Нормандська пастка: що переслідує Путін, погодившись реанімувати зустрічі щодо Донбасу

Дата публікації
Перегляди
13к
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Нормандська пастка: що переслідує Путін, погодившись реанімувати зустрічі щодо Донбасу

Фото: ТСН.ua

Про зустріч Зеленського з Путіним, навіть у нормандському форматі, наразі не йдеться. Без капітуляції з українського боку Москва на це ніколи не піде.

Це була зустріч заради зустрічі, де кожен працював на свою внутрішню аудиторію та електорат. Саме так можна описати 8-годинні перемовини політичних радників нормандського формату, що відбулися 26 січня в Парижі.

Для України було важливо зафіксувати, що мирний процес врегулювання війни на Донбасі за допомогою нормандського формату ще не остаточно "помер". Адже ми пам’ятаємо, що Офіс Зеленського зробив своєю фішкою саме гуманітарні аспекти – режим припинення вогню та обмін полоненими.

Для Росії, яка добалакалася до розміщення ракет на Кубі та у Венесуелі, отримавши від США і НАТО по зубах, було конче необхідно продемонструвати, що в дечому вони готові піти на "компроміс". Ні, мова не про відведення своїх військ від українських кордонів. Москва вважає поступкою вже той факт, що відправила заступника Адміністрації президента РФ Дмитра Козака до Парижа.

Звичайно, говорити завжди краще, ніж стріляти. Україна віддана дипломатичному вирішенню збройного конфлікту з Росією. Проте інформаційно та стратегічно може програти, якщо недооцінюватиме всі ризики та, можливо й несвідомо, підіграватиме Москві, у якої вже з’явилися нові "хотєлкі".

ТСН.ua проаналізував підсумки паризької зустрічі, розбіжності сторін та пастки, які підготував Путін.

Позиція Росії

ТСН.ua писав, що напередодні перемовин у Парижі мережу підірвала новина про начебто визначення дати, коли Україна проведе переговори з ватажками окупаційних адміністрацій про особливий статус Донбасу.

Прямий діалог Києва з бойовиками - це давня "хотєлка" Кремля, щоб переконати світ, що на Донбасі громадянська війна, а Росія – не сторона збройного конфлікту, а миротворець та посередник. Власне на цьому Козак і будував свій брифінг, підбиваючи результати паризьких перемовин.

Разом із тим він озвучив три фейки, про які на перемовинах не йшлося.

Перший – це прохання української сторони взяти двотижневу паузу, щоб визначитися з позицією щодо "прямого діалогу".

Другий – що начебто Мінські домовленості не забороняють когось підтримувати, тому Росія може надати "ЛНР"/"ДНР" зброю, мовляв, Україні ж надають військову підтримку міжнародні партнери.

Третій – несподівано почав вимагати відміни закону про допуск іноземних військ в Україну для навчань. Мовляв, поки "Росія розглядає НАТО як супротивника, навчання Альянсу біля російських кордонів неприпустимі".

Позиція України

У розмові з ТСН.ua керівник української делегації у Тристоронній контактній групі (ТКГ) Андрій Костін який разом із головою ОПУ Андрієм Єрмаком був на переговорах у Парижі, спростував фейки, які озвучив Дмитро Козак.

За словами Костіна, позиція щодо прямого діалогу не нова, Україна це кожного разу чує і в ТКГ, і на засіданнях її робочих груп кожні два тижні, і в російських ЗМІ. 

"Не може йти мова про те, що РФ є начебто "посередником", а Україна має, як вони кажуть, домовлятися з Донецьком і Луганськом. Всі ми розуміємо роль, вплив і безпосередню участь РФ у тих процесах, які відбуваються на українському Донбасі, на жаль, тимчасово окупованому", - каже Костін.

Щодо начебто відміни закону про допуск іноземних військ в Україну, за словами керівник української делегації в ТКГ, нічого подібного в Парижі не обговорювалося - це радше спроба інформаційного тиску, але абсолютно марна.

"Ні для кого не секрет, як озброєння потрапляє на окуповану територію. Але нічого подібного в Парижі не обговорювалося. І це в принципі марна спроба чинити тиск на Україну, підвищувати таким чином ставки в переговорному процесі. Проте, аналізуючи ті чи інші висловлювання російських  політиків, того ж пана Козака, давайте не забувати, що багато з них орієнтовані в першу чергу на внутрішню аудиторію, вони переслідують свої внутрішньополітичні цілі", - підсумував Андрій Костін.

