночої збірної України зі спортивної гімнастики, кожного тижня надходить нова інформація щодо Токіо, що і як буде, ніхто не знає. Також невідомо, в якому стані збірні інших країн. Проте він вважає, що перед Токіо має бути вакцинування. Про це в інтерв’ю ТСН.ua говорив і міністр молоді та спорту України Вадим Гутцайт.
У розмові з ТСН.ua Андрій Береговий розказав, що карантин дуже позначився на формі спортсменів. Після проведених тестів з фізичної підготовки на 25% втратили форму всі, а основні спортсмени ще не набрали докарантинної форми.
«Вийти на пік форми достатньо складно. У спортсменів, які їдуть до Токіо, по три тренування на день. Розумієте, ми їдемо до країни, де на час Олімпіади буде доволі спекотно. Тому фізичне навантаження буде більшим, ніж психологічне. Плюс різниця в часі. Хто наші конкуренти? Всі, хто приїдуть. Росіяни теж (через допінговий скандал вони виступатимуть під білим прапором – Авт.). Але ніхто не знає, хто в якій формі. Ми тільки знаємо, що вони працюють і готуються»
Для гімнаста Ігоря Радівілова Олімпіада в Токіо стане третьою. На Олімпійських іграх 2012 року в Лондоні він здобув бронзу. Проте в розмові з ТСН.ua зізнається, що тоді це було не зовсім усвідомлено. Другі Олімпійські ігри програв. Потім все зіставив і зараз, за його словами, буде інакше. За чотири місяці до Токіо у Ігоря по два тренування на день. А рік тому під час жорсткого карантину майже не тренувався. Каже, що форму набирати завжди важко, найбільше під час відновлення втомлюється голова, а от фізично відновитися легше.
«Такий спорт, як гімнастика – це завжди 50/50. Найбільш фахові і досвідчені люди іноді помиляються на таких дрібницях, як, грубо кажучи, звичайна людина може йти сходами і зламати ногу. Хто сильніший, хто витримає більше тиску, той і переможе, я вважаю»
До щеплень від COVID-19 у гімнаста є великі запитання. Пояснює, що стоїть на світовому антидопінгу, тому готовий кожен день здавати тести, ніж ризикувати. Але якщо обов’язковою умовою поїздки до Токіо буде щеплення, звичайно буде вакцинуватися. Чи хворів сам на COVID-19, не знає. У збірній біля 4-5 людей перехворіли. Каже, що хвороба минала не важко, 10 днів ізоляції і все було добре, всі повернулися до тренувань.
Талісманів у Токіо з собою не бере. Каже: "Менше думаєш – міцніше спиш". Після Олімпіади спорт не покине і в тренери не піде. Готуватиметься до Олімпійських ігор-2028 в Америці, бо ще не був там.
А от віцечемпіонка Європи з важкої атлетики Анастасія Лисенко, яка теж їде до Токіо, не впевнена, чи поїде ще на Олімпійські ігри. Говорить, якщо дозволить здоров’я, – можливо. А так, каже, вже вік і складно.
«Для мене це будуть другі Олімпійські ігри. До цього їздила в Ріо 2016 року. Зараз тренуємося кожного дня, бо часу залишилося мало, вихідних практично немає. А щодо карантину, він на всіх позначився. Змагань минулого року майже не було. У нас, слава Богу, на COVID-19 ніхто не хворів. Ми тут на закритій території, всі правила передбачені. Вакцинуватися поки не планую, але невідомо, чи будуть перед Токіо вимагати щеплення»
Жодних талісманів, як і у інших, не має. Розраховує винятково на свої сили. Каже, що психологічно спортсмен має бути дуже підготовленим, бо коли приїжджаєш на змагання, морально тисне, коли багато конкурентів, які більше підіймають і мають більше заслуг.
"У моїй категорії з Китаю конкурентки, дві важкоатлетки. Була ще з Росії Тетяна Каширіна. Але зараз вона дискваліфікована через допінговий скандал", – говорить Анастасія.
Валентин Михайлов, старший тренер жіночої збірної команди з важкої атлетики (працює на базі від початку 1970-х) додає, що головний конкурент - це штанга.
