Переговори в Абу-Дабі почалися: що відомо та яких результатів очікувати

Українська делегація вже прибула до Абу-Дабі (ОАЕ), де розпочався новий раунд переговорів між Україною, США та РФ щодо завершення війни. Очолює делегацію секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умєров.

До складу команди увійшли керівник Офісу президента Кирило Буданов та його перший заступник Сергій Кислиця, народний депутат Давид Арахамія, начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов і радник Офісу президента Олександр Бевз.

"Переговорний процес стартував у тристоронньому форматі — Україна, США та Росія. Далі — робота в окремих групах за напрямами, після чого запланована повторна спільна синхронізація позицій", — повідомив Рустем Умєров.

Що відомо про переговори в Абу-Дабі та яких результатів очікувати — в матеріалі ТСН.ua.

Що відомо наразі

Попри відсутність компромісів на попередніх переговорах у січні, сторони продовжують діалог у форматі Україна–США–Росія, зосередившись на безпекових гарантіях та питанні Донбасу.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що двостороння угода про гарантії безпеки між Україною та США вже готова, а наступний етап — робота над пакетом документів щодо економічного відновлення країни. Він наголосив на важливості рішучості США та підкреслив, що деескалація, яка почалася минулої п’ятниці, зміцнює довіру до переговорного процесу.

Секретар РНБО Рустем Умєров анонсував швидкі результати щодо обміну полоненими та заявив, що на перемовинах обговорюватимуть усі критичні для населення питання.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив, що Україна дотримується чіткої позиції щодо територіальної цілісності та гарантій безпеки, і розглядає створення спеціальної економічної зони як можливий механізм просування миру.

"Будь-які рішення мають базуватися виключно на українському законодавстві та міжнародному праві", — наголосив Сибіга.

Позиція Росії

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що Росія симулює готовність до переговорів, прагнучи отримати контроль над усією Донеччиною. Кремль відкидає пропозиції щодо демілітаризованих зон і намагається нав’язати максималістські вимоги як "помірковану позицію".

Заяви Лаврова та інших кремлівських посадовців спрямовані на тиск на США, щоб відокремити Європу від мирного процесу та отримати поступки щодо економіки й стратегічних озброєнь.

Можливі домовленості

Політолог Андрій Городницький вважає, що основним питанням переговорів стане обмін полоненими. Також обговорюються технічні аспекти припинення вогню, проте Росія навряд чи піде на територіальні поступки щодо Херсонщини, Запоріжжя чи ЗАЕС.

Експерти наголошують, що реальне припинення обстрілів можливе лише за умови внутрішньої кризи в Кремлі, оскільки Путін ігнорує вимоги власних еліт щодо закінчення війни.

Контекст та загрози

Попри дипломатичні кроки, Росія продовжує відкидати західні гарантії безпеки для України. Останні ракетні удари по Києву, Дніпру, Харкову, Сумам та Одесі під час аномальних морозів демонструють, що Кремль не відмовляється від терору навіть у період переговорів.

Радник президента Михайло Подоляк назвав ситуацію "передбачуваною", адже російське "перемир’я" часто маскує накопичення ракет для нічних ударів по цивільних об’єктах.

Роль США та Трампа

За словами експертів, Дональд Трамп готує економічний тиск на Росію, роблячи ставку не на зброю, а на контроль над нафтою та санкції. Ідея постачання Україні ракет Tomahawk частково є інструментом тиску на Путіна та демонстрацією рішучості США.

"Tomahawk – це політичний інструмент тиску, а не швидке рішення для фронту. Для його використання потрібні кораблі та підводні човни", — пояснив екс-міністр закордонних справ Павло Клімкін.

Трамп прагне перекласти фінансовий тягар війни на плечі Європи, водночас змушуючи великих покупців російської нафти, наприклад Індію, скоротити її закупівлі, що створить додатковий економічний тиск на Кремль.