(Не) можна бити по РФ: чому США та Німеччина так бояться наших ударів по цілях на території Росії

(Не) можна бити по РФ: чому США та Німеччина так бояться наших ударів по цілях на території Росії

Заборона вражати цілі в Росії: коли наші західні союзники змінять свою думку. / Фото: ТСН.ua

У вівторок, 28 травня, на фінальній пресконференції з Олафом Шольцем під час триденного державного візиту до Німеччини, першого за 24 роки, Еммануель Макрон заявив, що союзники мають дозволити Україні знищити російські військові бази, з яких запускаються ракети.

Заявляючи це, французький президент показав на камери карту, де позначено, звідки Росія зі своєї території завдає ударів по Харкову та області. ВІодночас, за словами Еммануеля Макрона, не можна допустити ураження інших цивільних чи військових об’єктів в Росії. Що під "іншими військовими об’єктами" мав на увазі Макрон, можна лише здогадуватися. Адже, за міжнародним правом, всі вони є законними цілями ЗСУ. Олаф Шольц зі свого боку додав, що "Україна піддається нападу й може захищатися". Деякі західні ЗМІ, наприклад The Guardian, розцінили це як згоду німецького канцлера на те, що Україна може бити по цілям на території Росії. Хоча, якби це насправді було так, ми б вже отримали німецькі далекобійні ракети Taurus, що здатні серйозно пошкодити Керченський міст.

Головний страх США та Німеччини – поширення війни на країни-члени НАТО, що може призвести аж до застосування ядерної зброї. Проте є як мінімум два контраргументи, які це спростовують.

Перший. Помилкова політика керованої ескалації Заходу - надання Україні певних видів зброї, постійно оглядаючись на реакцію Кремля, - вже призвела до появи російської тактичної ядерної зброї в Білорусі.

Другий. Наявними у нас західними системами зброї ми навряд чи дістанемо до Москви чи бункера Путіна. До того ж, Україні, на відміну від Польщі, ніхто не пропонує контракт на купівлю американських ракет класу "повітря-земля" дальністю понад 1000 км.

Президент Зеленський впевнений, що Україна зрештою отримає дозвіл від деяких партнерів (це, насамперед, США – ред.) на використання їхньої зброї для ударів по цілях на території РФ. Західні оглядачі теж зазначають, що Білий дім готовий переглянути свої червоні лінії у допомозі Києву. Про те, коли можуть ухвалити це рішення, та по яких саме російських цілях дозволять бити ЗСУ? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Гра на підвищення: рішення за Байденом

Колумніст Девід Ігнатіус у статті для The Washington Post пише, що президент Байден розглядає два нові контрзаходи у підтримці України: покарання Китаю за постачання Росії ключових технологій (для її ОПК – ред.) і скасування обмежень на використання Україною американської зброї малого радіусу дії для ударів по території Росії.

"Той факт, що такі кроки зараз розглядаються, свідчить про зростаючу стурбованість Адміністрації щодо вразливості України на полі бою. Блінкен відвідав Київ і з перших вуст почув розповіді про нещодавні успіхи Росії під Харковом та в інших місцях на сході України. Це стурбувало його настільки, що він закликав колег з Адміністрації переглянути заборону Україні стріляти американською артилерією та ракетами малої дальності по РФ, повідомили мені та окремо іншим журналістам представники США", - зазначає Девід Ігнатіус.

Депутати ВРУ публічно писали в соцмережах: якби Сили оборони України могли бити по скупченнях живої сили й військової техніки росіян біля наших кордонів на території Росії, спроба ворога відкрити новий фронт на Харківщині зазнала б поразки. В інтерв’ю Reuters, яке вийшло у вівторок, 28 травня, міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що Кремль готується до нового наступу, плануючи розгорнути ще 200-300 тис., на додачу до близько 500 тис. військових, які вже воюють на фронті та зосереджені біля українських кордонів. Їхня мета, за словами Умєрова, - відкрити новий фронт на півночі. Саме тому, знаючи ці дані розвідки про плани росіян, нам критично важливо діяти на випередження, маючи змогу бити по зосередженню ворожих сил і техніки біля наших кордонів.

"Українцям дуже складно захищатися, якщо вони не можуть вражати військові об'єкти по той бік кордону. Це можуть бути ракетні установки, артилерія, аеродроми, які використовуються для нападу на Україну. Деякі члени Альянсу не накладали обмежень на зброю, яку вони постачають. Інші - запровадили. Вважаю, час переглянути ці обмеження, не в останню чергу в світлі розвитку війни, яка відбувається фактично вздовж кордону, що ще більше ускладнює його захист. Це не робить членів НАТО стороною конфлікту", - зазначив у вівторок, 28 травня, генсек НАТО Єнс Столтенберг.