Головне досягнення паризької зустрічі, за словами наших переговорників, - це реанімація нормандського формату та погоджене комюніке вперше з грудня 2019 року, де всі учасники підтвердили необхідність дотримуватися режиму припинення вогню.

Де пастка

Розмова на рівні лідерів поки не очікується – занадто багато розбіжностей між ними. Тим часом Туреччина пропонує Стамбул в якості офіційного майданчика для мінських перемовин. Проте Путін проти.

Але чому ж тоді Москва погодилася реанімувати нормандський формат, хоч і на рівні політичних радників? І саме тоді, коли Путін отримав жорстке "ні" щодо невступу України та Грузії до НАТО, та виведення сил Альянсу наприклад із Болгарії та Румунії.

На думку директора програми "Російські та Білоруські Студії" Ради зовнішньої політики "Українська призма" Максима Хилька, активізація "нормандського" формату саме під час переговорів США та Росії щодо вимог останньої по так званим "гарантіям безпеки" невипадкова.

У Кремлі розуміють, що США і НАТО не можуть погодитися на ультимативні вимоги РФ, зокрема щодо принципу "відкритих дверей", адже це б суперечило положенням Вашингтонського договору НАТО, принципам, на яких будується безпека в Європі, і призвело би до кризи в Альянсі.

"Те, що Москва не може прямо отримати від Вашингтона і Брюсселя, вона розраховує протягнути через імплементацію Мінська в російській інтерпретації. Тобто формальну реінтеграцію ОРДЛО на умовах і в статусі, який би дозволив цим територіям блокувати ключові зовнішньополітичні рішення України, зокрема щодо курсу на членство в НАТО і ЄС. Фактично Росія продовжує спроби нав’язати Україні негласну формулу "повернення територій в обмін на суверенітет", вплітаючи її у загальний контекст своїх переговорів зі США і НАТО щодо "гарантій безпеки". Це зовсім не означає, що Москва отримала "добро" на такий сценарій від Вашингтону та європейських столиць, але вона фактично пропонує їм більш "комфортний", як можуть вважати у Кремлі, формат виходу зі створеної Росією безпекової кризи", - коментує ТСН.ua Максим Хилько.

Експерт зауважує, йдеться про те, що офіційно НАТО не закриватиме двері для України, але фактично остання може втратити можливість до них увійти, якщо погодиться на реінтеграцію ОРДЛО на російських умовах широкого автономного статусу.

"Ймовірно у Москві сподіваються, що за нинішніх обставин Вашингтону, Берліну і Парижу буде вигідно спонукати Київ погодитися на такий "компроміс". Але в Кремлі традиційно переоцінюють вплив готовність і можливості західних партнерів тиснути на Україну", - підсумовує Максим Хилько.

Політична аналітикиня Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Марія Золкіна додає: те, яку увагу Козак у своїх поясненнях приділив саме ідеї прямого діалогу, підтверджує, що вони реально вимагали цього ще до початку паризьких переговорів. Але отримали відмову - це чи не єдиний серйозний підсумок перемовин.

"Сам факт зустрічі в Парижі, і так само наступної в Берліні (яка, я думаю, відбудеться, бо вона зараз потрібна росіянам для демонстрації їхньої договороздатності), росіяни використають для дипломатичного пояснення розрядки, на яку вони начебто йдуть", - вважає Марія Золкіна.

За її словами, українська сторона хотіла встрибнути в систему міжнародних переговорів, де нас не було (наприклад в Женеві, коли зустрічалися США та РФ – ред.).

"В ОПУ помилково ставилися до нормандського треку, як до чогось знайомого, через що ми можемо стати безпосереднім учасником переговорів на ті теми, які зараз обговорюють американці і НАТО з Росією. Але цей формат не відповідає тим задачам, які ставить РФ, і тим темам, які вона обговорює. Він значно менший за статусом і апріорі не міг додати Україні ролі повноцінного учасника широких міжнародних переговорів. А росіяни (і ми, на жаль, в цьому їм підіграємо свідомо чи несвідомо) це використовують як привід продати повітря, показати, що вони йдуть на деескалацію у вигляді начебто своїх переговорів з Україною по Мінську. Тактично, інформаційно та дипломатично вони тут виграють", - підсумовує для ТСН.ua аналіткиня.  

Росія стягує ще більше своїх військ на кордон з Україною

Росія стягує ще більше своїх військ на кордон з Україною
Наступна публікація