Нормандська зустріч в Парижі: про прямий діалог з бойовиками чи іноземні навчання в Україні не йшлося

Дата публікації
Перегляди
6855
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Нормандська зустріч в Парижі: про прямий діалог з бойовиками чи іноземні навчання в Україні не йшлося

Фото: Associated Press

У середу, 26 січня, в Парижі відбулася зустріч політичних радників лідерів "нормандського формату". Говорили за закритими дверима аж вісім годин замість запланованих трьох. Хоча тривалий час до цього Росія довго відмовлялася від продовження з Україною у цьому форматі.

Проте на тлі небаченого у відносинах зі США підняття ставок, погрожуючи поверненням до часів Карибської кризи, Москва неочікувано погодилася поговорити з Україною про мирне врегулювання війни на Донбасі.

Керівник української делегації у Тристоронній контактній групі (ТКГ) Андрій Костін підтверджує, що, дійсно, була довга дискусія щодо необхідності проведення такої зустрічі. Чому Росія погодилася? Бо вона теж розуміє, що її офіційна риторика має свідчити про реальність позиції щодо мирного врегулювання. Цю риторику треба підтримувати не лише словами, а й діями. А відмова від участі у переговорному процесі, в тому числі на рівні "нормандського формату", викликала б сумнів, що офіційна російська риторика щодо прихильності до мирного врегулювання є реальною позицією російського керівництва.

Про це Андрій Костін, який разом із головою ОПУ Андрієм Єрмаком був на переговорах у Парижі, розповів у коментарі ТСН.ua, назвавши основні підсумки зустрічі.

  • По-перше, зустріч відбулася.
  • По-друге, зустріч відбулася у звичайному очному форматі, бо попередня була ще в січні минулого року.
  • По-третє, "нормандський формат" не просто підтвердив свій рівень і статус, а й свою необхідність. І не лише зовнішньополітичну. Бо, наприклад, у форматі ТКГ прийти до глобальних рішень складніше без підтримки "нормандського формату".
  • По-четверте, за результатами зустрічі з’явилося погоджене комюніке вперше від грудня 2019 року. Це теж важливий сигнал і спільна позиція за наслідком дискусій. Всі учасники в цьому документі підтердили необхідність дотримуватися режиму припинення вогню.

Робота буде продовжена в ТКГ і на рівні "нормандського формату" щодо розробки ефективного механізму моніторингу і верифікації випадків порушення режиму припинення вогню. Таке завдання ще від 2015 року покладене на ОБСЄ, проте до цього часу не працює так ефективно, як це необхідно. Тому німці і французи готові брати участь у розробці такого механізму, та у тій чи іншій формі закріпити його на рівні ОБСЄ.

У Російської Федерації, судячи з коментарів заступника голови Адміністрації президента Путіна Дмитра Козака, своє бачення паризької зустрічі. Зокрема, він заявив, що Україна попросила про двотижневу паузу в переговорах для визначення позиції щодо давньої "хотєлкі" Кремля про прямий діалог Києва з ватажками окупаційних адміністрацій.

За словами Андрія Костіна, ця позиція не нова, Україна це кожного разу чує і в ТКГ, і на засіданнях її робочих груп кожні два тижні, і в російських ЗМІ. 

"Що має на увазі Козак, коли говорить про прямий діалог? Він має на увазі зовсім інші речі. Ми вже неодноразово публічно на найрізноманітніших рівнях озвучували нашу позицію. Не може йтися про те, що РФ є начебто "посередником", а Україна має, як вони кажуть, домовлятися з Донецьком і Луганськом. Всі ми розуміємо роль, вплив і безпосередню участь РФ у тих процесах, які відбуваються на українському Донбасі, на жаль, тимчасово окупованому", - каже Андрій Костін.

За його словами, треба чітко відокремлювати те, що передбачено Комплексом заходів 2015 року, від того, що не передбачено. Так, Комплекс заходів каже про деякі законодавчі акти, які мають прийматися після погодження з учасниками від ОРДЛО. Яка процедура такого обговорення тих чи інших елементів законів?

"Це буде складно вирішити без активної участі ОБСЄ як посередника. Але не є секретом, і ми про це публічно говорили, що проєкт змін до закону про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО, який був пов’язаний з імплементацією "формули Штайнмайєра" до тексту цього закону, ми вже обговорювали в рамках консультацій політичної підгрупи, і ця робота продовжувалася приблизно до червня 2021 року. Однак потім цей процес він був заблокований. Ми до нього пропонуємо повернутися, але наші, так скажімо, візаві не хочуть", - пояснив Костін.

Також після перемовин в Парижі у Москви з’явилася нова вимога на адресу України – скасувати закон про допуск іноземних військ в Україну. Інакше, за словами Дмитра Козака, і, мовляв, Мінські домовленості цього не забороняють, Росія буде допомагати бойовикам на Донбасі, в тому числі зброєю.

У розмові з ТСН.ua Андрій Костін відкинув ці спекуляції. За його словами, нічого подібного в Парижі не обговорювалося - це радше спроба інформаційного тиску, але абсолютно марна.

"Ні для кого не секрет, як озброєння потрапляє на окуповану територію. Але нічого подібного в Парижі не обговорювалося. І це в принципі марна спроба чинити тиск на Україну, підвищувати таким чином ставки в переговорному процесі. Це зрозуміла для нас тактика, ми до неї готові. Проте, аналізуючи ті чи інші висловлювання російських політиків, того ж пана Козака, давайте не забувати, що багато з них орієнтовані, в першу чергу, на внутрішню аудиторію, вони переслідують свої внутрішньополітичні цілі. Ще раз хочу сказати, що нічого подібного не обговорювалося. І це навіть не буде обговорюватися", - підсумував Андрій Костін.

США та НАТО відмовили Росії у вимозі не приймати Україну до Альянсу | Новини світу

США та НАТО відмовили Росії у вимозі не приймати Україну до Альянсу | Новини світу
Наступна публікація