"Ніколи знову" чи "можем повторіть": як в українців змінюється ставлення до пам'ятних дат травня

Дата публікації
Поділитись:
WhatsApp
Viber
"Ніколи знову" чи "можем повторіть": як в українців змінюється ставлення до пам'ятних дат травня

Західний День пам'яті проти радянського "дня пабєди" — у чому різниця між двома пам'ятними датами травня.

Українці все більше дізнаються правди про реальну історію Другої світової. Тому й ставлення до двох дат — 8-го і 9-го травня — поступово змінюється.

Як минули вони цьогоріч в Україні і у наших сусідів, йдеться 9 травня в сюжеті ТСН.Тиждень.

8 травня ветерани Другої світової йдуть пліч-о-пліч з ветеранами ООС . Світ, який пережив 2194 дні апокаліпсису найстрашнішої війни в історії, не святкує "дєнь побєди", а згадуючи розгром  нацистської ідеології, вшановує пам'ять десятків мільйонів загиблих і  вже 76-й рік шукає примирення.

Україна, що втратила 7 мільйонів своїх синів і дочок, теж намагається дивитися правді в очі. І вже кілька років поспіль разом зі світом оплакує жертв  і каже – "ніколи знову".

І тільки Кремль каже – ніяке не восьме травня, а тільки девяте.

Капітуляція нацистів підписана 8-го травня об 11-й вечора за Центральноєвропейським часом. Для Москви — це була ніч 9- го. Але різниця не в часових поясах.  Сталін хотів приховати те, що наробив сам. Усю історію Другої світової він замінив Великою Вітчизняною. В головах радянських людей війна почалася у 1941-му. Для всього світу ці цифри інакші — 1939-й.

Новини тижня: як 8 та 9 травня минули в Україні та за кордоном і чим різняться ці пам`ятні дати

Новини тижня: як 8 та 9 травня минули в Україні та за кордоном і чим різняться ці пам`ятні дати

Ті два викреслені роки — це бомби, які падали на Львів, атака Сталіна на Польщу через 17 днів після Гітлера, спільний парад військ СС і НКВС у Бресті. Та власне і досі це спроба Кремля привласнити собі перемогу над фашизмом. Хоча втрати України — це 44 % воєнних втрат всього Радянського Союзу з його 15-ма республіками. 

Меморіал українським жертвам війни там вимагає встановити посол України в Німеччині Андрій Мельник.

Отже, західний День пам'яті проти радянського "дня пабєди". Світове — "ніколи знову" проти  російського "можем повторіть".  Тихі квіти до меморіалів по всій Європі  проти брязкоту танкових гусениць на військовому параді в Москві.

Минулого року плани Кремля щодо 9 травня стримувала  пандемія.  Цього ж року кремлівські пропагандисти  розправили плечі. І одвічне питання: "хотят лі русскіє войни", якось само собою зникає . Досить лиш заглянути у дула танків, особливо якщо знати , що це панцирники так званої 27 Севастопольської бригади, тобто окупанти з українського Криму.

І все це на фоні пам'ятників диктатору Сталіну, які мов гриби ростуть по всій Росії. До речі, саме Сталін і заборонив святкувати День перемоги. Казав, нічого святкувати і боявся розлючених фронтовиків. Тож державне свято 9 травня і вихідний день вперше з'явилося лише у 1965 році. 

Нагадаємо, як в Україні відзначали День перемоги над нацизмом.

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.

Наступна публікація