На Україну сунуть велика вода і потопи: Києву та регіонам загрожує аномальне водопілля

Україні загрожує весняний паводок та потопи. Причому загроза може бути досить суттєвою через сильні морози та великі об’єми снігу, який почне танути з настанням теплої погоди. Ризики для весняного водопілля великі, і їх, на думку еколога Олександра Соколенка, декілька.

Три фактори ризику для паводку

Перший чинник — це суттєве промерзання ґрунту через тривалі холоди.

«У Київській та Черкаській області — промерзання ґрунту становить місцями 40-50 сантиметрів. На Київщині воно дещо менше, бо тут було більше снігу, але промерзання є і воно суттєве. Особливо, в басейні річок Прип’ять, Дніпро та Десна, які є основними для Київського регіону», — розповідає ТСН.ua еколог Олександр Соколенко.

Другим фактором ризику є значне накопичення снігу, який не танув протягом зими через відсутність тривалих відлиг.

«Зокрема багато снігу лежить і у басейнах згаданих річок. А через те, що не було відлиг, відповідно сніг накопичувався і він не танув. Тобто зараз маємо значні об’єми снігу, який перетвориться на паводкові води, якщо температура повітря підвищиться вище 0 градусів», — пояснює експерт.

Третій фактор, на який вказує еколог, — це відтермінування кліматичної весни.

«Чим довше зберігається сніговий покрив та морозна погода, тим інтенсивнішим та раптовішим може бути водопілля. Якби весна розпочалася на початку лютого, то сніг би поступово танув і спостерігався б помірний підйом води, але не суттєвий і розтягнутий у часі. А якщо весна пізня, то нічого у часі вже розтягуватися не буде, а за температури у 10 та більше градусів — почнеться інтенсивне танення снігу, накопичення води у басейнах річок і зростання рівня води у низинах», — каже еколог.

Де очікувати високу воду та підтоплення у Києві

За прогнозами фахівців, кліматична весна цьогоріч запізнюється. Хоча останні 30 років вона зазвичай припадала на останню декаду лютого. Зараз температура у столиці тримається близько нуля, а попереду ще будуть помірні морози.

«З середини цього тижня прогнозується не значне, але все ж зниження температури. Тобто говорити про кліматичну весну, зарано. Вона настане аж через тиждень. Саме після цього ймовірність початку водопілля дуже висока. І воно може бути значним», — зазначає Соколенко.

Найбільший підйом води традиційно очікується в басейні Десни, а також Прип’яті та Дніпра. У Києві під загрозою опиняться низинні ділянки.

«Цьогоріч — водопілля буде надмірним, як в басейні Десни, так і Прип’яті, і Дніпра. Щодо Києва, то гадаю, що цьогоріч будемо бачити підтоплений водою Труханів острів, Гідропарк, а також інші пониззя столиці — вони можуть піти під воду. Наприклад, острів Муромець — це північна частина Труханова острова», — пояснює еколог.

Користь для екології та шкода для людей

Попри можливі господарські незручності, фахівець наголошує, що паводок принесе довкіллю більше користі, ніж шкоди. Волога необхідна для зволоження ґрунтів та відновлення екосистем.

«Будь-яке водопілля корисне, як і накопичення снігу. Волога згодом сприятиме для зволоження ґрунтів і відповідно покращення стану сільськогосподарських культур. Окрім того, водопілля позитивно впливає на біорізноманіття саме басейнів річок. Там стає більше риби, земноводних та рослин. Водопілля покращує екосистеми річок та заплав. Тож для довкілля це корисно», — підкреслює Олександр Соколенко.

Важливим наслідком великої води стане і наповнення криниць, особливо на Поліссі, де останніми роками спостерігалося критичне зниження рівня ґрунтових вод.

«За малого водопілля на Поліссі у багатьох людей висихали криниці. Існує така загальна тенденція зі зниження ґрунтових вод в Україні, а за умов суттєвого водопілля вода у криниці повернеться. Люди радіють, що все знову, як було 40 років тому. Звісно, що таке відбувається не щороку, але дійсно водопілля покращує стан питної води, де раніше її бракувало через висихання водних горизонтів. До речі, водопілля відновлює і екосистему боліт, особливо на Поліссі», — додає фахівець.

Прогнози щодо водопілля за термінами

Еколог додає, що пік водопілля залежить від швидкості зростання температури. Хоча локальні підтоплення — величезні калюжі у дворах — матимемо вже в березні, особливо там де відсутні чи засмічені зливоприймачі, а от велика річкова вода прийде пізніше.

«Можна очікувати початок водопілля у березні, а його пік, і зокрема у Києві, може фіксуватися значно пізніше, навіть у квітні і у травні. Танення снігу — це поступовий процес. Сніг буде танути у верхів’ях Прип’яті, Дніпра та Десни. Після накопичення води у верхів’ях, буде зростати середня течія, а вже потім поступово пік водопілля зміщуватиметься вниз», — пояснює експерт.

Процес підняття рівня води в Дніпрі біля Києва може тривати від двох до чотирьох тижнів.

«Ми не побачимо у Києві різкого підняття рівня води одразу на два метри. Таке може відбуватися поступово за два-чотири тижні в залежності від температури повітря. Тому паводок у Києві може розтягнутися від березня до травня, коли на Дніпрі може підвищуватися рівень води. До речі, в деякі роки траплялося що водопілля затримувалося і фіксувалося навіть у червні. Як буде цього року, поки не відомо», — підсумовує Олександр Соколенко.

Попередження від ДСНС: загроза для чотирьох областей

Тим часом у Державній службі з надзвичайних ситуацій (ДСНС) попереджають про підйом рівнів води на річках басейну Південного Бугу, Інгулу та Дніпра

«24-26 лютого через танення снігу та водогосподарську діяльність очікується підйом рівнів води на 0,2–0,7 м та утримання води на заплавах у Кіровоградській, Черкаській, Одеській та Миколаївській областях. Там оголошено жовтий рівень небезпеки», — повідомляє ДСНС України.

Особлива увага мешканців міста Кропивницький: можливе часткове підтоплення житлових будинків на прируслових вулицях — помаранчевий рівень небезпеки.

Підвищення рівні води у трьох областях

За інформацією ДСНС України, у Житомирській, Черкаській та Київській областях очiкується пiдвищення рiвнiв води на 0,1-0,4 м над рiвнями, без загрози негативних наслідків.

На річці Стугна (пост Здорівка) можливий початковий вихід води на заплаву та понижені прируслові території (І рівень небезпеки — жовтий).

Що мають знати жителі прибережних зон

Рятувальники закликають жителів прибережних зон:

• убезпечте майно, яке може постраждати від води;

• слідкуйте за оновленнями від місцевої влади та ДСНС;

• зберігайте спокій та будьте обережними