Освідчення в прямому ефірі ТСН: історія полоненого медика з Маріуполя

За час повномасштабного вторгнення в Україну із ворожих тюрем повернулися 6 тисяч 266 полонених українців. 403 — це цивільні. Найбільші обміни були саме цього року, а нині процес знов загальмувався. Саме цивільних часом найтяжче повертати, бо росіяни просто не хочуть підтверджувати їхні прізвища.

В ТСН ми розповідали історію полоненого цивільного педіатра Сергія Дорошенка. Таких як він росіяни називають «корисними полоненими», бо цивільні лікарі надають медичну допомогу, роблять перев’язки нашим в’язням у російських колоніях. Сергій повернувся додому цього року. Він батько 4-х дітей. Старша донька доросла, і троє малих дітей. Вони родиною ходили на мітинги на підтримку полонених, і на кожні свята впродовж 3-х років діти загадували єдине бажання, щоб тато був удома.

Про це йдеться у сюжеті ТСН.

Це історія про любов, яка витримала розлуку у 1 тисяч 30 днів, обстріли, фільтраційні табори, полон і роки невідомості. Вони не знали про долю один про одного ще з часів битви за Маріуполь.

Сергій Дорошенко — цивільний педіатр пішов 25 лютого 2022 року у військкомат і більше не повернувся до дому.

Тетяна з трьома маленькими дітьми залишилися в підвалі під бомбардуваннями Маріуполя. Найменшій доньці Маргариті тоді виповнився рік, Льоші було два рочки і Саші 6 років.

Вони вижили завдяки запасам гречки, яку мама заливала дощовою водою. Коли Маріуполь захопили — виїзд був тільки в сторону Росії. Тетяна з дітьми пройшла фільтраційні табори, далі виїхала в Польщу, Італію, і повернулась до України, аби шукати Сергія. Тоді вона дізналася, що коханий перебуває у російському полоні, куди він потрапив із заводу Ілліча, де допомагав пораненим.

Тетяна, щодня писала Сергію повідомлення у месенжер. Це були не просто слова, а спроба зробити для нього своєрідний щоденник — як ростуть діти. Це були розповіді, про те що Маргарита почала говорити, Льоша пішов у садок, а Саша до школи. Про те що вони з дітьми ходять на мітингі і жоден день не проходить без думок про нього.

Усе це Сергій прочитає вже після обміну, на який чекав 3 роки. У Мордовії, за 1700 кілометрів від дому у камері у полонених українців була традиція — за півтори хвилини до відбою, поки не чують наглядачі, підсумовувати день. Маленьку промову завжди просили сказати того, у кого була найкраща українська. І закінчувався цей підсумок словами — «хлопці, хай вам насняться ваші рідні».

Сергій повернувся з полону цього року. Коли діти наобіймалися з татом, і нарешті Тетяна змогла пригорнутися до Сергія, він шепотів їй на вухо — «моя, на 100% моя».

І вже зараз Сергій і Тетяна і їхні троє дітей — Маргарита, Олексій та Сашко — герої цієї щемливої історії долучаються до ТСН тут, у нашому різдвяному ефірі.

«Я був впевнений в своїй родині, я був впевнений в своїй дружині, бо вона — це я, моя половина, частина мене, тому я не міг вважати інакше. Я навіть крихти сумніву не мав всі ці три роки в полоні, я був впевнений, що в мене є ти. Мені є куди повертатись, в мене є кому чекати», — розповів Сергій про свою кохану.

Тетяна раніше розповідала, що кожний обмін — для неї був, як випробування і життя на цей час завмирало. Жінка звернулася до тих, хто досі чекає своїх найрідніших.

«Треба не втрачати надію, не опускати рук, боротися за своїх рідних. І це дуже важко, особливо на свята. Але я вірю, я знаю, я впевнена, що всі наші хлопці і дівчата повернуться додому», — заявила вона.

У Сергія з Тетяною троє дітей. Але їхні стосунки офіційно ще не неоформлені.

«Якось так склалося, що на початку, мабуть, як будь-який чоловік, я цього трохи боявся. Потім в наше місто, в наш Маріуполь прийшла війна. І до 2022 року якось все відкладав — не на часі та не на часі. Але сьогодні, якщо є можливість, за допомогою вашої знімальної групи. Вийдеш за мене?», — неочікувано просто в ефірі ТСН зробив пропозицію руки і серця Сергій

«Я подумаю», — загадково відповіла Тетяна, але зрештою додала, що згодна.

Раніше ми писали, як двоє бійців 130 днів тримали позицію під Костянтинівкою і повернулися з полоненим.