"Кожен спортсмен спершу має побороти себе. Коли спортсмен готовий до бою, він завжди буде на вершині. А часу не вистачає завжди", – каже ТСН.ua Валентин Михайлов.
"Шведський стіл" і червона ікра
Вдалося знімальній групі ТСН.ua побувати і в олімпійській їдальні. Торік тут запровадили "шведський стіл". Вибір страв досить великий: від дієтичних парових котлет і броколі, до запеченого м’яса і шоколаду. Навіть червона ікра є. Проте, як сказав ТСН.ua міністр спорту Вадим Гутцайт, червона ікра тут була ще тоді, коли він був спортсменом.
Фейбі Бежура, чемпіонка України з фехтування на шпагах, призерка етапів Кубку світу та міжнародних змагань, каже ТСН.ua, що, можливо, й поїде в Токіо. Але треба завоювати ліцензію – залишився останній турнір в Казані. Фехтувальниця ще застала часи, коли тут не було "шведського столу".
«Різниця велика. Зараз є вибір, можна взяти те, що хочеш. Через день у нас тут і червона риба, і червона ікра. Чорної немає. А раніше приносили певні страви, і вибору не було. Я їм все, калорії не рахую. У фехтуванні немає такого, як в гімнастиці, коли у тебе має бути чітка вага. Але ми також маємо тримати себе в формі, стежимо за своїм харчуванням, щоб не бути занадто гладким і не відчувати зайвий тягар на тренуваннях. У нашій збірній є спортсмени, які не їдять м'ясо, солодощі»
Керівниця олімпійської їдальні Євгенія Новак розповіла ТСН.ua, що до запровадження "шведської лінії" для кожного виду спорту було своє меню з чітко вирахуваною калорійністю. Мінімальний раціон – 141 грн на день. Найбільший – 320 грн. Зараз калорії вже ніхто не рахує. Спортсмени самі знають, скільки і чого їсти. Проте найменший за калорійністю раціон звичайно у гімнастів.
За словами Євгенії Новак, раціон харчування "шведського столу" збільшили до 410 грн на день – це триразове харчування. Найдорожча страва – це червона риба, якщо стейк.
«На 100 г він коштує 64 грн. А 10 г червоної ікри – 35 грн. Червону ікру ми також даємо, вона входить в раціон, але тільки на сніданок. Спортсмени роблять собі бутерброди. Червону рибу вони також дуже люблять. Але це буває на обід або вечерю. Якщо раціон 410 грн, ми чергуємо: один день червона ікра, другий – шоколадка, круасани чи «снікерси». Бо ціла 100-грамова шоколадка зараз коштує 100 грн. Тоді йдуть яблучка, інші фрукти – щось дешевше, щоб вміститися в раціон. Бо у нас має обов’язково бути ще й молочна продукція. Плюс великий асортимент м’ясного»
Зміни торкнулися не тільки їдальні. За словами гендиректора держпідприємства Олімпійський центр "Конча-Заспа" Андрія Крилюка, цього року тут почнеться будівництво плавального комплексу олімпійського класу та нового спального корпусу. Бо наразі база може максимально прийняти до 350 людей (це спортсмени, тренери, масажисти, лікарі). Після побудови нового спального корпусу розраховують на 500 осіб.
«Плюс зараз ведеться будівництво і капітальний ремонт двох великих об’єктів. Перший – комплексний ігровий зал для різних видів спорту, бо наразі одночасно займатися на спортивних майданчиках і в залах можуть тільки десь 250-270 людей. Тут можна буде проводити різні змагання і тренування. Також в цьому приміщенні буде спеціалізований зал для фехтування, якого наразі на жаль немає. Другий – легкоатлетичні сектори. Ми мали сектори для метань. Додадуться ще сектори для стрибків, бігу на110 м з бар’єрами і 100 м спринтерського бігу. І ведемо роботи так, щоб їх сертифікувати і проводити тут наші внутрішні і, можливо, міжнародні змагання»
На все це, за його словами, виділено майже 500 млн грн. Каже, що така шалена сума його лякає. Тому на цей рік вистачить із головою, якщо говорити про комплексний ігровий зал і сектори, щоб закінчити їх цього року. А фінансування для плавального комплексу буде необхідно ще два роки, бо термін будівництва розрахований на три роки.
