Перекинутий автомобіль ТЦК у Львові: що стоїть за спалахом агресії

Інцидент у львівському мікрорайоні Сихів, де розлючений натовп оточив і перекинув автомобіль територіального центру комплектування, викликав широкий суспільний резонанс і знову загострив дискусію про мобілізацію, довіру до ТЦК та ставлення до військових.

У сюжеті ТСН.Тиждень журналісти спробували з’ясувати, що стало причиною конфлікту та чи може подібна ситуація повторитися в інших регіонах України.

Усе розпочалося зі стандартної перевірки військовозобов’язаного, який, за інформацією ТЦК, не оновив військово-облікові дані у застосунку «Резерв+» та перебував у розшуку.

У Сихівському районному ТЦК заявили, що діяли відповідно до чинного законодавства. Начальник Сихівського РТЦК та СП Борис Пруцьких розповів, що під час операції рухалися три службові автомобілі.

«Рухалось три автівки: одна поїхала разом з військовозобовʼязаним, інша відʼїхала на початку конфлікту, а третя — залишилися і ви бачили, що з нею сталося», — пояснив він.

Однак місцеві жителі стверджують, що конфлікт спалахнув після того, як чоловік у військовій формі нібито вдарив іншого чоловіка по голові. Цей момент потрапив на відео, яке швидко поширилося в соціальних мережах.

Суперечки навколо людини у військовій формі

Згодом у мережі з’явилися інші кадри, на яких натовп намагається зірвати військову форму з чоловіка, якого місцеві впізнали як тренера клубу східних єдиноборств. Вони стверджували, що він не є військовослужбовцем.

У самому ТЦК ці звинувачення відкинули, так само як і твердження про побиття цивільного.

«Відеоролик витягнутий з контексту, все було зовсім по-іншому. Після закінчення слідства все вам представимо. На мою думку, як керівника, це була самооборона», — заявив Борис Пруцьких.

Остаточну оцінку діям учасників конфлікту має дати слідство.

Реакція влади

Після інциденту Міністерство оборони наголосило, що будь-які напади на військовослужбовців є неприпустимими, водночас відповідальність має наставати і за можливі незаконні дії представників силових структур.

Більш жорстко висловився керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов.

«Якщо ви сьогодні зриваєте одяг та бʼєте військовослужбовця своєї армії, подумайте, хто завтра буде захищати вас від ворожої армії, яка буде так само бити та зривати одяг, але вже з вас», — сказав він.

Із закликом припинити розпалювання ненависті до працівників ТЦК виступила також військова омбудсменка Ольга Решетілова.

Свою оцінку подіям дав і президент України Володимир Зеленський.

«На мій погляд, історія дуже погана і дуже погане ставлення до людей у військовій формі, і так не має бути», — наголосив глава держави.

Чому конфлікти навколо мобілізації стали частішими

Мобілізація під час повномасштабної війни ніколи не була простим процесом. Відео із сутичками між представниками ТЦК та військовозобов’язаними, блокуванням службових автомобілів та скаргами на порушення регулярно з’являються в інформаційному просторі.

Водночас далеко не всі випадки можливих порушень отримують судову оцінку. Торік Державне бюро розслідувань розслідувало близько 550 кримінальних проваджень щодо можливого перевищення повноважень працівниками ТЦК, однак лише приблизно 10% із них дійшли до суду.

Паралельно Національна поліція зафіксувала понад 600 випадків опору працівникам територіальних центрів комплектування, внаслідок яких загинули троє військовослужбовців.

Що відомо про розслідування

Після львівських подій суд обрав запобіжний захід 23-річному військовослужбовцю 53-ї окремої механізованої бригади Олегу Гаврилову, який, за даними слідства, самовільно залишив військову частину ще у лютому. Його підозрюють у нападі на поліцейських, за що загрожує до восьми років позбавлення волі.

Крім того, Служба безпеки України затримала ще чотирьох учасників нападу. Трьох із них уже взяли під варту. Їм інкримінують участь у масових заворушеннях, що передбачає покарання до десяти років ув’язнення.

Чи стане Львів сигналом для всієї країни

Події у Львові порушили одразу кілька болючих питань. З одного боку, існують кримінальні провадження щодо можливих неправомірних дій окремих працівників ТЦК. З іншого — держава продовжує вести війну, а армія щодня потребує поповнення.

Львівський інцидент продемонстрував глибоку кризу довіри до системи мобілізації та водночас став інформаційною перевагою для Росії. Саме тому ключовим викликом залишається пошук балансу між забезпеченням обороноздатності країни та реформуванням роботи територіальних центрів комплектування.

У Міністерстві оборони вже заявили, що реформу системи ТЦК планують представити у листопаді. Саме від її змісту значною мірою залежатиме, чи вдасться уникнути повторення подібних конфліктів у майбутньому.

Нагадаємо, учасників скандальної сутички у Львові з військовими ТЦК знайшли ветерани. Після цього «бунтівники» публічно попросили вибачення.