Нафта в Омані, а ціни ростуть у нас: чи чекати пальне по 100 грн через війну з Іраном

Вже два тижні США та Ізраїль ведуть війну прямо на головній нафтовій бочці світу. І наслідки з’явились миттєво. Іран давно підготував свою головну стратегію оборони: втягнути у війну буквально всі країни Перської затоки, і поставити планету перед загрозою нафтового удушення. Ракети і дрони полетіли не тільки по американським базам в регіоні. Тегеран зіграв у гру — якщо я тону — на дно потягну всіх. Ось тому палає нафта в порту Омана. А Дубай перестав бути найбезпечнішим місцем для багатіїв. Аятоли зробили ціллю навіть союзників — наприклад Катар. Та найголовнішим ударом по глобальному Заходу Іран завдав перекривши Ормузьку протоку.

Чим така важлива ця протока і якими будуть ціни на пальне, йдеться у сюжеті ТСН. Тижня.

Іран, Ірак, тут Кувейт, Саудівська Аравія, Бахрейн, Катар, Об’єднані Арабські Емірати і Оман — всі розташовані навкола закритої суходолом Перської затоки. Вийти з якої можна тількти через вузесеньке місце — Ормузьку протоку. А саме нею тисячі танкерів доставляють світу його кров — нафту і скраплений газу. Ормузька протока пропускає близько 20% усієї нафти на планеті. І іншого — морського шляху просто не існує. Покупці цієї нафти — Індія, Китай і решта азійських країн. Європа тут нафту не купує.

То чому ціни злетіли і на заправках в ЄС, і в США?

Нафта — це товар, без якого не може жити жодна країна. І якщо раптом з Перської затоки нема поставки — всі почнуть шукати, де купити в іншому місці. І нікого не хвилює, що там традиційно інші покупці закуповувалися — починає діяти правило хто заплатить більше.

«Якщо чогось не вистачає, то відповідно це починає тиснути на інші джерела постачання. І відповідно створює попит, і відповідно підвищує ціни», — пояснює директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

Ціни на нафту почали зростати ще на початку року. В січні — за барель нафти «Брент» правили 61 долар, за російську «Юралс» — 51. Наприкінці січня побоювання щодо конфлікту на Близькому Сході почали зростати — відповідно зростала і нафта. За «Брент» давали 70 доларів, за російську нафту — 59. Після спалаху війни в Ірані «Брент» стрибнув до 83-х доларів, «Юралс» до 68. Пік — у 100 доларів за «Брент», як і за «Юралс», стався 9 березня. Котирування злітали і до 120 доларів за барель.

Щоправда, ціни на біржах дуже чутливі і до заяв політиків. Варто тільки-но Трампу щось сказати, реакція миттєва. Наприклад, війну в Ірані «практично завершено». І ціни знизилися до 88-ми доларів.

«Нафта, яку купує Європейський Союз, в першу чергу походить з Норвегії. Вони є основними постачальниками. Сполучені Штати та Західна Африка», — зазначає експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

То чому ж в ЄС ціни на бензин стрибнули більше, ніж в Україні? На 18-20 гривень за літр. Спрацювала і паніка у перші дні війни на Близькому Сході.

«Коли ти не розумієш, що робити, і коли все йде навколо, і ти навіть не знаєш, що відбувається, ти просто заплющуєш очі та чекаєш, як все розвиватиметься. Тому є обмеження з Польщі, є обмеження з Румунії, є обмеження з Молдови, Угорщина, Словаччина заблокувала нас ще до всього цього», — каже Сергій Куюн.

Тим часом Адміністрація Трампа запустила вивільнення 86 мільйонів барелів нафти зі стратегічного резерву США. А Міжнародне енергетичне агентство зобов’язалося вивільнити 400 мільйонів барелів нафти зі своїх запасів. Все це в купі має стабілізувати ціни ринку нафти.

Росія — бенефеціар війни на Близькому Сході?

Зліт цін на нафту на світовому ринку мав би сприяти заробіткам Росії. Адже нафта один з головних цінних ресурсів РФ, які наповнюють її бюджет, який Кремль витрачає на війну з Україною. Та чи справді Росія заробить купу нафтодоларів від блокування Ормузької протоки? За даними деяких ЗМІ, Іран пропускатиме судна з індійською нафтою. Також нібито пропускає китайські.

Водночас Сполучені Штати зняли санкції з російської нафти, яка станом на цей час вже перебуває на танкерах у морі.

США опублікувало документ із назвою «Дозвіл на доставку та продаж сирої нафти та нафтопродуктів походженням з РФ, що завантажена на судна станом на 12 березня 2026 року». Виняток із санкцій для цієї нафти діятиме до 11 квітня.