Того ж дня агенція AFP, опитавши низку аналітиків, нагадала, що свого часу удари західною зброєю й по цілях в окупованому Криму в Кремлі називали червоною лінією. Тоді, як і зараз, Путін теж погрожував "глобальним конфліктом" і "стратегічною зброєю". Проте США та їхні європейські союзники й досі цього бояться. До того ж, непередбачені обставини, напередодні ювілейного Вашингтонського саміту НАТО на початку липня та президентських виборів у США 5 листопада, Адміністрації Байдена ні до чого.

Тиск збільшується: рішення буде

За інформацією німецького таблоїда Bild, Сили оборони Україні щонайменше раз використали американську систему Patriot, яку Київ отримав від Німеччини, щоб збивати російські літаки (у лютому-березні цього року ми збили понад 13 російських Су-34 – ред.). Проте після цього, за даними Bild, Берлін і Вашингтон погрожували припинити постачання (очевидно ракет-перехоплювачів до ЗРК Patriot – ред.), якщо таке повториться.

Ми знаємо одну країну, яка публічно дозволила ЗСУ бити їхньою зброєю по цілях в Росії, - Велика Британія. Про це міністр закордонних справ країни Девід Кемерон сказав в інтерв’ю Reuters, перебуваючи з візитом у Києві на початку травня. Але, як виявилося пізніше, це не зовсім так.

"Офіційного дозволу немає, - сказав у коментарі The Washington Post на умовах анонімності український військовий посадовець. - Британські ракети Storm Shadow ніколи не використовувалися для ураження цілей за межами суверенної території України. Вони були використані для удару по окупованому Криму".

Де-факто підтвердженням цьому стали коментарі радника міністра з питань стратегічних галузей промисловості Юрія Сака виданню Bloomberg, де він начебто сказав, що Україна вже використала британські далекобійні ракети для ударів по території Росії. Проте пізніше в коментарях українським ЗМІ Юрій Сак уточнив, що мав на увазі удари по військових об'єктах в окупованому Криму, а не по території Росії.

Все ж, тиск на Вашингтон, Берлін і Рим – основні столиці, які проти ударів їхньою зброєю по цілям на території Росії, – збільшується. За словами міністерки оборони Нідерландів Кайси Оллонгрен, зараз Україна бореться "з однією зав’язаною за спиною рукою". Президент Латвії Едгарс Рінкевичс нагадує, що саме ця заборона є наслідком російських атак на Харків та область. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур нагадав союзникам, що Україна вже завдає ударів по російській території зброєю власного виробництва, маючи безпілотники, що вражають цілі в дуже глибокому тилу ворога на відстані понад 1000 км.

Проте, публічно й принаймні поки що, позиція ключових партнерів України залишається непохитною. Наприклад, на думку міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса (який, до речі, має наразі найвищий політичний рейтинг у ФРН – ред.), такі теми, як надання дозволу Україні бити по території ворога та конкретним цілям у Росії краще не обговорювати публічно. "Я не вірю, що Кремль скаже нам, що він готовий робити, та де він готовий використовувати яку зброю", – додав Пісторіус. Не змінилася й позиція США, принаймні поки що. За словами речника Ради нацбезпеки Білого дому Джона Кірбі, наразі у політиці США немає жодних змін, Вашингтон не заохочує й не дозволяє використання американської зброї для завдання ударів по Росії.

Проте, багато хто припускає, що США, Німеччина, Італія та інші країни все ж змінять свою позицію, хоч можуть і не озвучити це публічно. Відповідне рішення може бути ухвалене або на саміті G7 в Італії 13-15 червня, або на ювілейному Вашингтонському саміті НАТО 9-11 липня. Деякі експерти припускають, що, можливо, Україні доведеться узгоджувати із союзниками, які саме російські цілі ЗСУ атакуватимуть. Але те, що таке рішення ключовим нашим західним союзникам все ж доведеться ухвалити, - беззаперечний факт.

"Територія, яку Росія окупувала за останні кілька тижнів, приблизно така ж, як і територія, яку Україна відвоювала під час свого слабкого контрнаступу 2023 року", - зазначає у статті The Washington Post. Як бачимо, на Заході, зокрема в Америці, розуміють, що ставки надвисокі: з одного боку, Адміністрації Байдена не потрібна подальша ескалація з боку Кремля; з іншого боку, команда Трампа може легко використати подальше просування росіян на полі бою в Україні проти Адміністрації Байдена.

Наразі 11 країн підтримують надання дозволу Україні на використання західної зброї для ударів по території України: Британія (проте, як бачимо, поки що ні – ред.), Франція, Канада, Фінляндія, Польща, Литва, Естонія, Латвія, Нідерланди, Швеція та Чехія. Й, за останньою інформацією, яка з’явилася у виданні Politico, хоч остаточне рішення ще не ухвалене, все ж Адміністрація Байдена наближається до ухвалення цього рішення.  

Британія заявила, що Китай постачає Росії зброю! США цього не підтверджують!

Британія заявила, що Китай постачає Росії зброю! США цього не підтверджують!

Повʼязані теми:

Наступна публікація