«Цей вузькоспрямований, короткостроковий захід застосовується лише до нафти, яка вже перевозилася, і не надасть значних фінансових переваг російській владі, яка отримує більшість своїх енергетичних прибутків з податків, які стягуються на місці видобутку», — пояснив міністр фінансів США Скотт Бессент.

Ці дії критикують як у Європі, так і в конгресі США. Зокрема самі республіканці.

Тим часом видання Financial Times порахувало: після загострення конфлікту на Близькому Сході Росія вже заробляє до 150-ти мільйонів додаткових нафтодоларів щодня. А до кінця березня може заробити до 5 мільярдів незапланованих доходів. Не всі фахівці із цим погоджуються.

«Ефект від прибутку буде помітний для російського бюджету, коли ситуація триватиме принаймні три місяці і більше. Тоді це матиме значний ефект, а не такий, що ми десь порахуємо і вийде, що є буквально мільярд доларів», — каже експерт Юрій Корольчук.

Утім через Ормузьку протоку йде не лише нафта, а й скраплений газ. Частина, хоч і незначна, імпортує ЄС з Катару. Головні ж постачальники газу до ЄС — США та росія.

«У нинішній кризовій ситуації деякі вважають, що нам слід відмовитися від нашої довгострокової стратегії і навіть повернутися до російського викопного палива. Це було б стратегічною помилкою», — каже глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Європа планує остаточно відмовитися від імпорту російського газу, трубопровідного та скрапленого, до 2027 року.

Чи буде бензин по 100 грн і чи буде пальне на ринку взагалі

Ціни в Україні відреагували на світові котирування просто миттєво. Цінники на АЗС полізли вгору буквально на наступний день після початку війни в Ірані.

«Ціна на нафтопродукти не повинна була так різко зростати», — вважає експерт Юрій Корольчук.

Та після того як росіяни добили Кременчуцький нафто-переробний завод, Україна вже на 100 відсотків залежна від імпорту бензину і дизпалива. Тож закуповуємо пальне по тих цінах, по яких нам продають в панікуючій Європі.

«Тобто, сьогодні в Ірані вибух, завтра в Лондоні вже горить нова ціна на столі. І ця ціна автоматично починає включатися в контракти. Ніхто не чекає на фізичну поставку. Ось і все, нова ціна», — пояснює Сергій Куюн.

Однак такому різкому стрибку у перші дні сприяла і паніка. Зокрема в Європі.

«Ну, знаєте, ринок „Орлен“, наприклад, є найбільшим оператором ринку в Польщі, він напівдержавний, тому фактично перебуває під регулюванням. І для мене, чесно кажучи, той факт, що вони так сильно підвищили ціни в Європі, не був очікуваним», — визнає Куюн.

Перший тиждень, за словами Сергія Куюна, країни Європи, зокрема, Польща, Румунія, Молдова, почали зупиняти оптовий продаж пального і різко підняли ціни. Та паніка спала. Принаймні, порожні заправки нам не загрожують.

«Ті запаси нафти, які сьогодні є на ринку Європейського Союзу, фактично включають кількість нафти, що постачається українським споживачам, тобто покупцям, трейдерам і, відповідно, населенню», — додає Юрій Корольчук.

Факто курсу валют

«Одна гривня в обмінному курсі валют — це одна гривня у вартості літра палива, тобто було 43, стало 44 за долар відповідно плюс одна гривня до вартості палива», — пояснив Куюн.

На деяких АЗС ціна на популярні види пального зросла на 1-3 гривні. Поза камерою працівники станцій кажуть, що ціни стрибають упродовж дня. На заправках великих паливних операторів бензин марки А-95 коштує 70 гривень 99 копійок. Дизель — 79 гривень 99. А підвищеної якості — навіть перетнуло психологічну позначку — 80 гривень. І заява Антимонопольного комітету — що почав розслідувати змову навряд чи вплине на зниження ціни.

Кешбек на пальне

Утім Уряд вирішив повертати 15% коштів витрачених на пальне. Ці гроші нарахують через програму «Національний кешбек». Від купівлі бензину кешбек становитиме 10 процентів, за дизель — 15 відсотків, а за заправку газом — 5. Кешбек на пальне діятиме лише до 1 травня на всіх АЗС, які долучаться до програми.

А от хто долучився, поки що інформації немає. Та й критиків такого рішення багато. Економісти вважають, що так більше отримають від держави ті, у кого великі дорогі авто.

А от коли Перська затока запрацює — Антимономольному комітету точно варто буде включитися — бо повертати ціни назад на наших АЗС оператори не люблять. Та коли це буде, відомо лиш Трампу — і то сумнівно.